Подарунок для Коболева: Коли злетить ціна на газ для населення

Постанова уряду номер 303 про спосіб формування ціни на газ може вважатись дискримінаційною по відношенню до рядового споживача блакитного палива. І хоч зараз, в умовах низької світової ціни, це може бути непомітно, восени сума у платіжках буде здатна вкотре шокувати громадян.

У своєму вчорашньому зверненні до народу президент Володимир Зеленський похвалився тим, що населення України отримує дедалі дешевший газ, що обумовлюється не лише зниженням світової ціни, а й протекціоністськими заходами, які застосовує влада по відношенню до власних громадян. "У квітні 20-го року ціна на газ знизилася на 15% у порівнянні з березнем. Та майже на 40% - починаючи з січня. І це - найнижча ціна на газ для населення за останні 4 роки", - оголосив президент.

Натомість іншою рукою, а саме урядовим рішенням кілька днів тому, влада проявила себе не так турботливо. Принаймні постанова кабміну №303 від 24 квітня є підставою думати, що незабаром населення позбавлять можливості мати низьку ціну. 

Суть цього документу зводиться до того, жо уряд на 3 місяці продовжив спецобов’язки (так зване ПСЗ) "Нафтогазу України" з постачання природного газу населенню – до 1 липня 2020р. В той же час було продовжено ПСЗ для виробників тепла на рік – до 1 травня 2021р. 

Читайте також: Кабмін відтермінував перехід на ринкові ціни на газ для населення

Таким чином скасування ПСЗ для населення та релігійних організацій відбудеться через 2 місяці, тоді як тепловикам газ за пільговими умовами постачатимуть ще рік.

Суть ПСЗ (Положення про постачання за спеціальними зобов'язаннями НАК "Нафтогаз України") полягає в тому, що при формуванні остаточної ціни "Нафтогаз" фігурують засоби її примусового зниження - в тому числі, і шляхом використання в ціновому балансі газу вітчизняного виробництва. Тож виходить, що населення, релігійні організації та тепловики мають можливість купувати блакитне паливо за нижчою ціною, ніж його отримують промислові та інші споживачі.

Втім, як планувалося раніше, цієї весни весь цей протекціонізм мав бути скасований, а ціна газу мала б стати такою, що формується без тиску з боку держави - тобто мав відкритись ринок. Це давало можливість зменшити монополію наявних постачальників, впустити на ринок нових гравців, підвищити конкуренцію надавачів послуг і тим самим зробити його більш цивілізованим і ліберальним.

Натомість розпочалася криза і в уряді ймовірно вирішили, що запускати повноцінний ринок зарано. І вирішили продовжити для населення і ТКЕ дію механізму спецобов'язків, який з 1 травня 2020 року мав перестати існувати в рамках взятих Україною на себе зобов'язань щодо лібералізації ринку поставок газу побутовим споживачам.

Здавалося б, що населення має лише аплодувати такому рішенню, адже залишається можливість ще певний час розраховувати на відносно низьку ціну. Але подвійність стандартів полягає в тому, що держава продовжує ПСЗ для населення на 2 місяці, а для тепловиків - аж на рік.

Тим самим кидає на амбразуру ринкового формування ціни і в той же час залишає в дії протекціоністські заходи впливу на ціну для виробників тепла та гарячої води – Теплокомуненерго.

Логіка не дуже зрозуміла. Адже поки залишається протекціонізм для ТКЕ, про повну лібералізацію ринку говорити не доводиться. Тож навіщо ці екперименти з населенням, яке ризикує відчути "жорстку руку ринку" вже ближче до осені, коли ціна на газ обіцяє почати рости?

Починаючи ці експерименти з рядовими споживачами уряду слід розуміти, що тим самим він віддає їх на поталу монополістам, адже невідкриття ринку і невстановлення реальної можливості змінити постачальника, яке накладатиметься на відпущену у вільне плавання ціну лише збільшить уразливість людей до цінового свавілля.

В той же час збереження ПСЗ для тепловиків створює для уряду дещо ефемерну надію на більш-менш стабільне проходження наступного опалювального сезону. Але тим самим влада припускається ризиків чергового розділення користувачів на сорти: тих, хто грітиметься від ТКЕ і почуватиметься більш-менш впевнено, і тих, хто опалюватиме оселі за допомогою власних котлів і сплачуватиме чесну, але не зовсім справедливу ціну за газ.