Гра Кулика: Навіщо "друг Коломойського" викриває НАБУ і Йованович

Петро Порошенко заявив, що Костянтин Кулик отримував вказівки від Ігоря Коломойського. Це не обов'язково, але в чомусь інтереси прокурора і олігарха можуть співпадати

Гра Кулика: Навіщо "друг Коломойського"…

Журналіст-розслідувач американського видання The Hill (дуже віддаленого аналога телеканалу "Рада") Джон Соломон опублікував нову статтю, що викриває діяльність видних представників Демократичної партії США в Україні. Таким чином, він продовжив цикл, розпочатий скандальним інтерв'ю генпрокурора Юрія Луценка, в якому прозвучали звинувачення на адресу посла США в Україні Марі Йованович в тиску на правосуддя, обумовленого заступництвом щодо НАБУ, і про втручання екс-віце-президента США у внутрішні справи України заради особистих інтересів, пише Depo.ua з посиланням на "Ділову столицю".

Тепер співрозмовником Соломона був заступник голови департаменту міжнародно-правової співпраці ГПУ Костянтин Кулик, суперник Петра Порошенка в недавнім "баттлі" в ефірі "1+1". Як випливає зі статті, українські правоохоронці, ймовірно, мають у своєму розпорядженні докази правопорушень демократів і їхніх партнерів у Києві - від втручання в американські президентські вибори 2016 року до перешкоджання кримінальних розслідувань. Однак спроби представити ці докази Міністерству юстиції США неодноразово зривалися.

Так, за твердженням Кулика, він і ряд його співробітників у Генпрокуратурі, які мали намір поділитися інформацією з американськими колегами, ще з минулого року безуспішно намагалися отримати дозвіл на в'їзд до Сполучених Штатов: хоча прямої відмови у візі не було, посол Йованович, втім, заблокувала їхню видачу.

Одне з розслідувань, як стверджує прокурор, стосувалося незаконного виведення з України грошей за кордон - у тому числі, в США - близькими до Віктора Януковича бізнесменами. До того ж вони фінансували лобістські зусилля в американському уряді з "відмитих" грошей - і до цих платежів була причетна компанія, афільована з членами Демократичної партії.

У рамках іншого розслідування проводився збір доказів, які підтверджують, що під час виборчої кампанії 2016 року в США, НАБУ під тиском американських чиновників приховало факт отримання грошей якимось представником Демократичної партії.

Передавати відомості агентам ФБР, які працюють в Україні, зазначає Соломон, українці не хочуть, маючи впевненість, що Бюро має тісні зв'язки з НАБУ та посольством США. "В українських політичних колах не секрет, - цитує він Кулика, - що НАБУ створено з американською допомогою і що воно намагалося впливати на перебіг американських президентських виборів".

Таким чином Кулик, вочевидь, підтверджує і доповнює те, що вже було сказано Юрієм Луценком. Очевидно також, що одкровення обох можуть бути використані якщо не для зриву виборчої кампанії Джо Байдена - найбільш небезпечного суперника Трампа з демократичного табору - ще до початку, то для серйозного її ускладнення. Другим вірогідним наслідком може стати початок розслідування змови демократів з українцями, до якого закликав нинішній президент США після того, як команда спецпрокурора Роберта Міллера не зуміла знайти доказів змови його штабу з росіянами.

Це цілком може статися в разі, якщо генпрокурор США Вільям Бар визнає надані докази такими, що заслуговують уваги і, зрозуміло, якщо Республіканська партія визнає таке розслідування політично доцільним. Схоже, Соломон своїми публікаціями і списком фактів, що містяться в останньому матеріал, які йдуть або приховано від уваги американської Феміди, і виступає лобістом такого розслідування.

Як би там не було, Україна знову приєдналася до внутрішньополітичої гри в США. Тут показовою наведена Соломоном фраза анонімного радника адміністрації Трампа з розвідувальної політики, що в минулому обіймав високу посаду в розвідці: "Схоже, надходять відомості про те, що під час гонки 2016 року між Росією і Україною була, ймовірно, проксі-війна через кращого американського президента".

У той же час важко повірити, що, видаючи на-гора такого роду інформацію, Луценко переслідував державні інтереси. Раніше ми вже висловлювали припущення про те, що Луценко почав власну гру, розповівши про "список недоторканих" від посла Йованович, а також про те, як Джо Байден, прикриваючи бізнес сина, шантажем змусив Петра Порошенка відправити у відставку генпрокурора Віктора Шокіна. І гра ця була продиктована прагненням убезпечити себе від неприємностей, можливих у разі несприятливого результату нинішнього електорального циклу в Україні. Особливо якщо Йованович, яка протегує НАБУ, і справді зробила ставку на Зеленського-Коломойського з розрахунком, що наявність "свого президента" їй буде зараховано і відверне передчасне завершення кар'єри у зв'язку з справами 2016 року.

Втім, якщо це дійсно так, то ця гра цілком відповідає й інтересам нинішнього президента України. Тут слід нагадати про те, що нещодавно стало відомо про розслідування ФБР щодо бізнесу Коломойського в США. Можливість розміну "проблеми Трампа" на "проблему Порошенко" виглядає цілком спокусливо - особливо якщо припустити, що НАБУ отримає можливість зайнятися справами найближчого оточення останнього.

І тут ми підходимо до питання про те, навіщо в цю гру вплутався Костянтин Кулик - особливо враховуючи його конфлікт з Петром Порошенком. Причому перепалка під час "Права на владу" стала лише найбільш театральним його проявом. В ході передвиборної кампанії саме по собі публічне звинувачення президента в тиску на слідство в "справі Курченко" (вона ж справа про мільярди "сім'ї" Януковича) - м'яко кажучи, неприємне. Але не менш скандальним було і вручення у зв'язку з цією справою повідомлень про підозру екс-голові НБУ Валерії Гонтарєвій, колишньому голові АП Борису Ложкіну, співвласнику інвесткомпанії ICU Костянтину Стеценку і заступнику голови АП Олексію Філатову. Згодом ГПУ заявила, що це було зроблено з порушенням процесуальних процедур, а ряд ЗМІ з посиланням на самого Кулика повідомляв про відкриття проти нього кримінального провадження рідним відомством. Тобто, в наявності і конфлікт з Луценком. Чи може підтримка його дій на американському напрямку його дозволити? Можливо. Але наскільки великий у ній сенс, враховуючи неясні перспективи самого Луценка - питання відкрите.

У той же час, у Кулика конфлікт і з антикорупціонерами: у 2016 році НАБУ довело до суду справу про його незаконне збагачення за часу прокурорства АТО, хоча в кінцевому рахунку програло. Однак не виключено, що по завершенні виборчого марафону питання до Кулика у нього знову виникнуть - особливо в тому випадку, якщо Бюро буде стурбоване показовим правосуддям в інтересах зміцнення довіри до президента Зеленського.

Це типове розташування між двох вогнів. І фактичний статус свідка для американського Мін'юсту цілком може виявитися виходом з нього - якщо припустити, що Кулик теж веде нехай дуже схожу на луценкову, але все ж таки власну гру. В той же час - якщо у твердженнях, в тому числі і Петра Порошенка - про зв'язки між Куликом і Коломойським є хоча б частка правди, комбінація дещо ускладнюється: цілком можливо, що Ігор Валерійович таким чином виступає свого роду гарантом безпеки прокурора з одного боку, а з іншого - використовує його і його відомості в спробі знятися з гачка ФБР. Така собі "многоходовочка" - "інформація в обмін на імунітет".

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme