Хто насправді переміг на виборах до ОТГ

У неділю, 30 квітня, відбулися перші місцеві вибори у 47 об'єднаних територіальних громадах, зокрема, до 9 міських рад. Аналізуючи результати цих виборів, варто зосередитися саме на міських об'єднаних громадах, оскільки традиційно на селищному рівні "рулять" не представники партій, а самовисуванці, які не прив'язані до жодного політичного проекту.

Що ж ми отримали? Загальнокомандне перше місце зайняв "Наш край", який сукупно набрав 17,3% голосів новостворених міських ОТГ. Це засвідчило той факт, що Банкова зуміла запустити досить ефективний проект, який спрямований на те, щоб нівелювати "Опоблок" у невеликих містах центральної та східної України. Попри це все ж таки варто звернути увагу на високі результати спадкоємців Партії регіонів, які прибрали до рук 15,3% всіх місць у новостворених міськрадах.

Чи означає це, що "Наш край" як проект "добрих регіоналів" починає давати збій? Напевно, ні. Головна мета – неспроможність "Опоблоку" самостійно утворити більшість в місцевих радах – досягнута. А в Луганській області, де теж відбувалися вибори до Троїцької ОТГ, "Опоблок" взагалі не висувався.

Що ж до інших "призерів", то третє і четверте місця між собою поділили президентська "БПП-Солідарність" та "Відродження", які набрали трохи більш ніж 10 відсотків. Варто зазначити, що проект Віталія Хомутинника демонструє успіхи в східних регіонах, де відсмикує відсотки в "Опоблоку". Також не варто забувати, що франшиза на "Відродження" є у Михайла Ланя, серйозного гравця на Закарпатті.

Цікаво те, що останні соцопитування, які демонструють фантастичні результати "Батьківщини" на загальноукраїнському рівні, чомусь не екстраполюються на реальні результати на місцевих виборах. Так, посівши лише 7 місце з 7,8% голосів, партія Юлії Тимошенко поступилася "радикалам" та регіональному проекту "Черкащани", який очолює колишній нардеп від БЮТ Анатолій Семинога. Останні показали найвищий результат у Шполянській ОТГ. А от у "Батьківщини" щось особливих перемог не видно. Навіть на виборах до Снігурівської ОТГ на Миколаївщині, де головою громади став представник "Батьківщини", але за підтримки… БПП.

Утім, не варто забувати, що вибори в ОТГ мають свою специфіку. На перший погляд, ми можемо спостерігати електоральний вибір на користь опозиції та так званих "господарників", які дуже щільно засіли на місцевому рівні ще за часів Кучми, а потім і Януковича. Водночас, далеко не факт, що на місцях партійність має якийсь серйозний сенс. Там все ж таки, в першу чергу, голосують за обличчя, а не за конкретну партію. Виключення – чисто регіональні проекти на кшталт згаданих вище "Черкащан", "Єдиного Центру" сім'ї Балог, які працюють виключно по своїх вотчинах. Так, наприклад, на виборах до Іршавської ОТГ на Закарпатті "Єдиний Центр" набрав понад 26% голосів, впевнено зайнявши перше місце.

Цікаво й те, що на цих перегонах ніяк себе не проявили проекти найбільш гамірливих персонажів в українській політиці. Так, не було партії "Рух нових сил" Михайла Саакашвілі, не чутно і про "Життя" Рабиновича-Мураєва, про "Демальянс", підсилений "єврооптимістами". От і виходить, що попри вимоги з боку того ж екс-губернатора Одещини Саакашвілі негайно оголосити перевибори Верховної Ради, його партія відмовляється завести когось зі своїх людей до місцевих рад.

З огляду на це, всі розповіді в кулуарах про буцімто активну розбудову нових політичних проектів під гіпотетичні парламентські вибори наразі видаються мильною булькою, яку надуває лише купка людей навколо розкручених балакучих голів.