Хто насправді заважає працювати НАБУ

Конфлікт між співробітниками Генпрокуратури і НАБУ, минулої п'ятниці вилився в бійку на столичній вулиці Симона Петлюри, міг і повинен був закінчитися в найкоротші терміни. Тому що суперечки двох правоохоронних органів вбивають довіру до них обох. Судячи із заяв керівників ГПУ і НАБУ, вони не проти примирення. Проте комусь дуже вигідно представить ситуацію так, начебто детективів Бюро оточують вороги і тому їх необхідно терміново рятувати.

Масла у вогонь підлили і в НАБУ, заявивши про нібито підготовку кампанії проти їхнього відомства. Цю тему тут же підхопив табір борців з корупцією. Мустафа Найєм заявив, що НАБУ будуть знищувати, а його колега-єврооптиміст Сергій Лещенко пригрозив збором підписів в парламенті за відставку Юрія Луценка. Захисники Антикорупційного бюро кажуть, що кампанія проти Бюро набирає обертів, але складається враження, що розкручується зовсім інша кампанія - проти ГПУ. Доказом чого стала акція протесту під її стінами, організована в середу Лещенком, Найємом та групою громадських діячів.

Нещодавно Артем Ситник і Назар Холодницький відзвітували в роботі очолюваних ними антикорупційних органів. Повільно, але деякі успіхи все ж є. На думку експертів, вони були б більшими, якби не ряд факторів, які серйозно впливають на НАБУ і САП. Перша проблема - зайва політизованість діяльності Бюро. Навколо нього нагнітають пристрасті, що заважає роботі. Плюс до цього - недомовки з усіх боків.

Кого слухали "набушники", за яким правом, чи було у них на це право і так далі. Зрозуміло, що політичні адвокати НАБУ виставляють своїх підзахисних святими, але тим самим малюють світ у чорно-білих фарбах. А так не буває.
Друга проблема - нестиковки в роботі антикорупційних відомств. Вони перетягують на себе ковдру підслідності. І в тому, що так відбувається, винен, перш за все, законодавець, який прийняв закон, який призвів до різночитань.

Значить, восени парламент повинен усунути проблеми, а не посилювати їх збором підписів за відставку чергового Генпрокурора. Тим більше, що справа ця абсолютно безглузда, за відставку Шокіна і не зуміли зібрати необхідну кількість депутатських автографів.

Безглузда, але не програшна для підвищення рейтингу її ініціаторів. Ми пам'ятаємо, як це робиться: тих, хто відмовиться підписати, назвуть корупціонерами, про це розкажуть на ток-шоу, напишуть у газетах і так далі. Це не перша і не остання подібна акція і всі вони розвиваються з одного і того ж сценарію.

Третя проблема - у НАБУ і його групи підтримки утворилося взаємовигідне співробітництво, їм на користь, але точно не на користь боротьбі з корупцією. Будь-яка проблема, що виникає в Бюро або навколо нього, відразу ж використовується для створення сильного інформаційного тиску. Причому, чим сильніше кричать "помічники", тим більше виникає запитань до Ситника і Холодницького: коли суспільство побачить корупціонерів на лаві підсудних.

У групи підтримки НАБУ підготовлено відповідь: Бюро заважають, тому що воно розслідує зловживання у вищих ешелонах влади. У відповідь на це можна сказати тільки одне: детективи Ситника розслідують справи, щоб реально боротися з корупцією, або щоб гучними викриттями підносити патрони професійним "антикоррупціонерам"? Дуже схоже на політтехнологію, реалізація якої дає можливість НАБУ пояснювати свої промахи, а групі підтримки - піднімати рейтинг на масованої критики влади. В надії на дострокові вибори.