Газова війна-2018: навіщо Путін знову атакував Україну

26 лютого, коли стовпчики термометрів в Україні різко пішли донизу, "Нафтогаз" повідомив: в українських підземних сховищах залишається 10,4 млрд куб.газу, це на 2 млрд куб. м. більше, ніж на цю дату минулого року. То ж, до кінця опалювального періоду газу вистачить. "Синоптики прогнозують ще мороз, але до календарної весни залишилось усього 3 дні. Сподіваємось, березень буде більш погодно-привітливим", - йдеться на сторінці НАК у Facebook.

Минули ці три дні і виявилося, що через демарш Росії, яка відмовляється виконувати рішення Стокгольмського арбітру і постачати блакитне паливо до України, громадян просять знизити споживання газу. "Нам треба протриматися лише 3-4 дні, поки не минуть холоди, - констатують у "Нафтогазі". - У кого є котли, зменшіть температуру в приміщенні на 1 градус вдень і на 2 градуси вночі. Це дозволить знизити потребу в газі на 8-9%, і цього буде достатньо, щоб російський шантаж не вдався".

Заклик зрозумілий і свідомі громадяни його підтримають. Проте є кілька нюансів, які все ж не до кінця зрозумілі. Перший нюанс – коли українців закликають зменшити споживання газу, це означає, що його не вистачає і зараз аврально недостачу заповнюватимуть поставками з Європи за вищою ціною. В "Нафтогазі" не приховують: планують придбати 1,1 млрд куб. м європейських партнерів (серед них польська PGNiG) за кредитні кошти, які виділять два банки під гарантії Світового банку, а рахунки з переплатою будуть виставлені "Газпрому" за невиконання умов контракту. Але "Нафтогаз" знову наступає на ті самі граблі: коли маєш справу з таким "партнером" як "Газпром", завжди потрібно оцінювати ризики від його вибриків. Простіше кажучи: заздалегідь закупити додаткові кубометри на випадок форс-мажору.

Звідси випливає другий нюанс: чи були кошти на додаткові об'єми закупівлі газу в Європі. В Росії напряму, нагадаємо, Україна газ не купляє з 2015 року. Загальновідомо, що ми досить тривалий час живемо без західних кредитів і поки що про виділення чергової фінансової лінії не домовилися. А це означає, що на обслуговування потреб "Нафтогазу" йде левова частка наявної у Нацбанку валюти. Тобто, якщо у Коболєва не придбали запасні куби через недофінансування, це одне, а коли просто сподівалися якось пропетляти до тепла – зовсім інше.

Тут є ще один момент: чистий дохід НАК у минулому році зріс на 43,1% - до 161,4 млрд грн. Навіть коли вирахувати з цієї суми податки, гроші на погашення збитків, інвестування у видобуток і так далі, все одно залишаються кошти для придбання додаткових об'ємів. Тому може бути ще одне припущення: у "Нафтогазі" очікували одночасно три добрі новини – на перемогу в Стокгольмі, на згоду "Газпрому" проковтнути поразку і на ранню весну. Перше очікування виправдалося, що дало Коболєву нагоду для власної піар-кампанії, а от два інших – ні.

"Газпром" прикрутив кран, та хіба не наївно було очікувати від нього чогось іншого? В Москві під чергові вибори Путіна прагнуть змусити Київ відбирати блакитне паливо, призначене для Європи, щоб завести свою улюблену пісню "хохли воруют газ", про ненадійного транзитера і рятівний для ЄС "Північний потік-2". Або викликати спалах невдоволення українців економією на теплі і показувати це по своїх пропагандистських телеканалах.

Третій нюанс – знову ж, причинно-наслідковий – проблеми "Нафтогазу" після того, коли "Газпром" почав викручувати йому руки, стали проблемами всіх. Уведені заходи з обмеження споживання газу, що серйозно відобразиться на суспільстві. І дійсно вже маємо невдоволених і маємо політичні спекуляції популістів. Учора зненацька виниклій (а, насправді, абсолютно прогнозованій) проблемі було присвячене засідання РНБО.

Померзнемо, тепер нема куди діватися, але з кожною новиною про протистояння з "Газпромом" стає зрозуміло, що Москва задовго до поразки в Стокгольмі задумувала "холодомор" для України і розторгнення контракту з "Нафтогазом". Бо у них вибори і "нагинанням" України хочуть мобілізувати електорат на підтримку Путіна. А от чи прораховували такий поворот у "Нафтогазі" та у владних кабінетах? Схоже, у нас і далі забувають, що маємо справу з гібридними методами війни, які вимагають державницького мислення і дій на випередження, а не міряння особистими рейтингами напередодні старту передвиборчої кампанії.