Спецслужба з місцевим колоритом: Чому в ЄС забракують закон Зеленського про СБУ

Президент Зеленський цього вівторка подав до парламенту проєкт закону про вдосконалення організаційно-правових основ діяльності Служби безпеки України. Його зареєстровано в Раді під номером 3196. Зараз документ опрацьовується в комітеті ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Читайте також - Переосмислення Нацбезпеки: Як з новим законом про СБУ нам можуть згодувати амністію для бойовиків

Тижнем раніше, 4 березня, виступаючи з трибуни парламенту, глава СБУ Іван Баканов заявив, що "стратегічні орієнтири оновленої СБУ чітко визначені: це сучасна і ефективна служба, здатна нейтралізувати у зародку будь-яку загрозу. Вірю, що в цьому нам допоможе новий закон про СБУ, який, я сподіваюся, днями з'явиться у Верховній Раді". Він також зауважив, що положення законопроєкту є підставою для дискусії.

Реформа СБУ: невиконане зобов’язання перед Європою

Провести реформу Служби безпеки України та зробити її сучасною спецслужбою, позбавивши непритаманних функцій, вимагали від України всі західні стратегічні партнери. Це одна з найбільш затягнутих у часі реформ, яка почалася на папері ще за каденції п’ятого президента України Петра Порошенка і триває досі. 2016 року, за підтримки Консультативної місії ЄС, була розроблена Концепція реформи СБУ. Лунали заяви про те, що СБУ планує реформу в два етапи, які мають завершитися до 2020 року. Головною проблемою реформування тоді називали розподіл повноважень між правоохоронними органами. У лютому 2018 року голова Консультативної місії ЄС Кястутіс Ланчінскас казав, що реформа загрузла в чиновницьких кабінетах. У червні 2018-го, на виконання вимог США і для отримання $200 млн допомоги на потреби оборони був ухвалений рамковий закон "Про національну безпеку України". Та надалі реформа СБУ була поставлена на паузу.

Ситуація начебто отримала шанс зрушитися з місця після президентських виборів. У вересні 2019 року в СБУ заявляли, що почали функціональний аудит своїх структурних підрозділів для визначення ефективності їхньої роботи і оптимізації кадрового складу служби. 1 жовтня минулого року Колегія СБУ підтримала концепт нової редакції закону "Про Службу безпеки України" та подала його до комітету ВР з питань нацбезпеки, а в листопаді з’явився проєкт, який передали до Офісу президента. Пріоритетом у ньому названо наближення СБУ до моделей спецслужб держав-членів ЄС і НАТО з урахуванням сучасних потреб України. Документ не був опублікований офіційно (що вже викликало сумнів у щирості намірів його авторів), але основні його положення стали відомі.

Проєкт, зокрема, передбачав поетапне скорочення штату служби. Зараз, за словами голови СБУ Івана Баканова, у службі працюють 27 тисяч співробітників (максимальна чисельність  - 31 тисяча). Цю "армію" запропонували обмежити 15 тисячами, з можливістю збільшення на 5 тисяч під час особливого періоду чи військової агресії. Згідно з прикінцевими положеннями проєкту, скорочення мало відбуватися протягом семи років – до 1 січня 2027-го.

Суттєву критику викликала низка недоліків, що містив проєкт. За службою пропонували залишити надлишкові функції – зокрема, досудове слідство щодо цілої низки злочинів, серед яких – економічні, контрабанда і організована злочинність. Проти цього принципово заперечують західні партнери, адже контррозвідувальні функції і ведення слідства є цілком різними за своєю природою і метою напрямками діяльності. Якщо контррозвідка є головним завданням служби, то слідство бореться лише з одним конкретним наслідком загроз державній безпеці – злочинністю, зазначали експерти.

Інша суперечлива пропозиція проєкту передбачає, що генеральний прокурор чи його заступник, за поданням голови СБУ або його заступника, повинен передати до спецслужби будь-яку справу, якщо вона загрожує нацбезпеці. Під цей критерій можна підвести будь-яку справу, в тому числі проти представників опозиційних політичних сил.

Негативними моментами проєкту також є закріплення за керівниками служби права не відкривати для суспільства свої декларації про доходи і обов’язок інших силовиків погоджувати з очільниками спецслужби порядок здійснення антикорупційних заходів щодо співробітників СБУ.

Вади проєкту спричинили критику варіанту реформи СБУ "від Баканова" з боку Європейської комісії. 12 грудня 2019 року, у першому після зміни влади в Україні Щорічному звіті про виконання Угоди про асоціацію , у тій частині, де йдеться про зобов’язання Києва реформувати спеціальну службу, ЄК незвично жорстко зазначила, що Україна ухиляється від виконання домовленостей: в запропонованому проєкті СБУ "збереже повноваження щодо боротьби з організованою та економічною злочинністю. При цьому створення ефективного парламентського нагляду за службою відкладене". Європейці наголосили: "ЄС і надалі продовжує захищати ухвалення нового законодавства щодо СБУ та щодо парламентського нагляду за безпековим сектором, а також перетворення СБУ на сучасну службу, із чітко визначеними функціями, які обмежуються контррозвідкою, контртероризмом та захистом державних секретів".

Служба захисту національної безпеки чи Зе!СБУ?

І от у Раді з’явився президентський законопроєкт №3196. Вже оприлюднено його текст. Згідно із пояснювальною запискою, проєкт має підвищити інституційну спроможність Служби безпеки України у сфері держбезпеки та привести законодавство України у відповідність із сучасними викликами, потенційними і реальними загрозами державній безпеці України.

Проєкт змінює правову регламентацію діяльності Служби безпеки України, закріплює ключові поняття, що характеризують сферу держбезпеки: національна безпека та її основи, національні інтереси України, вводить у законодавче поле поняття національних цілей та національних цінностей України і дає їхнє трактування.

Проєкт вводить чітке визначення мети діяльності СБУ, її функцій і повноважень. Мають бути внесені суттєві зміни до закону України "Про контррозвідувальну діяльність", де детально виписано права, функції і алгоритми роботи контррозвідників, питання їхньої взаємодії з іншими силовиками і суддями. Передбачено впровадження ризик-орієнтованого підходу до протидії загрозам державній безпеці, розширення інформаційно-аналітичного вектору роботи спецслужби.

В разі ухвалення буде поступово змінено організаційну структуру Служби безпеки. Зокрема, йдеться про поетапне припинення комплектування СБУ військовослужбовцями та перехід до комплектування особами зі спеціальними званнями. Одночасно автор проєкту обіцяє "осучаснення питань грошового, соціально-побутового, пенсійного забезпечення співробітників Служби безпеки України".

До позитивів можна віднести врегулювання проблеми негласного надання статусу ветерана війни чи особи з інвалідністю внаслідок війни людям, залученим до конфіденційного співробітництва з СБУ, які брали безпосередню участь у виконанні завдань Служби безпеки України на території держав, де велися бойові дії, та які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції.

Поруч зі змінами привертає увагу спроба протягнути законодавчі нововведення, проти яких виступали представники європейських інституцій. З проєкту "від Баканова" у проєкт "від Зеленського" перейшло право генпрокурора або його заступника, за поданням голови чи заступника голови СБУ, віднести кримінальне провадження за широким переліком злочинів до підслідності слідчих органів безпеки – лише на тій підставі, що злочин становить загрозу державній безпеці України. Повторимо, під цей пункт можна підвести переслідування опозиціонерів чи людини, громадянська позиція якої дратуватиме президента.

За СБУ зберігається функція досудового розслідування широкого переліку злочинів. Понад те, його ще й розширено статтею 260 Кримінального кодексу України – "Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань". Також Служба безпеки наділяється додатковим повноваженням у сфері боротьби з корупцією – працівники спецслужби матимуть право вживати заходи щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості.

Оперативні підрозділи СБУ, як і нині, залишаються в переліку державних органів, спеціально створених для боротьби з організованою злочинністю. Тобто і цю непритаманну західним спецслужбам функцію у української служби забирати не планують. У цьому контексті звернімо увагу на збереження за Службою безпеки України права через суд скасовувати реєстрацію і припиняти роботу комерційних підприємств та подавати до суду позови про визнання недійсними бізнесових угод.

Ще одна новація, яка може вплинути на відповідний сегмент економки, – зобов’язання операторів телекомунікацій за власні кошти встановлювати на телекомунікаційних мережах технічні засоби, необхідні для здійснення СБУ оперативно-розшукових та контррозвідувальних заходів, і забезпечувати функціонування цих технічних засобів, а також сприяти проведенню таких заходів і зберігати їх у таємниці.

Отже, президентський законопроект щодо реформи СБУ містить як позитивні положення, так і ті, проти яких рішуче виступають міжнародні партнери України і які ставлять хрест на перетворенні СБУ з політичної поліції і кийка проти економічних конкурентів влади на справді ефективну спеціальну службу західного взірця. Поза сумнівом, парламентська більшість проголосує за будь-яку президентську ініціативу. Але чи потрібна реформа в такому вигляді Україні?