Європа хоче український ліс: Чому сьогодні половина українців повірить у зовнішнє управління

Коротко нагадаємо про що йдеться. 9 квітня 2015 року Верховна Рада прийняла закон "Про внесення змін до Закону України "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів" щодо тимчасової заборони експорту лісоматеріалів у необробленому вигляді". Цьому передувала масова інформаційна кампанія, учасники якої звинувачували тодішню владу у тому, що вона задешево торгує українським лісом буцімто в обмін на політичну підтримку з боку Євросоюзу. За основу вказаний закон прийняли 5 лютого, хоча внесений до парламенту він був 10 грудня 2014-го. Тобто, від реєстрації до прийняття документу пройшло 4 місяці жвавих дискусій на різних медіа-майданчиках. Цікавий нюанс: жоден з авторів цього закону (першим вказаний Дмитро Добродомов, проте найбільший іміджевий зиск тоді отримали "радикали" на чолі з Олегом Ляшком) до нинішньої Верховної Ради не потрапив.

Менше з тим, - закон №233-ма голосами прийняли. Найбільше "за" дали "Самопоміч", "радикали" і "Батьківщина". Проголосований документ багато хто називав популістським, оскільки він, поставивши перепону перед продажем державою лісу-кругляку за кордон, не поставив іншу перепону – контрабандній торгівлі лісом. До цієї теми повернулися в грудні 2016-го, коли авторським колективом на чолі з Олегом Ляшком було внесено законопроект про кримінальну відповідальність за контрабанду лісу. Документ прийняли аж 3 липня 2018 року ("за" 234 депутати), президент Петро Порошенко повернув його нардепам зі своїми пропозиціями і 6 вересня 2018-го закон таки прийняли. Цього разу голосів було трохи більше – 246.

Та поки в Україні боролися з лісовими контрабандистами, європейці неодноразово пропонували зняти мораторій. Однак щойно піднімалося це питання, одразу на адресу влади летіли звинувачення у перебуванні під "зовнішнім управлінням". У січні минулого року ЄС запросив консультацій з українською владою стосовно цього питання, вони відбулися у лютому, але проблема не вирішилася. Тоді європейці звернулися до арбітражу, який мав вирішити двосторонню суперечку в рамках торгової угоди про асоціацію. І ось 11 грудня арбітраж оголосив своє рішення: загальна заборона України на експорт, введена у 2015 році на всю необроблену деревину, порушує Угоду про асоціацію між ЄС та Україною. Тепер в ЄС очікують, що наша країна якнайшвидше відкоригує введений мораторій. Який у нас обіцяли скасувати ще з 2016 року, оскільки він заважав отриманню чергового траншу МВФ. Проте дійшло аж до арбітражу.

Чи могло його рішення бути інакшим? Зауважимо: про розгляд цього питання в арбітражі українська влада добре знала. У листопаді віцепрем'єрка з євроінтеграції Ольга Стефанішина казала наступне: "Ми з нетерпінням очікуємо фінального рішення з арбітражу по лісу та кругляку. І, чекаючи, яким може бути це рішення, вже зараз працюємо на випередження, напрацьовуємо системні рішення". За її словами, арбітраж може мати позитивне значення для України, остільки показав важливість реформування системи лісового господарства. "У нас традиційно робилися концепції реформ, розроблялися схеми, проте на все це просто не було фінансування. Арбітраж робить проведення таких реформ незворотнім", – значила представниця уряду.

Зі сказаного нею можна зробити висновок, що у високих кабінетах добре розуміють: позиція України у питанні заборони експорту лісу-кругляку була програшною, адже подібні заборони не передбачені угодою про асоціацію. Також там розуміють, що єврочиновники неодноразово ув’язували питання надання Україні фінансової допомоги саме з переглядом мораторію на експорт лісу. Тепер у руках європейців є вердикт арбітражу, який ми або виконуємо, показуючи себе законослухняними партнерами, або не виконуємо. Пані Стефанішина казала про напрацювання системних рішень. Схоже, саме час показати ці рішення загалу. І провести їх у вигляді законів через парламент.

Не складно передбачити подальший розвиток подій. Для перегляду умов мораторію на вивезення лісу потрібні голоси у Верховній Раді. А їх навряд чи вдасться зібрати з огляду на розбалансованість монобільшості та очікувану потужну інформаційну кампанію проти "шантажу Європи". У зв’язку з рішенням арбітражу по лісу складається дуже вигідна ситуація як для проросійських сил, так і для проповідників дефолту – прихильників відмови України від кредитів МВФ. Вустами різних спікерів вони почнуть розповідати, що Євросоюз вважає нас сировинним придатком, що влада мусить дати відкоша, а якщо не дасть, значить, Україною керують з Брюсселя й Вашингтона. Що від скасування заборони експорту деревини постраждає вітчизняний товаровиробник. Одним словом, нагадуватимуть президенту та його виборцям, що кіношний Голобородько на відміну від реального Зеленського, послав МВФ і Захід з їхніми забаганками. Тобто, на нас очікує черговий сезон серіалу про "зовнішнє управління" зі спецефектами - від ток-шоу до масових протестів.