"Громадянська позиція" на марші: Кого веде у Раду полковник Гриценко

До оприлюдненої частини списку увійшли:

• Анатолій Гриценко, голова партії;
• Дмитро Добродомов, лідер партії "Народний контроль";
• Микола Томенко, лідер партії "Рідна країна";
• Микола Катеринчук, лідер Європейської партії України;
• Марина Соловйова, адвокат і громадський діяч;
• Віктор Трепак, генерал;
• Олександр Савченко, банкір;
• Єгор Фірсов, нардеп.

Другий номер списку Добродомов – діючий нардеп, журналіст і медіа-менеджер. Був кандидатом у президенти на виборах цього року. В березні відмовився від балотування на користь Гриценка. Зараз стало зрозуміло, що цей вчинок був належно поцінований лідером "ГП".

10 років (1998 – 2008 рр.) працював у львівській газеті "Експрес", де пройшов від журналіста до редактора. 2008-го створив "Агенцію журналістських розслідувань", інформаційним майданчиком якої було видання "Інформатор".

2010 року Добродомов стає генеральним продюсером телерадіокомпанії "МІСТ ТБ", яка вийшла в ефір під логотипом телеканалу ZIK. Вів програму журналістських антикорупційних розслідувань. Як ведучий програми "Хто тут живе?" 2012 р. став володарем національної телевізійної премії "Телетріумф". Того ж року став генеральним директором медіа-холдингу ZIK.

2012 року Дмитро Добродомов балотувався до Верховної Ради у виборчому окрузі №115 у Львові від партії "УДАР Віталія Кличка".

2013 року в ефір телеканалу вийшла його нова авторська програма журналістських розслідувань "Народний контроль". Програма переросла в громадсько-політичний рух, а згодом і партію.

Народним депутатом України став 2014 р. по тому ж Сихівському виборчому окрузі №115. Балотувався як самовисуванець. У парламенті є секретарем комітету з питань запобігання і протидії корупції.

2015 року заявляв про намір балотуватися на посаду мера Львова

Микола Томенко. Лідер громадського руху "Рідна країна"

На президентських виборах 2019 року був одним з керівників штабу Гриценка.

Народний депутат 4-8 скликань, позаштатний радник президента Порошенка у 2014-2015 рр, заступник голови парламенту з лютого до червня 2007 і у 2008-2012 рр.

У 2002 році обраний нардепом від блоку Ющенка "Наша Україна" (№62 списку). Голова комітету ВР з питань свободи слова з 2002 до 2005 рр. і у 2012-2014 рр., голова комітету ВР з питань сім'ї, молодіжної політики (2007-2008 рр.). У 2014 – голова комітету ВР з питань екологічної політики.

У 2000-2001 рр. – начальник управління преси та інформації Київської міської державної адміністрації.

Під час Помаранчевої революції 2004 р. один із "польових командирів" Майдану. З лютого до вересня 2005 року – віцепрем’єр з гуманітарних питань в уряді Юлії Тимошенко. 2005-го переходить з партії "Реформи і порядок" до "Батьківщини", де був заступником голови. На парламентських виборах 2006 року балотувався за списком "Блоку Тимошенко" (№3). Очолював список БЮТ того року і на виборах у Київраду.

Проходив до парламенту на виборах 2007 і 2012 років від "Батьківщини".

2014 р. підтримав Петра Порошенка на виборах президента, став його довіреною особою на виборах. З листопада 2014 – нардеп від "Блоку Петра Порошенка" (№8 у списку). Заступник голови фракції БПП (до грудня 2016). 24 грудня 2015-го оголошує про рішення вийти з фракції і коаліції. Протестував проти ухвалення Держбюджету на 2016 рік.

У березні 2016 року голова ВР Володимир Гройсман оголосив про дострокове припинення депутатських повноважень Томенка на підставі рішення з'їзду БПП. Томенко пройшов до парламенту за списком партії "Блок Петра Порошенка", але вийшов зі складу фракції у Раді.

Микола Катеринчук. Колишній нардеп трьох скликань.

У штабі Гриценка керував юридичним напрямком.

На початках кар’єри працював у адвокатській компанії "Моор і Кросондович". 2002 р. вперше став народним депутатом України, балотувався по округу №13 у Вінницькій області. В Раді увійшов до фракції "Наша Україна", був заступником голови комітету з правової політики.

У 2004-2005 роках був довіреною особою кандидата в президенти України Віктора Ющенка. З 2005 року – член президії партії "Наша Україна", голова Центрального виконавчого комітету Народного Союзу "Наша Україна". 2005 року – перший заступник голови Державної податкової адміністрації України.

2006–2007 рр. – народний депутат V скликання від "Нашої України", перший заступник голови комітету з питань економічної політики. 2007 рр. – народний депутат VI скликання від НУНС, заступник голови комітету з питань податкової та митної політики.

2008 року висувався на пост міського голови Києва.

Лідер партії "Європейська Україна".

Марина Соловйова. Столична громадська активістка, адвокатеса.

Відома завдяки організації акцій на захист культурної та історичної спадщини. 2012 року була співзасновником, очолює громадську організацію "Андріївсько-пейзажна ініціатива".

З 2013 року – помічник-консультант народного депутата Анатолія Гриценка на громадських засадах.

Член партії "Громадянська позиція". На парламентських виборах 2014 р. була №3 у виборчому списку "Громадянської позиції". 2014-го призначена до складу Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції при Вищій раді юстиції, 2016 – член Громадської ради доброчесності.

Віктор Трепак. Колишній заступник голови СБУ, генерал-майор

Кар’єру в спецслужбі почав 2000 року на рідній Львівщині. Виріс від оперуповноваженого у Львівській області до заступника начальника управління служби в Одеській області. З 2009 до 2011 працював начальником Головного управління по боротьбі з корупцією і оргзлочинністю Центрального апарату СБУ. У роки президентства Януковича Трепак чотири місяці керував Управлінням внутрішньої безпеки СБУ.

З 2014 до 2015-го обіймав посаду першого заступника голови СБУ по боротьбі зі злочинами корупційної спрямованості. У липні 2015 року призначений першим заступником очільника СБУ. Однак на цій посаді працював лише рік: у квітні 2016-го за власним бажанням пішов у відставку, пояснивши свій крок неможливістю боротьби з корупцією при генпрокурорі Віктору Шокіну.

Брав участь у роботі Служби безпеки по гучних справах: затриманні 2009 р. судді-корупціонера Ігоря Зварича, затриманні того ж року звинуваченого у вбивстві журналіста Георгія Гонгадзе міліцейського генерала Олексія Пукача, справі "діамантових прокурорів" у 2015 році, справі про чорну бухгалтерію Партії регіонів тощо.

Повний комплект "амбарної книги регіоналів" опинився тоді в СБУ. Займався справою Трепак. У травні 2016 року він передав всю документацію в НАБУ. Такий вчинок генерала викликав скандал. Голова СБУ Василь Грицак заявив, що Трепак повинен був передати "чорну касу" в СБУ, написати офіційний рапорт. Передачу документів в НАБУ засудив і Порошенко. Він заявив, що Трепак повівся не як кадровий співробітник спецслужби, а як політик. Свій вчинок генерал пояснив недовірою Грицаку і Порошенку. В інтерв’ю зазначив, що в документах міститься інформація про тотальну корумпованість влади. Зокрема, в "амбарний книзі" фігурував і глава передвиборчого штабу Дональда Трампа Пол Манафорт.

2019 р. став відповідальним за безпеку в команді Гриценка.

Під час свого балотування у президенти Гриценко називав це прізвище як кандидата на пост голови СБУ. Журналісти критикували цю ідею через "темні плями" з власністю генерала, здобутою під час його роботи в управлінні Служби безпеки у Львівській області.

Олександр Савченко. Економіст, банкір.

З 1981 до 1991 р. викладав та провадив наукову роботу в Київському національному економічному університеті, Києво-Могилянській академії й за кордоном: у Гарвардському університеті (США) та Лондонській школі економіки (Велика Британія).

1991-1992 – заступник голови Нацбанку України, 1993-1996 – виконавчий директор Європейського банку реконструкції та розвитку по Україні та низці інших пострадянських країн, 1996-1997 – позаштатний радник прем'єр-міністра України.

Створив та став Головою Правління ВАТ "Міжнародний комерційний банк" (продав банк іноземному покупцю).

2005-го вдруге прийшов до НБУ на посаду заступника голови правління. 2009 року подав у відставку на знак незгоди з економічним курсом та політикою керівництва НБУ.

2009 року став заступником міністра фінансів України. 2010 року подав у відставку. Очолив Міжнародний інститут бізнесу.

Був членом Центрального проводу Народного Руху України.

Єгор Фірсов. Колишній нардеп. Був наймолодшим (народився 1 грудня 1988 р.) членом парламенту 7 скликання, обирався до 8-го скликання (депутат до 25 березня 2016 року).

У 2011-2012  рр. – помічник народного депутата Ірини Геращенко.

На парламентських виборах-2012 був кандидатом в депутати від партії "УДАР Віталія Кличка" (№37 партійного списку). До парламенту не пройшов: УДАР отримав 34 місця. Але у квітні 2014 року склав присягу як народний депутат України 7 скликання, замінивши іншого нардепа.

До 8 скликання Ради потрапив за списками БПП. 2016 року голова Верховної Ради Гройсман оголосив про дострокове припинення депутатських повноважень Фірсова на основі рішення з'їзду партії БПП – депутат покинув фракцію партії і втратив мандат.

Займається громадською діяльністю, брав участь у президентській кампанії Гриценка.