Хто дасть гроші Саакашвілі за його відставку

Рішення Михайла Саакашвілі про відставку з посади губернатора Одещини явно було розраховане на те, щоб спровокувати серйозну політичну кризу. До того ж це стало чудовим інформ-приводом для фактичного оголошення про свій похід в опозицію.

Власне, тут варто звернути увагу на прямий наїзд екс-президента Грузії на Петра Порошенка. "Реально в Одеській області президент особисто підтримує два клани: клан бандитський, кримінальний, з убивць 90-х Труханова і ізмаїльський "корупційний клан Урбанського (голова Одеської облради Анатолій Урбанський - ред), і всю владу в області віддали цим двом і ще їх союзникам-сепаратистам з "Нашого краю" і від Антона Кіссе (співголова "Нашого краю", нардеп групи з "Відродження" - ред)", - у традиційному стилі "правдоруба" пройшовся по президенту Міхо. Сигнал для Банкової вийшов більш ніж однозначний. При цьому Саакашвілі, вочевидь, забувся про союз з тим самим Трухановим, коли розраховував попіаритися на темі Євробачення, а також про спільні виступи свого колишнього заступника Саші Боровика з одіозним нардепом Сергієм Ківаловим у одеській юридичній академії під час виборів мера.   

При цьому Саакашвілі успішно використав соціальний негатив у суспільстві щодо теми е-декларування. "Для мене останньою каплею стали електронні декларації. Коли ці знахабнілі морди, нема іншого слова, які по всій Україні нахабно заявляють, що у них є мільярди лише у готівці. І ще заявляють про отримання соціальної допомоги від держави, від тих пенсіонерів, які тремтячими руками останні копійки збирають, щоб не загинути з голоду", - сказав він.

Але виникає просте питання: навіщо Саакашвілі дременув з губернаторського крісла? Не виключено, що він продовжує сподіватися на скорі парламентські вибори. Посада губернатора Одеської області, де він за великим рахунком, так і не провів жодної реформи, видається в такому випадку тяжким тягарем. Але існує серйозна підозра, що і цього разу політичні розклади не потішать грузинського політика. Попри те, що він у своїх подальших заявах буде закликати до перезавантаження парламенту.  

Також не варто забувати, що політпроект "Хвиля", який очолює Давід Сакварелідзе, останнім часом захирів. Подейкують, що головною причиною цього стала нестача коштів. Через це призупинився процес розбудови регіональних структур, якими, за даними ЗМІ, зокрема, займався помічник екс-нардепа Єгора Фірсова Олексій Мітасов. Існують і деякі шорсткості у відносинах між "Хвилею" та "Народним контролем" Дмитра Добродомова. Останній мав закрити осередки на Західній Україні. Але не виключено, що в решті-решт він може відмовитися від союзу з Сакварелідзе (вважай, Саакашвілі).

Головна проблема губернатора-відставника полягає у величезній кількості опозиціонерів, конкуренція між якими йде не на життя, а на смерть. Тому чи не єдиний спосіб посилитися для грузинського "реформатора" полягає у об’єднанні з іншими політичними гравцями. Тут варто згадати, що 19 листопада планується з’їзд "Демальянсу". У цьому проекті зараз теж розмірковують над союзом з командою Саакашвілі. Причому не від хорошого життя. Справа в тому, що потенційні лідери проекту – Сергій Лещенко та Світлана Заліщук – "зашкварилися" зі своїми дорогими квартирами в центрі Києва. А інших прапороносців у них не проглядається.

Про дану ідею вже публічно заявив Сергій Лещенко. "Окремо партія Саакашвілі "Хвиля" і наш "ДемАльянс" - це шлях в нікуди, якщо два ці об'єднання будуть працювати поодинці. Тільки шляхом їх об'єднання ми можемо досягти успіху", - сказав нардеп одному зі ЗМІ. В такому випадку до недавнього часу очільник Одещини може розраховувати на те, щоб стати неформальним лідером проекту. Головою партії його навряд чи оберуть – у "Демаяльнсі" задекларували інший підхід до партбудівництва. Втім, це не заважатиме Саакашвілі розраховувати на головного спікера проекту "антикорупціонерів".

З іншого боку, щоб там не розповідав Мишко-одесит про те, як йому заважали проводити реформи в Одеській області, і провладні політики, і політики опозиційного табору будуть критикувати його роботу на посаді губернатора. І тут Саакашвілі повинен розуміти: жорстка правда в тому, що на своїй посаді він дійсно нічого не зробив і, за великим рахунком, йому нема про що звітуватися.

Куди правду діти, попри популістичні тези на кшталт"мені заважали", Саакашвілі йде з негативом. Він – єдиний керівник регіону, який отримав від президента повний карт-бланш. Уся владна вертикаль на Одещині була його. Але силовий блок на чолі з прокурором Сакварелідзе та головою обласної поліції Гіоргі Лорткіпанідзе так і не показав жодних результатів: високий рівень злочинності нікуди не дівся, корупціонери також. Заступники губернатора Саша Боровик та Марія Гайдар окрім скандалів теж особливо нічим не запам’яталися. Не варто забувати й про провал субсидійної політики на Одещині, яка зайняла останнє місце за кількістю заявок на отримання державної підтримки.

Тепер ми почуємо від Саакашвілі 1001 причину необхідності проведення перевиборів парламенту. Але й тут він може напоротися на суспільний негатив. Про необхідність виборів зараз гучно говорять лише дві політсили в Україні – "Батьківщина" на чолі з Юлією Тимошенко та "Опозиційний блок". Тобто політсили, які за потреби противники перезавантаження можуть пов'язати з "рукою Москви". І тут буде питання до Саакашвілі: чи готовий він стати "третім зайвим".

Залишається ще одне важливе питання: хто в такій ситуації даватиме гроші Саакашвілі? В ЗМІ неодноразово писали про неформальний "пул" олігархів, яких пов’язували з ним – Кауфман та Грановський, а також екс-росіянин Костянтин Григоришин. Поки Саакашвілі був на посаді губернатора, гроші на власний проект давати йому, вочевидь, їм було не з руки. А от в опозиції він, як один з найбільш видатних політиків-популістів на пострадянському просторі, може розраховувати на підтримку олігархів. В такому випадку "революційні" заяви Саакашвілі матимуть продовження й будуть спрямовані на подальше розхитування ситуації. Цікаво, де у Саакашвілі закінчуються владні амбіції, і де починається український патріотизм?