Смотрящі від Зеленського: Як "Слуга народу" готується до місцевих виборів

Партія №1 у сучасній Україні готується до жовтневих загальнодержавних виборів місцевих органів влади. У соцмережах повідомляють про початок формування списків кандидатів, які вступлять у кампанію під зеленим прапором.

До активізації "слуг" спонукала поява одночасно кількох "вузьких місць". Наприкінці минулого року відбулися кілька турів довиборів до місцевих органів влади, з яких "слуги" вийшли далеко не такими однозначними переможцями, як у президентській і парламентській кампаніях. Щоб не програти осінні місцеві вибори-2020 уже в масштабах всієї держави, "слуги" замислилися про необхідність зміни тактики. Адже в низці важливих регіонів у них так і не з’явилися спроможні забезпечити результат на виборах опорні особи. Далеке від фінішу створення реально існуючої мережі регіональних осередків партії, довкола яких об’єднувалися б місцеві партійні команди. Вивізши до парламенту неоднозначну групу нардепів, зупинився "кадровий ліфт": пошук впізнаваних облич, за яких можуть проголосувати виборці, на рівні регіонів ускладняється, а "парасольки" особистого іміджу Володимира Зеленського на всіх – як показала практика – не вистачає.

Почати вирішили з головного. За даними джерел у штабі "СН", там визначили стратегічні регіони, які мають особливу вагу для перспектив партії в масштабах усієї країни. У переліку, разом із Києвом і Дніпром, - Одеса, Харків, Львів і Запоріжжя. Джерела стверджують, що Володимир Зеленський особисто затверджуватиме списки кандидатів на місцевих виборах у цих областях, а Офіс президента контролюватиме перебіг кампанії.

Близькі у партії до ще одного важливого рішення, яке може стати джерелом внутрішньої напруги у фракції "Слуги народу". Президентський офіс хоче позбавити більшість мажоритарників від партії впливу на укладання регіонального списку кандидатів у місцеву владу від "Слуги".

Традиційно для нашої політики впливи нардепів від одномандатних округів на місцеву владу будуються за принципом квот, або "рука руку миє". Мажоритарник ставив у списки своїх людей і підтримував їх на місцевих виборах, натомість отримуючи лояльне ставлення до своїх побажань від обраної влади та її підтримку вже на виборах парламентських.

У "Слузі народу" вирішили піти від такої практики: депутат від округу зможе подати список своїх претендентів до місцевих рад, але не факт, що саме цим людям партія довірить балотуватися під своїм брендом. За даними видання "Лівий берег", у всіх регіонах буде призначено "кураторів" з числа депутатів "СН", які відповідатимуть за всі аспекти підготовки "слуг" до виборів, допомагатимуть добирати кандидатів і нестимуть відповідальність за результат. Остаточний список кураторів затверджуватиме президент.

Пішовши таким шляхом, на Банковій хочуть розірвати традиційну кругову поруку мажоритарників і місцевих еліт, призначивши кураторами нардепів, які, за кількома винятками, досі не мали прямих зв’язків з цими регіонами. Ці особи "отримають мандат провести з усіма переговори, оцінити ситуацію без усіх цих друзів, кумів, щоб за потреби перезавантажити керівництво обласних організацій і підібрати потім кандидатів. Вони потім пройдуть незалежний фільтр", - запевнило джерело "Лівого берега" в партії.

Першим важливим завданням уповноважених буде в процесі діалогу не лише з представниками "ЗеКоманди", але з більш широким спектром місцевих еліт визначити майбутніх кандидатів на місцеві вибори і подати їх на затвердження президенту. Перелік уповноважених тримають в секреті. Але ЗМІ повідомили, хто увійшов до списку (хоча все ще може перегратися):

 

Та повернемося до затвердження списків персонально Зеленським. Таке рішення частково може запобігти проблемам у разі виникнення конфліктних ситуацій з мажоритарниками зі "СН". Але історія з нардепом Іванісовим (приховав свою погашену судимість при поданні документів на балотування в депутати) продемонструвала, що добір кандидатів – справа тонка. І якщо станеться персональна помилка, то й відповідальність за неї нестиме особисто президент як остання інстанція. Ще більша пляма ляже на главу держави, якщо депутата місцевої ради, кандидатуру якого "освятив" сам гарант, схоплять за руку на корупції. А якщо убезпечитись від "зашкварів" "слугам", як бачимо, не вдається на центральному рівні, де начебто контроль і за ними стежить "великий брат", то що вже казати про рівень місцевий, де ризики в рази вищі, бо спраглих припасти до бюджетних потоків навіть фізично значно більше.

Інший ризик – сварки через непотрапляння у кандидати від "Слуги народу" протеже тих чи інших народних депутатів. Тут президенту і керівництву партії треба вирішити – або дати зрозуміти своїм мажоритарникам, що їхні апетити нікого не хвилюють (і наразитися на образи), або хоча б частково враховувати забаганки.

Не варто забувати ще один важливий чинник. До виборів нардепи мають ухвалити нову версію адміністративної реформи. В разі її ухвалення у відомому загалу варіанті виникає спокуса розміняти посаду "президентського ока", чи то пак префекта в регіоні, на відмову від претензій на місця у виборчих списках.

Коли і як обираємо: нагадуємо матчастину

Згідно з чинним законодавством, чергові місцеві вибори в Україні призначаються на останню неділю жовтня п’ятого року повноважень місцевих влад, тобто зараз це 25 жовтня 2020 року. Рішення про проведення таких виборів приймає Верховна Рада не пізніше ніж за 90 днів до дати голосування.

1 січня цього року набув чинності Виборчий кодекс України, Книга 4 якого встановила процедуру обрання місцевих органів влади.

На місцевих виборах скорочено можливості для самовисування кандидатів. Балотуватися в депутати Верховної Ради АР Крим, обласних, міських (90 тис. виборців і більше) рад дозволено тільки через місцеві організації партій. Депутатом інших рад, міським головою чи старостою села може стати як представник партії, так і самовисуванець.

Список кандидатів партія має затвердити на партзборах. У списку повинен бути гендерний баланс – щонайменше 40% представників однієї статі.

Обирати депутатів сільських, селищних, міських (населення до 90 тис. виборців), районних у містах і районних рад будемо за мажоритарною системою відносної більшості у багатомандатних округах. В одному окрузі оберуть від двох до чотирьох депутатів (ця схема формує нерівномірне представництво: інтереси міста з 90 тис. жителів відстоюватимуть чотири депутати, а село з 500 виборцями – два). Переможе той, хто отримає найбільшу кількість голосів виборців.

Вибори до Верховної Ради Криму, обласних і міських (населення понад 90 тис.) рад пройдуть за пропорційною системою з відкритими списками. Спочатку виборець повинен обрати партію, а далі депутата з цієї партії. Мандати отримають місцеві парторганізації, які подолали бар'єр у 5%.

Сільських, селищних, міських (населення до 90 тис.) голів і сільських старост обиратимемо за мажоритарною системою відносної більшості: переможе кандидат, який набере найбільше голосів. Міських (населення понад 90 тис.) голів оберуть за мажоритарною системою абсолютної більшості в єдиному міському окрузі: перемагає той, за кого проголосують більше 50% виборців, які прийшли на дільниці.