Хіт-парад фігур: Навіщо українцям півсотні кандидатів у президенти

Піти на полювання за президентською булавою заявили фігури, здатні скласти серйозну конкуренцію діючому президентові, а також – один одному. Юлія Тимошенко стартувала гучною презентацією свого осучасненого набору гасел під назвою "Новий курс", а Анатолій Гриценко активно мандрує регіонами. Окрім них у перегони планують включитися дрібніші діячі - екс-керівник Служби зовнішньої розвідки Микола Маломуж, екс-"регіоналка" Інна Богословська, колишній посол України в Білорусі Роман Безсмертний, аграрій Віталій Скоцик, волонтер Юрій Касьянов, журналіст-розслідувач Дмитро Гнап, номінальний власник "Буковелю" нардеп Олександр Шевченко.

Вочевидь, мають плани скласти їм компанію надактивний в телеефірах Вадим Рабінович, "радикал" Олег Ляшко, лідер "Свободи" Олег Тягнибок, його партнер і заразом конкурент за правий електорат Андрій Білецький, якщо до весни не посадять – Надія Савченко, "соціалісти" Ілля Кива й Сергій Каплін, екс-голова СБУ Валентин Наливайченко, Сергій Тарута з його "Основою", Юрій Дерев'янко. З табору колишніх приспішників Януковича ми можемо побачити в якості кандидатів не лише лідера "Опоблоку" Юрія Бойка, але й Олександра Вілкула, Михайла Добкіна, Євгена Мураєва. Тримає паузу співак Святослав Вакарчук, якого підтрунює інший фігурант соцопитувань, комік Володимир Зеленський.

Політологи припускають, що в бюлетені виявляться кандидати на будь-який смак, а саме полотно сягатиме розміром до півметра. Соратники ж рейтингових політиків називають юрбу дрібних кандидатів Противсіхами, які поки що займаються тим, що підривають довіру виборців до потенційних лідерів гонки.

Експерти Інституту політики спостерігають тенденцію до збільшення кількості кандидатів, які беруть у них участь, ще від перших виборів президента України 1991 року. Окрім створення технічних незручностей (розмір бюлетеня), це збільшує видатки на проведення голосування з бюджету, а також слугує однією з форм "брудних" виборчих технологій. Ключова – це технічні кандидати.

Але щоб набути такого статусу, потрібно добряче постаратися. За будь-кого заставу в 2,5 млн гривень зацікавлені особи не вноситимуть. Простіше кажучи, дрібні кандидати повинні на етапі до офіційного старту кампанії відпрацювати фейсами і язиками в телевізійних ефірах, продемонструвати, що вони не гірші за сумнозвісного кандидата Козака, який у 2004 році в телевізійній рекламі повторював: "Пане Ющенку, ваша дружина – американка!".

До того ж, часи змінилися, і нині у технічного кандидата повинен бути серйозний багаж – активний мережевий блогер, позиція щодо конфлікту на Донбасі, яка не змінювалася протягом останніх років, бажані хоча б волонтерські заслуги і так далі. В протилежному випадку за них не заплатять, а такої суми з власних кишень ці хлопці і дівчата не витягнуть, навіть, коли вона у них є. І це без витрат на кампанію, оплату роботи спостерігачів начебто від них, членів комісій. Технічний кандидат насправді вартує дорого.

Тут можна передбачити відразу два процеси. Перший – кількість кандидатів до старту перегонів множитиметься. Другий – власну кампанію вестимуть далеко не всі з тих, хто виявив бажання "підсидіти" Порошенка. Частина бажаючих повідомляє про наміри, аби банально торгуватися з опозиційними лідерами.

Приміром, на полі Тимошенко може товктися близько десятка осіб, і аби вони зійшли з її шляху доведеться або їм заплатити, щоб не відкушували електорат, або пообіцяти посади в разі перемоги чи місце у списку "Батьківщини" на виборах до парламенту, і тоді вони самі відмовляться змагатися. Те ж стосується й екс-"регіоналів". Експерти називають лідером на фланзі, який колись займала Партія регіонів, Юрія Бойка, але в "Опоблоці" представлена ще й група Ахметова, у якої дещо інше бачення свого майбутнього, аніж у "газовиків", котрі стоять за Бойком. При чому в цій ситуації ймовірні кандидати – люди небідні - самі здатні внести заставу і через це з ними важче домовитися.

Тому є підозра, що у бюлетені весною 2019-го окрім рейтингових кандидатів ми побачимо лише ті технічні фігури, які пройдуть кастинг на так би мовити профпридатність у високих кабінетах. Владних й опозиційних. А те, що зараз стільки заяв про плани висуватися, так то лише заради торгу.

Фото: durdom.in.ua