Квота в Кабміні: Навіщо Третьякову і Банковій створення Міністерства ветеранів

Depo.ua розбирався, хто і навіщо лобіює появу нового бюрократичного органу.

Термінове міністерство

Голова Комітету ВР у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників АТО та людей з інвалідністю Олександр Третьяков на у Фейсбук написав: прем'єр-міністр має "негайно" внести кандидатуру міністра у справах ветеранів до Ради і дати старт роботі міністерства. Також уряд, вважає Третьяков, мусить передбачити у держбюджеті на 2019 рік кошти на створення і функціонування нового міністерства. Для посилення його вимоги кілька ветеранських громадських організацій та "Нацкорпус" заявили про намір пікетувати будинок уряду. Проте в останніх є і свій інтерес - вони хочуть, аби Мінветеранів очолила людина, яка пройшла АТО.

Ідею створення нового державного органу, який би опікувався справами ветеранів, Третьяков відстоює з 2016 року. 27 лютого 2018 року Верховна Рада 241 голосом ухвалила постанову №7505 про звернення до Кабміну щодо створення Міністерства у справах ветеранів. Воно, за задумом депутата, має прийти на зміну існуючій Державній службі у справах ветеранів та учасників антитерористичної операції. Фактично, маючи вплив на цей орган, можна підібрати під себе усі ветеранські організації. Неважко здогадатися, що це стане солідним політичним активом Третьякова на виборах.

Певний час саме його вважали головним претендентом на посаду міністра – мовляв, той створює портфель для себе. Однак він ці припущення спростував, заявивши, що на посаду в уряді не претендує. У цьому контексті звучало прізвище Валентина Манька, який 2018 року виграв конкурс на посаду голови Держслужби у справах ветеранів. Його журналісти відносили до сфери впливу Олександра Третьякова. Але таке призначення викликало публічний спротив багатьох громадських діячів з організацій учасників АТО. Можливо, ще й тому зараз прізвище Манька у числі потенційних міністрів не називається.

Поки у владних кабінетах триває погодження кандидатури нового міністра, Третьяков дуже активно відстоював необхідність створення Міністерства ветеранів. Так, ухваленню Радою згаданої постанови передували погрози депутата заблокувати роботи законодавчого органу, якщо його колеги не погодяться на створення Мінветеранів. На погоджувальній раді ВР 26 лютого очільник комітету недвозначно натякнув і на те, що ветерани можуть прийти під стіни парламенту.

А вже за кілька тижнів на столичне підприємство АТЕК, яке пов'язують з Третьяковим, прийшла поліція для здійснення санкціонованих судом слідчих дій. Саме на АТЕКу, слід зауважити, знаходиться рекрутинговий центр полку "Азов" і штаб "Національних дружин". Тож у "Національному корпусі" обшук на заводі сприйняли нервово, оперативно мобілізували десятки своїх прихильників і заблокували роботу силовиків. На місці події з'явився сам лідер "Нацкорпусу" Андрій Білецький. Він звинуватив колег по відомству (полк "Азов" входить до системи МВС) у політичній провокації.

Серед версій причин конфлікту побутували припущення про внутрішній конфлікт у середовищі силовиків чи претензії до самого АТЕКу – колишнього екскаваторного заводу, територія якого начебто готується під забудову і довкола якого не стихають скандали. Нарешті, подейкували і про тиск на Третьякова, який буцімто почав забагато собі дозволяти і зайняв занадто самостійну позицію.

Нарешті, поінформовані джерела припускали, що загострення на АТЕКу може мати причиною не лише незадоволення обраною Третьяковим тактикою тиску на Раду та інших високопоставлених посадовців з метою створення Міністерства ветеранів, а й інтереси нардепа в лотерейному бізнесі. Так чи інакше, тоді протистояння зійшло нанівець. А от сьогодні, коли суспільство наелектризоване через наближення президентських виборів, смерть херсонської чиновниці Катерини Гандзюк після замаху на її життя та інші події, - небезпечно додавати олії у вогонь новими акціями, хай і з начебто благими намірами.

Інтерес Банкової

Пан Третьяков, який виступає промоутером Мінветеранів, діє спільно з Банковою. Не дарма за нове міністерство на погоджувальній раді парламенту виступали віце-спікер Ірина Геращенко та голова фракції БПП Артур Герасимов. Наступного тижня в Раді обговорюватиметься бюджет, тому завтрашня акція схожа на спробу натиснути на уряд, аби той вписав у державний бюджет витрати на Міністерство ветеранів. Звідки для нього взяти гроші, лобісти не уточнюють.

Кулуарами активно шириться інформація, що на посаду міністра у новоствореному органі планують призначити Ірину Фриз – давню соратницю Петра Порошенка. Якщо це так, тоді в уряді виникає очевидна диспропорція – людей, які орієнтуються на президента, там буде більше. Це створюватиме ризик блокування урядових рішень.

Фактично, повністю "своїми" для Володимира Гройсмана є Андрій Рева, Володимир Кістіон та Олександр Саєнко. На прем'єра більше орієнтуються також Уляна Супрун та Оксана Маркарова. Квота "фронтовиків" у Кабміні – Арсен Аваков, В'ячеслав Кириленко, Лілія Гриневич, Павло Петренко, Ігор Жданов, Остап Семерак та Володимир Омелян. Хоча останній до цієї групи відноситься формально. За квотою БПП, точніше, президентською, в уряді Юрій Стець, Степан Кубів, Павло Клімкін, Степан Полторак, Іванна Климпуш-Цинцадзе, Геннадій Зубко, Євген Нищук. А Павло Розенко та Олег Черниш, крім цього, мають свою історію стосунків із Третьяковим.

Тут варто згадати, що його вважають причетним і до МінТОТ, яке очолює Черниш. Утім, особливих політичних дивідендів від цього органу Третьяков не отримав. Фінансування міністерства замале, а про його роботу відомо хіба завдяки регулярній участі в телеефірах заступників міністра Георгія Туки та Юрія Гримчака. Інша справа – Мінветеранів. Від нього можуть бути і політичні дивіденди, під цей проект також можна отримати фінансування. Тому Третьяков і Банкова, яка зі своїх міркувань підтримує його проект, і прагнуть дотиснути уряд. Вийде чи ні - побачимо згодом.