Горіла шина, палала: Чому під Радою не вийшло повторити 31 серпня

В останній день серпня 2015 року кілька політичних сил зібрали під парламентом масовку, учасники якої мітингували проти змін до Конституції, де, як вони вважали, мала бути норма про "особливий статус Донбасу". В результаті сутичок із силовиками, в їхні лави було кинуто бойову гранату. 4 нацгвардійців загинули, понад сотня людей отримала поранення. Сьогодні під ВР також було жарко, проте акції протестувальників виглядали як гра на камери: підпалили шини, штовхалися із поліцейськими, кидали в бік правоохоронців бруківку. Як повідомили в МВС, у результаті інциденту постраждав один правоохоронець, за порушення публічного порядку в поліцію доставлено учасника акції. Протестувальники, які виявилися мешканцями забутого всіма наметового містечка під Радою і членами руху "Визволення", за яким стоять нардепи Єгор Соболєв-Семен Семенченко, ще встигли спалити прапор Росії. А коли поліція їх розсіяла, почали звинувачувати правоохоронців, що ті заважали палити російський тріколор. Одним словом, дешева провокація для роспропаганди. А ще – для нівелювання конкурентів за територію під ВР.

Сьогодні там відбулася інша акція, на підтримку законопроекту про реінтеграцію, а також законопроектів №7425 про захист української державності від проявів колабораціонізму і №7426 про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо колабораціонізму та посилення відповідальності за державну зраду (обидва авторства депутатів-"фронтовиків" Величковича, Левуса, Тимчука та ін.). Її організували рух "Вільні люди" та "Молодіжний націоналістичний конгрес", які і раніше брали участь в акціях проти реваншу і засилля "русского мира". Але оскільки Семенченкові люди поштовхалися з правоохоронцями, склалося враження, що під парламентом козу водили всі.

Обидві конкуруючі фірми спромоглися ангажувати від сили чоловік триста. Жодна із чисельних правих патріотичних політсил на кшталт "Свободи" чи "Національного корпусу" захід не підтримала. Це може означати кілька речей. Перша – в законопроекті про реінтеграцію міститься норма про визнання Росії країною-агресором, не дати голосів за цей документ, про що скоро всі забудуться – це одне, а засвітити свої образи на акції під парламентом – зовсім інше. Приміром, хто зараз згадує, що "свободівці" не підтримали закон про освіту, який викликав збурення наших сусідів. Виявилося, що мовна норма у ньому аж надто націоналістична. Простіше кажучи, те, що акція не стала масовою, було обумовлено банальним політичним розрахунком лідерів правих, котрим не вигідно, аби їх асоціювали з тими, хто проти визнання Росії агресором.

Другий момент – вийти під Раду серйозним політичним гравцям заважають маргінали, які від 17 жовтня застовпили за собою територію під ВР. Акція Саакашвілі здулася, проте, як довели сьогоднішні події, організувати купку провокаторів для атак на поліцію можна дуже легко. Тобто, існує ризик, що у такий само спосіб люди Семенченка вклинюватимуться в акції інших політсил і все зводитиметься до бійки. Мабуть, не помилимося, коли скажемо, що опозиція дуже зацікавлена, аби поліція зачистила залишки мітингувальників Саакашвілі, бо у передвиборчий рік треба проводити свої заходи, а тут ці сидять.

Третій момент – не організували своїх виступів під парламентом й опозиційні фракції парламенту. Ні "Самопоміч", ні "Батьківщина" не захотіли піаритися виступами проти законопроекту про реінтеграцію, хоча в сесійній залі ті ж таки соратники Садового кажуть багато проти цього документу. Можна припустити, що вулична пасивність є частиною їх політичної тактики – з розумним виглядом махати кулаками після бійки. Мовляв, ми ж казали. Протягом тижня ці респектабельні патріоти не вилазитимуть з теплих телевізійних студій, де розповідатимуть, чому ганили законопроект про реінтеграцію і навіщо закидали профільний комітет сотнями правок. Це вигідніше, аніж мерзнути під Радою…