Фінкомітет Ради викличе Генпрокурора для звіту про розслідування "банківських" справ

Про це в блозі на "Обозревателе" написав голова комітету Сергій Рибалка, передає Depo.ua.

"На початку нової сесії ми запрошуємо Генпрокурора на засідання Комітету, щоб він дав відповідь на питання, як розслідуються справи про фінансові махинації, у тому числі і з участю керівництва Нацбанку", - написав депутат.

Він перелічив цілий ряд висновків Ради Національного банку, які підтвердили дані раніше Комітетом негативні оцінки діяльності регулятора.

"Фактично за свою діяльність в період з початку 2014 року по липень 2017 р. Правління НБУ отримало від Ради НБУ "двійку". Ми цю оцінку ставили голові НБУ ще два роки тому, отже сьогодні експертне коло, яке аналізує реальне становище справ і приходить до тих же висновків, істотно розширилось. Теперь справа за "невеликим" - щоб за свої незаконні дії, які призвели до мільярдних збитків як бізнесу, так і простих громадян - винні понесли відповідне реальне покарання", - підкреслив Рибалка.

Серед оцінок Ради Рибалка, зокрема, підтримує позицію цього органу щодо "очищення" банківської системи, а також теми проблемних кредитів.

"Більше половини (56%) наданих банками кредитів - не обслуговуються. Особливо жахлива ситуація в банках з державною часткою: частина непрацюючих кредитів тут на початок літа 2017 склала 72%. Формування резервів під такі кредити призводить до потреб в капіталі. Докапіталізація державних коштів здійснювалася шляхом внесення в статутні капітали ОВДП, що в свою чергу матиме місце і в подальшому, та призведе до значних витрат державного бюджету на обслуговування такого боргу", - зазначив нардеп.

Що стосується втрат від кризи, то за оцінками Ради НБУ, прямі фіскальні витрати України на подолання наслідків цього кризи поки складали 14% ВВП, тоді як загальні втрати економіки від кризи - 38% ВВП.

"Зниження довіри до банківського сектора України знайшло своє відображення у високому рівні доларизації, збільшення частки депозитів до запиту, зменшення частки депозитів населення, особливо довгострокових, в структурі депозитів. Це призводить до термінових та валютних розривів між активами та пасивами банків і піддає небезпеці фінансову систему", - підкреслив голова фінансово-банківського комітету.

Зростання долі державних банків, за висновком депутата, призводить до того, що замість фінансових потоків бізнесу банкіри зосереджуються на обслуговуванні бюджетних потреб.

"Замість того, щоб вкладати $10 млрд в кредитування бізнесу, банки вирішили дати в борг державі", - зазначив Сергій Рыбалка.

Він також додав, що, незважаючи на зниження облікової ставки НБУ до 12,5%, це ніяк не вплинуло на активізацію кредитування реального сектора економіки. При цьому відбувається зростання обсягів операцій кредитування поза банківською системою.