Фарс із народовладдям: Чому Захід може не визнати вибори в Україні через опитування Зеленського

На розгляді у Верховній Раді перебуває низка законопроєктів, які стосуються теми опитування громадської думки. Насамперед це проєкт №4043 авторства чільних представників фракції "Слуга народу" Олександра Корнієнка, Андрія Клочка та інших, і 12 альтернативних до нього ініціатив нардепів з різних фракцій.

Підтриманий 4 вересня комітетом ВР з питань організації державної влади документ робить спробу ввести опитування населення в законодавче поле. Він передбачає наділення Центральної виборчої комісії правом (точніше, обов’язком брати під козирок у відповідь на команди з Банкової) проводити опитування громадської думки "у разі прийняття (українською "ухвалення" - Ред.) Кабінетом Міністрів України рішення про проведення такого опитування в день голосування на загальнодержавних або місцевих виборах на всій території України або в окремих її місцевостях".

Натомість деякі альтернативні проєкти мають на меті не допустити наділення ЦВК невластивими повноваженнями. Так чи інакше, 15 вересня усі проєкти було включено до порядку денного, і відтоді процес їхнього проходження зупинився на стадії "Опрацьовується в комітеті".

Яким законам суперечить "опитування"

Спроба влади провести "опитування" зустріла жорстку критику більшості політичних сил, які вважають цю ініціативу кроком до державної зради. Колишній заступник голови ЦВК Андрій Магера для censor.net по поличках розклав питання незаконності президентської ініціативи. Він роз’яснив, що Зеленський порушив такі норми законів:

- ст. 106 (визначає вичерпний перелік повноважень президента – права оголошувати "опитування" там немає) і 19 Конституції України (посадові особи мають діяти виключно в рамках повноважень);

- ст. 52 Виборчого кодексу забороняє агітацію напередодні і в день голосування. А тут є прихована агітація: президент фактично агітує за свою партію через просування тез її передвиборчої програми у день виборів;

- ч.4 ст.248 Виборчого кодексу: виборець може перебувати у приміщенні виборчої дільниці лише на час, необхідний для голосування. Жодної участі в опитуваннях не передбачено;

- ч.8 ст.36 Виборчого кодексу встановлює  перелік осіб, присутніх під час голосування у приміщенні ДВК. Це кандидати, уповноважені від партій, довірені особи кандидатів, офіційні спостерігачі, представники ЗМІ. Все. Нема кому проводити опитування: усі інші поза законом.

- чч. 3-5 ст.38 визначають права і обов’язки членів виборчих комісій. Залучати виборчкоми для опитування на дільницях неможливо;

- ст. ст. 11 і 12 закону про Державний реєстр виборців гарантують безпеку особистих даних і підконтрольність реєстру політичним партіям, які мають фракції у парламенті. Проводити президентське опитування на базі Державного реєстру без рішення Верховної Ради не можна. Звідки організатори "опитування" візьмуть списки виборців?

- порушена організація роботи виборчих комісій, що регулюється законом про ЦВК та постановами ЦВК. Яким чином проводити опитування без організації роботи в межах виборчої дільниці? Тільки за законом та рішенням ЦВК, - зазначає Андрій Магера.

Як спробують зробити "опитування" легітимним

Попри численні зауваження, за словами деяких "слуг", монобільшість спробує провести свою ініціативу через парламент. Але в умовах, коли існування монобільшості в Раді багатьма політиками і спостерігачами ставиться під великий сумнів, намір отримати при голосуванні 226 "за" має шанс провалитися. Скажімо, якщо "дулю в кишені" президентові покаже групи нардепів, контрольована мільярдером Ігорем Коломойським. Можлива мета – продемонструвати незамінність олігарха у процесі пошуку голосів і натякнути на бажаність його участі в новій більшості в парламенті, яка має шанси виникнути після прогнозованої невдачі президентської партії "Слуга народу" на місцевих виборах.

Єдиною датою до виборів, коли Банкова матиме шанс спробувати реалізувати цей план, є 20 жовтня. На цей день анонсований виступ президента у парламенті зі щорічним посланням – може, Зеленський говоритиме і про "опитування". До речі, того ж дня влада раніше обіцяла розглянути і проєкт закону про держбюджет на 2021 рік. Але це не точно – за останніми чутками з парламентських кулуарів, голосів за кошторис країни наразі не можуть знайти. Звідси напрошується висновок, що і відшукати потрібні 226 депутатів за легітимізацію опитувань Банковій навряд чи вдасться.

Як діятиме влада, коли проєкт закону №4043 не буде схвалено? З табору "слуг" лунають голоси, що в такому разі ініційоване президентом "опитування" пройде за межами виборчих дільниць, проведе його "якась громадська організація", а профінансують – невідомі "меценати". Але ж проконтролювати чесність тих, хто питатиме і тих, хто рахуватиме "результати", буде неможливо, тож легітимного характеру цей експеримент не матиме, як не матиме і жодних прямих правових наслідків. Тим не менше, Банкова розглядає варіант юридичного закріплення "результатів опитування": члени фракції "слуг" чи й сам гарант Конституції можуть подати відповідний законопроект (от вам і "просто запитати думку людей").

Ба більше, Зеленському, схоже, так сподобалася ця ідея, що сьогодні він, озвучивши у новому відеоролику ще три питання на 25 жовтня, анонсував нові "опитування" і закликав громадян написати йому ще питань. І навів їх орієнтовний перелік: "легалізація зброї, подвійне громадянство, тривалість навчання в школі, єврономери, парламентська республіка…". Тобто ця гра стає справді небезпечним механізмом руйнування засад, на яких якось функціонує нинішня українська держава. І саме нинішня заява Зеленського справді непокоїть, бо яскраво демонструє: зупинятися з імітованим "народовладдям" він поки не збирається. Якщо не знайдуться фактори, які поламають ці плани попри бажання президентського офісу.

Як Банкова робитиме гарну міну за поганої гри

Існує можливість, що від президентської затії з "п’ятьма запитаннями народу" на Банковій зрештою відмовляться. Тим паче що вони викликали не лише роздратування більшої частини вітчизняного політичного класу, але й настороженість західних партнерів України.

Ще з часів президентських виборів 2004 року у Заходу не було принципових претензій до якості українських виборчих процесів. Так, певні зауваги були, але системних вад на наших виборах не фіксували навіть під час парламентської кампанії 2012 року, коли країною правив режим Януковича, – ОБСЄ у своєму звіті доволі м’яко відзначила хіба що недостатній рівень змагальності. Натомість зараз, у ситуації із відверто маніпулятивним "опитуванням", суть якого – вплинути на вибір українців безпосередньо на дільницях для голосування, такі питання неминуче виникнуть. Може статися так, що після офіційного оприлюднення всіх п’яти запитань і очевидного початку підготовки влади до "опитування" західні партнери озвучать своє занепокоєння. Стурбувати їх можуть як непрозорість процедури проведення "опитування", яка ставить під сумнів можливість імплементації його результатів, так і зміст окремих питань: скажімо, про пожиттєве ув’язнення за корупцію, критерії якої невизначені.

Уперше за 16 років Київ ризикує потрапити під критику Заходу за електоральні процедури. Не зважати на це нинішня українська влада не зможе. В реальному житті – от несподіванка! – не вийде повторити сценарій легендарного серіалу "Слуга народу", де президент Голобородько спершу дослухався до Європи і МВФ, а тоді сміливо відправив їх за відомою адресою.

В обставинах коронавірусної кризи та прогнозованих економічних проблем нехтувати порадами тих, хто дає потрібні для виживання країни гроші, можна, тільки якщо розвернутися в іншому напрямку, до русского міра, де чекають на такий розвиток подій і радо дадуть грошей в обмін на повернення України до московського стійла. Але цим шляхом уже пробував піти Янукович. Результат відомий.

Тож якщо спільна критична позиція більшості політсил всередині країни щодо "опитування" буде чіткою і дієвою, то Банкова може прикритися думкою західних інституцій і відкласти реалізацію своєї ідеї. Мовляв, ми хотіли як краще, а нас не зрозуміли. Але забудуть про тему імітації "народовладдя" ненадовго: до неї повернуться на хвилі розгляду в Раді законопроєкту про всеукраїнський референдум – який, нагадаємо, був ухвалений у першому читанні 9 червня, але не знайшов підтримки в цілому навіть у монобільшості через сумнівність низки ключових положень. Новий підхід до цього проєкту очікується в найближчі після голосування 25 жовтня тижні. Хіба що позиції "зеленої" команди після місцевих виборів стануть такими, що їй буде не до подібних спроб.