Гончаренко: ПАРЄ не прожене Путіна з Донбасу, але здавати цей майданчик росіянам не можна

Рішення про збереження повноважень російській делегації у ПАРЄ було передбачуваним, але українські депутати по-максимуму використали всі супутні процедури і не збираються послаблювати тиск на Росію на цьому міжнародному майданчику

Тарас Паньо
Журналіст відділу міжнародної політики
Гончаренко: ПАРЄ не прожене Путіна з Дон…
Фото: УНІАН

Історія зі спробою української делегації в ПАРЄ оскаржити повноваження Росії, яку вже описувало Depo.ua, і котра, на жаль, зазнала поразки, викликала помітну хвилю обурення в Україні. Ця хвиля, до слова, супроводжувалась сумнівами стосовно доцільності подальшої участі у роботі цієї міждержавної організації.

Такому настрою почасти сприяв і песимістичні слова глави українського МЗС Дмитра Кулеби, який, коментуючи повне підтвердження повноважень російської делегації, написав у соцмережі: "Ця ПАРЄ давно зламалася. Нову так і не принесли".

Для того щоб зрозуміти, як ті події оцінюють їх безпосередні учасники, Depo.ua вирішило поговорити з українським делегатом у ПАРЄ Олексієм Гончаренком.

- Чим, на вашу думку, було зумовлене несприятливе для України рішення щодо повноважень російської делегації? Йдеться про матеріальний інтерес адміністрації ПАРЄ (російські внески), якісь інтереси окремих осіб (що цілком можливо, зважаючи на безславні традиції "ікорної дипломатії" у ПАРЄ), чи, може, про щиру віру делегатів ПАРЄ в дієвість ЄСПЛ у Росії?

- Я вважаю, що діяли усі перелічені вами фактори. Але, на жаль, це рішення було передбачуваним. І досягненням цієї сесії взагалі є те, що нам вдалося оскаржити повноваження Росії. Сам факт такого оскарження має велике значення. Російська Федерація стала єдиною серед країн-членів Ради Європи, чиї повноваження були оскаржені. Стосовно Росії готувалася окрема критична доповідь, хоч все і закінчилося словами, що треба "продовжити діалог". Окрім того, стосовно Росії були окремі дебати, які ми використали максимально. Але питання про те, що росіянам буде дозволено працювати в ПАРЄ було вирішене ще влітку 2019-му році.

- Якою, в такому випадку, повинна бути подальша стратегія України — нарощування активності в ПАРЄ, формування нових альянсів, чи скорочення участі в недієвій організації, яку очільник МЗС Кулеба називав "зламаною", аж до питання про доцільність подальшого перебування в ПАРЄ?

- Безперечно, Україна повинна працювати і захищати свої інтереси, формувати коло друзів, демонструвати активну позицію. Загалом, використовувати цей майданчик. ПАРЄ, звичайно, – це не те місце, де щось вирішать – і Путін вибачиться та піде з Криму і Донбасу. Так воно не працює точно. Це дипломатичний мйданчик, і або його будемо використовувати ми, або дозволимо це робити тільки росіянам.

- Була інформація про те, що українська делегація в Парламентській асамблеї Ради Європи говорила про створення "Кримської платформи". Якою ви бачите ймовірну участь ПАРЄ в роботі Кримської платформи?

- Це правда, українська делегація розповідала колегам-парламентарям про Кримську платформу, і запропонувала долучатися до неї.

- Чи відбулися якісь практичні зміни в роботі української делегації в ПАРЄ після зміни керівника з Ясько на Мезенцеву?

- Ні, делегація і зараз працює одним голосом на Україну, якщо не рахувати представників ОПЗЖ. І це найголовніше. А давати оцінки колегам – я думаю, це неправильно.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme