Герої "Революції на граніті" 25 років потому

Зранку 2 жовтня кілька десятків студентів групами по двоє-троє стягнулися на площу Жовтневої революції (тепер Майдан Незалежності) у Києві, оголосили про початок голодування та висловили вимоги:
недопущення підписання нового союзного договору;
перевибори Верховної Ради УРСР на багатопартійній основі;
повернення на територію УРСР українських солдатів, а також забезпечення проходження військової служби юнаками-українцями виключно на території республіки;
націоналізація майна Компартії України та ЛКСМУ;
відставка голови Ради Міністрів УРСР Віталія Масола.

Більшість становили студенти з Києва, Львова та Дніпропетровська. До кінця дня голодувати почало 108 студентів.
5 жовтня до табору завітав Леонід Кравчук, з яким вели перемовини Доній та Іващишин. Консенсусу досягти не вдалося. Але важливим стало транслювання цієї зустрічі по телебаченню, люди зрозуміли, що в Києві зібралися не екстремісти, як провадила комуністична верхівка, а звичайні хлопці та дівчата.

12-17 жовтня на підтримку студентів застрайкували всі вищі навчальні заклади Києва, а також технікуми, ПТУ і старші класи шкіл. Мітингувальники перекрили рух транспорту, оточили Верховну Раду, захопили корпуси університету ім. Шевченка. Студентські акції протесту пройшли в обласних центрах, зокрема, Луганську та Львові. Після розмови зі студентами демонстративно здав свій квиток члена КПРС відомий письменник Олесь Гончар (на фото внизу - онука Гончара, яка приймала активну участь в голодуванні). 

Це був масовий рух за ідею незалежності України.
17 жовтня Верховна Рада УРСР пішла на поступки і виконала більшість умов студентів.

Тоді і тепер. Олесь Доній, студент университету. Був одним з організаторів акції. Згодом став відомим политичним діячем, народним депутатом України.

Тоді і тепер. Маркіян Іващишин, один з провідників Революції на граніті. Громадський, політичний, культурній діяч і підприємець. Голова мистецького об'єднання "Дзига" у Львові.

Тоді і тепер. Олег Тягнибок, студент Львівського медичного інституту. Український політик, голова політичної партії Всеукраїнське об'єднання «Свобода».

Тоді і тепер. Дмитро Тузов, студент Київського університету імені Тараса Шевченка. Згодом став відомим тележурналістом і громадським діячем.

Тоді і тепер. Вячеслав Кириленко, студент Київського університету імені Тараса Шевченка. Нині - віце-прем'єр з гуманітарних питань, міністр культури України.

Тоді і тепер. Анжеліка Рудницька, студентка Київського університету. Нині - співачка, телеведуча, художниця, науковець, громадський діяч, президент мистецької агенції «Територія А».

Тоді і тепер. Вахтанг Кіпіані, молодий журналіст. Зараз головний редактор Інтернет-видання «Історична правда».