У влади проблеми: Коли Конституційний суд поставить бракування законів Зеленського на потік

Місяць тому судді-конституційники запалили червоне світло перед законопроектом №1016 стосовно внесення змін до ст. 85 і 101 Основного Закону щодо уповноважених Верховної Ради України. Тоді КСУ констатував, що запропоновані у законопроекті зміни до ст. 85 та 101 Конституції не узгоджуються із конституційними принципами верховенства права та поділу державної влади, засадами демократичної, правової держави та у разі запровадження загрожуватимуть правам і свободам людини і громадянина, а отже, є такими, що не відповідають ч.1 ст.157 Конституції. Були й інші зауваження, але саме це – дуже показове, адже в законопроекті пропонувалося, мабуть, найгірше з можливих порушень – загроза правам і свободам людини.

Не можна сказати, що у суддів КСУ якесь особливо прискіпливе ставлення до законів Зеленського чи до нього самого. Варто згадати, що саме цей склад Конституційного суду визнав законним розпуск парламенту та призначення дочасних виборів, що багатьма було сприйнято як грандіозний реверанс КС перед новообраним президентом. А вже останнім часом цей суд визнавав конституційними законопроекти про народну законодавчу ініціативу, про пропорційні вибори і про скорочення депутатського корпусу до 300 осіб. Тексти останніх двох рішень ще не оприлюднені, однак, за даними ЗМІ, у них є суттєві зауваження, які депутатам доведеться врахувати. Тобто, треба буде розглядати все по-новому і заново відправляти ці законопроекти до КСУ.

Немає і тексту рішення щодо відмови Зеленському в праві призначати директорів ДБР і НАБУ. Тому поки згадаємо, як доводили потребу у збільшенні повноважень президента його юристи. Так, нардеп і представник глави держави у КСУ Федір Веніславський наполягав: наділення президента повноваженнями призначати та звільняти з посад директорів Держбюро розслідувань та Антикорупційного бюро посилить незалежність державних правоохоронних органів. Як бачимо, Конституційний суд вирішив інакше.

Найближчим часом йому доведеться вирішувати й долю президентського законопроекту щодо децентралізації. Цей документ дуже жорстко розкритикували опозиція та експертне середовище. Навіть Юлія Тимошенко, чия політсила досить довго підставляла плече Зеленькому, висловила свою категоричну незгоду з пропозиціями гаранта. За її словами, в разі ухвалення пропозицій президента, не треба буде вносити зміни до Конституції, а особливий статус може бути запроваджений законом. Для цього вистачить і 226 голосів. Власне, на цей момент обов’язково зверну увагу і Конституційний суд. З великою долею ймовірності можна стверджувати, що він визнає законопроект, який депутати планують проголосувати за основу у п’ятницю, неконституційним.

У чому ж проблема усіх цих законопроектів? На думку експертів, тут не одна проблема, а кілька. Перша: 7 серпня президент затвердив положення про Комісію з питань правової реформи та її персональний склад. Це рішення виглядало логічним: щоб вмотувати передвиборчі обіцянки в законопроекти, потрібні фахові правники. Їх розподілили на кілька робочих груп відповідно до майбутніх законодавчих змін. У робочу групу з питань підготовки пропозицій щодо внесення змін до Конституції ввійшло 11 осіб, серед них і згаданий вище Веніславський. Тобто, ці люди уповноважені писати або пропонувати новели в Конституцію. І якщо КСУ вважає ті чи інші з них неконституційними, то питання мають виникати не лише до президента, а й до виконавців.

Але є й друга проблема, куди гірша. Правників у цій комісії можна поміняти, як і будь-який інший інструмент, проте, схоже, і перед цими, і перед можливими наступними, ставиться завдання розробляти такі зміни до Конституції, які посилюють президента. Десь пролізло, десь – ні, та тенденція очевидна. І вона дуже небезпечна, враховуючи, політичну долю попередників Зеленського, які також гралися у збільшення своїх повноважень.