Реванш Савченко і Шарія: Чому судді почали шантажувати "нового президента"

Недореформована вітчизняна судова система відзначилася відразу кількома гучними вердиктами, кожен з яких тягне на повноцінний скандал. А в комплексі вони свідчать: судді відчули прихід періоду міжчасся

Політичний оглядач, журналіст відділу «Влада»
Реванш Савченко і Шарія: Чому судді поча…

Цієї ночі Броварський міжрайонний суд відпустив з-під варти народного депутата Надію Савченко і колишнього керівника організації "Офіцерський корпус" Володимира Рубана, мотивувавши своє рішення завершенням терміну їхнього арешту. В ув’язненні Савченко і Рубан перебували понад рік. Їм інкримінують підготовку до насильницького повалення конституційного ладу. Обоє ці звинувачення відкидають.

Після звільнення Савченко пообіцяла боротися за своє виправдання, ходити на суди і не тікати. Зараз визначається дата нового засідання суду, де обвинувачення знов може клопотатися про обрання обом фігурантам справи запобіжного заходу.

Рішення Броварського суду прокоментував на своїй сторінці у Фейсбук Генеральний прокурор Юрій Луценко. Нагадавши, що "справа Савченко-Рубана 28.01.2019 була направлена в суд з обвинувальним актом", він назвав вчорашнє рішення виключною компетенцією суду. За його словами, звільнення з-під варти на підготовчому судовому засіданні "зовсім не означає зняття обвинувачення. ГПУ наполягає на достатності доказів Савченко і Рубана в скоєнні злочинів. Впевнений, що завезення важкої зброї з так званої днр для обстрілу української столиці не залишиться безкарним". Генпрокурор вважає, що розгляд справи завершиться винесенням обвинувального вироку.

Далі Луценко узагальнив стан справ у судовій системі України. "…ряд останніх резонансних судових рішень, коли арешту уникають підозрювані у вбивстві та тероризмі, змушують визнати: судова система тяжко хвора", - написав він.

Очільник ГПУ назвав три причини, які призвели до такого стану речей. Перша – дозволені законодавством маніпуляції з постійними змінами адвокатів підозрюваними. "У Савченко таких адвокатів (які то входили в процес, то покидали його) було 8 платних і 1 безплатний від держави", - пише Луценко. Щоб залатати цю "дірку", давно розроблений законопроект, який перебуває в парламенті без розгляду.

Друга причина – критично мала кількість суддів. "40% незаповнених вакансій призводить до того, що відвід навіть 1 судді призводить до передачі справи в інший суд", - констатує Генпрокурор. Справді, справу Савченко-Рубана як гарячий пиріжок "футболили" від одного суду до іншого з постійними відводами суддів: Верховний суд – Чернігівський районний – Чернігівський апеляційний – Верховний суд – Солом‘янський районний – Київський апеляційний – Верховний суд – Київський апеляційний – Дарницький районний – Київський апеляційний – Броварський районний.

Третьою причиною Луценко називає "небажання окремих суддів виконувати свою роботу": скажімо, один із суддів узяв самовідвід у згаданій справі з тієї причини, що родич судді мешкає на окупованій території.

Можна згадати й інші не менш скандальні присуди Феміди. Це вердикт Окружного адмінсуду Києва про визнання протиправними дій спікера Ради під час ухвалення закону, який вимагає перейменування УПЦ (МП) (щоправда, про це рішення ми знаємо лише з недавньої заяви провайдера інтересів кремлівського православ’я в Україні нардепа Вадима Новинського – в офіційних джерелах відповідна інформація наразі відсутня).

Це постанова Шевченківського райсуду Києва від 10 квітня про скасування розшуку скандального блогера Анатолія Шарія, якого звинувачують у скоєнні злочину за ч.4 ст.296 ККУ (хуліганство із застосуванням зброї). Суд скасував запобіжний захід і розшук, бо Шарій "не ухилявся від суду, а вимушено покинув територію України у зв'язку з його переслідуванням". Можна згадати й інші подібні "дивні рішення. Вони викликають хвилю обурення в соцмережах і дають підстави для підозр у реванші представників режиму Януковича.

"Далі буде: випустять Вишинського (керівник інформагенції «РИА Новости-Украина» Кирил Вишинський, звинувачуваний у державній зраді – Ред.), Єфремова (колишній голова фракції партії регіонів у ВР Олександр Єфремов, звинувачений у посяганні на територіальну цілісність України, створенні терористичної організації "ЛНР" та інших злочинах – Ред.)... Впустять у країну Азарова, Арбузова, Курченка і, зрештою, Януковичів", - написав у Фейсбук політичний аналітик Володимир Горбач.

Експерти не виключають: якщо ситуація розвиватиметься в цьому ж напрямку, то вже скоро ми обговорюватимемо рішення судів про виплати компенсацій за "роки поневірянь" не лише колишнім "регіоналам", але й олігарху, колишньому власнику націоналізованого за рекомендацією МВФ "Приватбанку" Ігорю Коломойському, який стоїть тінню за потенційним майбутнім президентом України Володимиром Зеленським.

Прогнози експертів щодо успіху Коломойського в суді можуть справдитися. Сьогодні Господарський суд Києва призначив на 7 травня підготовче засідання за позовом колишніх акціонерів "Приватбанку" - Коломойського і кіпрської компанії Triantal Investments Ltd. Якщо раніше Коломойський заявляв, що йому не потрібен "Приватбанк", а хоче він лише $2 млрд компенсації за капітал, який там був під час націоналізації, то днями ЗМІ повідомили, що олігарх і кіпріоти доповнили свій позов новими вимогами до України про повернення кожному з них пакету акцій "Приватбанку". Додамо, Шостий апеляційний адміністративний суд відклав на 22 квітня розгляд апеляційної скарги Нацбанку України на рішення Окружного адмінсуду Києва, який скасував розпорядження НБУ щодо проведення перевірки "Приватбанку" у жовтні 2016 року. Саме на підставі результатів тієї перевірки і було ухвалене рішення провести націоналізацію банку.

"Реванш так реванш, - констатує Горбач. - А взагалі це розпад судової системи слідом за розпадом системи держуправління. Учора не хотів іти у відставку одеський губернатор Степанов, сьогодні свою відставку оскаржує полтавський губернатор Головко. І це лише те, що на поверхні. Саботаж у системі управління – це і є спосіб втратити країну. Механізм запущено місяць тому".

Перелічені Генпрокурором причини нинішнього кризового стану справ у судах належать переважно до технічної площини – недосконале законодавство, плинність кадрів… Але варто погодитися з Луценком у тому, що дії судової системи України сьогодні справді вкладаються у певну тенденцію. Неоднозначні рішення ухвалювалися судами й раніше, але їх вдавалося зупиняти через апеляційні інстанції. Виникає питання, чи зможе прокуратура в нових політичних обставинах працювати не менш активно, особливо коли почнеться вал резонансних рішень.

Чому так склалося, і чому шило вилізло з мішка саме тепер? По-перше, суди залишилися реформованими лише частково. І зараз маємо справу зі спробою помсти частини суддівського корпусу за спробу провести нововведення, які змусили їх якийсь час нервувати, брати участь у конкурсах на посади, показувати суспільству майно і гроші, а декого – і полишити насиджені крісла. Немала частина суддівських призначень в останні роки відбувалася прозоро, а не як всі попередні роки. І це багатьом усередині судової системи вкрай не подобається. Можливо, вони вирішили, що період зміни влади в країні – підхожий час для відновлення старих схем роботи і заробітку на сотнях тисяч справ, які роками "висять" у судах всіх рівнів з описаних Генпрокурором причин.

Резонансні вердикти останніх тижнів можна трактувати і як сигнал очікуваному новому президентові про те, що багато хто з числа суддів бажає розвороту реформи цієї системи. Якщо це так, то в короткостроковій перспективі варто очікувати валу гучних рішень – поки на Банковій триває міжчасся, опоненти реформи цим користуватимуться.

Разом із тим, значна частина нинішніх рішень судів стануть проблемою для Зеленського, який не має достатньо важелів для зупинки цього валу негативу. Рано чи пізно нова влада спробує, звісно, осідлати вітчизняну Феміду. Але для цього потрібен час. А робити щось із своєрідним баченням деякими суддями їхніх функцій і правосуддя доведеться вже зараз.

Це може стати міною під політичну перспективу Зеленського особисто і команди, яку він веде до влади (чи вона його веде, але це вже інша тема). Адже наше суспільство не зважає на різні юридичні тонкощі і вважає особисто президента безпосередньо відповідальним за всі рішення Феміди. Доклався до ствердження такої ситуації і сам кандидат, який у своєму останньому відео закликав Петра Порошенка "посадити Свинарчуків" (підозрюваних у корупції в оборонній сфері) і вбивць активістки Катерини Гандзюк. Закликав не правоохоронні органи, а особисто президента. Але ж цей бумеранг скоро повернеться і до самого шоумена – йому варто готуватися давати пояснення щодо тих чи інших вироків, резонансних справ тощо. І відмовки про непричетного президента братися до уваги не будуть: за кинуті публічно Порошенкові слова доведеться відповісти Зе.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme