ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

"Хто замовив Катю Гандзюк?": Кому вигідно реанімувати "свободу Павліченкам"

Завтра громадські активісти збираються ночувати на Банковій з вимогою розслідувати справи про напади на активістів. Наявні результати слідчих їх не влаштовують

Depo.Влада
26 вересня 2018 14:00
ФОТО: depo.ua

Громадська активістка, радниця міського голови Херсона Катерина Гандзюк, яку 31 липня облили кислотою біля її будинку, заявила, що всі, кого поліція затримала у справі про напад на неї, справді є виконавцями цього злочину. За її словами, вона бачила обличчя чоловіка, який скоїв напад на неї, і може його упізнати. Нагадаємо, у "справі Гандзюк" поліція затримала п'ятьох осіб, більшість із них брали участь в АТО. Встановлено, що групою нападників керував 41-річний херсонець.

Попри те, що справа про напад на Гандзюк розслідується, а нападники затримані, у соцмережах активно анонсується акція "Ніч на Банковій". "50 атак на активістів за останній рік. Жодного покараного. Нас убивають. Це – проблема, яка призведе до незворотних наслідків для країни та її національної безпеки. Влада систематично ігнорує цю проблему і тільки гучний розголос сприяє тому, щоб щось було зроблено. Ми вимагаємо, щоб нас почули. Нас вбивають через мовчання влади" - пишуть у соцмережі організатори акції із Фейсбук-спільноти "Хто замовив Катю Гандзюк?".

Причому збірним образом "влади", за задумом організаторів акції, має стати саме будівля президентської Адміністрації – адже під МВС, до кола відповідальності якого саме і належить розслідування цієї та інших резонансних справ, протестувати не закликають. Тим самим напади на активістів нарочито прив'язуються до президента. Що є відвертою провокацією, яка свідчить про бажання частини громадянського суспільства політизувати ситуацію на старті передвиборчої кампанії.

Зі свого боку, правоохоронці запевняють: резонансні замахи на активістів будуть розслідувані. Учора в Одесі були затримані підозрювані у замаху на життя активіста Олега Михайлика. Ними виявилися не "трухановські тітушки", як підозрювали фейсбучні "шерлоки холмси", а грузинські злодії. Зараз слідство у цій справі триває. При цьому мережею розганяють "зраду" - затримані грузини за фахом злодії-барсеточники, мовляв, навіщо їм брати на себе "мокру" справу. Таким чином, намагаються змістити акценти із факту затримання підозрюваних на їхнє виправдання і звинувачення поліції.

Технологія маніпуляцій проста. Наведемо приклад. Така собі Тетяна Печончик, голова правління Центру інформації про права людини, в ефірі одного із телеканалів каже: у більшості випадків нападників на активістів не встановили, ефективного розслідування не провели, злочинці в Україні почуваються абсолютно безкарними. Навіть якщо правоохоронним органам вдавалося знайти нападників, на замовників злочинів майже ніколи не виходили. І ось ключовий момент: "крайнім" є президент Порошенко. "Він часто ставиться зверхньо до антикорупційних активістів, але мусить реально оцінити ситуацію, закликати до розслідування", – скаржиться Печончик.

Ми взяли цей приклад для того, щоб показати, як діє маніпуляція. В Україні щодня відбувається багато злочинів, і це, на жаль, правда. З усієї кількості злочинів вириваються вчинені проти людей, яких називають громадськими активістами. Це – як священна корова. Те, що ці активісти можуть займатися не зовсім чесним бізнесом, або брати участь на чиємусь боці у корпоративних конфліктах, не враховується. Наступний етап – владу звинувачують у бездіяльності. Коли поліція затримує підозрюваних – здіймається галас, що не тих затримали. Бо, бачте, громадські активісти підозрюють – і про це повідомляють на поліцію, а фейсбучну спільноту – що до справи були причетні якісь високопосадовці. У сухому підсумку отримуємо картинку: в Україні нападають лише на громактивістів, поліція бездіє, а президент мовчить.

Варто згадати історію з убивством юриста Ірини Ноздровської. Протестувальники, які звинувачували МВС у пасивності в розслідуванні цього злочину, прийшли під будівлю київського обласного Главку МВС, де вимагали відставки очільника обласної поліції і заодно міністра Арсена Авакова. Слідство встановило підозрюваного. Ним виявився Юрій Россошанський, з яким у юристки був давній особистий конфлікт. Ймовірного вбивцю затримали, справа йде до суду. Проте у соцмережах якийсь час продовжували стверджувати, що все організувала влада начебто через причетність загиблої до середовища Саакашвілі.

Тоді розгойдати технологію "влада вбиває активістів" не вдалося. Анонсована акція під Банковою, схоже, спроба повторити січневі події. Але з більшим ефектом. Важко також не погодитися з тими, хто проводить паралелі між розгортанням акції "Хто замовив Катю Гандзюк?" і "Свободу Павліченкам". В обох випадках включилися футбольні фанати. Мало не на кожній грі на трибунах вивішується банер із сакраментальним запитанням щодо замовника замаху на херсонську активістку. Нагадаємо, на за захист батька і сина Павліченків, яких підозрювали у вбивстві судді Зубкова, у часи Януковича відбувалися масові акції, які сприяли мобілізації молодіжного середовища.

Незрозуміло, проти чого або кого завтра активісти збираються стояти на Банковій. В іншій резонансній справі – про вбивство учасника АТО Віталія Олешка ("Сармата") в Бердянську – також є затримані. Свідок злочину убивцю впізнав. Проте і тут у масову свідомість вперто вкладають думку про безумовну причетність влади до цього злочину. Ситуацією користуються окремі політичні сили, які заявляють про "хвилю терору" проти активістів. Можна не сумніватися - скористаються вони і завтрашнім стоянням.

Більше новин політики читайте на Depo.Влада