Політолог Євген Магда про опитування: Ми можемо бути свідками спроби замаху на місцеві вибори з боку Зе-команди

На Банковій вважають, що це допоможе їй комунікувати із суспільством. Обіцяють підготувати п’ять запитань, зміст яких поки не озвучують. Щодо кожного буде знято окремий відеоролик, які начебто представлять днями. Для чого владі потрібна ця ідея і як вона нею зуміє скористатися?

Про це Depo.ua розпитав політолога, директора Інституту світової політики Євгена Магду.

- У ЦВК кажуть, що нічого не знають про опитування і не організовують його. Чи можна розглядати технологію опитування як спосіб підвищення явки на виборах чи мобілізації електорату "слуг"?

- Звичайно, озвучена президентом ініціатива є насамперед спробою мобілізувати електорат "Слуги народу" у звичній для Володимира Зеленського манері імітації діалогу з громадянами і стандартним для його команди посилом – "а пам’ятаєте, як ми разом писали президентську програму?".

Опитування має вигляд технології, а не інструменту для вирішення задач, які справді стоять перед нашою державою. Ця ідея спрямована на задоволення вузького інтересу лише однієї відомої політичної сили. На жаль, все це так грубо робиться, що не викликає сумнівів у справжніх завданнях ініціаторів.

Серед іншого, суспільству кинули хибну ціль, щоб ми говорили про псевдореферендум, а не про імпотенцію "слуг" на місцевих виборах.

- Чи не має, на Вашу думку, ідея з опитуванням доволі безглуздий вигляд, адже будь-який серйозний референдум готується значно довше. І чи не стане результат опитування серйозною зброєю, яку задіюватимуть, коли у влади виникатиме потреба легітимізувати те чи інше питання?

- Нагадаю, в Україні сьогодні немає чинного закону про всеукраїнський референдум – попередній був скасований Конституційним судом, а нового не ухвалено. Немає і закону про референдум місцевий. Тобто я вважаю, що відсутня нормативна основа для таких опитувань.

Звернемося до нашої недавньої історії. Свого часу гостро критикували президента Леоніда Кучму за організацію референдуму 2000 року, який відбувся після президентських виборів-1999 і мав зміцнити владу тогочасного глави держави. Але ж нинішній президент перевершив Кучму: за півтора тижні до дня голосування на виборах, ще й місцевих, як сніг на голову оголошувати про якісь п’ять запитань… Це серйозна маніпуляція, яка точно перебуває поза правовим полем України.

- Чи не підвищить ідея з опитуванням і без того високий градус напруги в суспільстві та чи не сприятиме вона поглибленню розколу за політичними, мовними чи іншими ознаками?

- Безумовно, ідея незрозумілого опитування містить в собі ризики. Зокрема, на мою думку, якщо волонтери-опитувальники будуть ставити людям запитання за межами виборчих дільниць, то це нівелюватиме сам принцип екзит-полів. Можемо отримати плутанину з волевиявленням громадян.

Зараз, за допомогою так званих агрегованих рейтингів, деякі соціологи намагаються довести суспільству, що якісь партії мають вищий рейтинг за інші. Але ж це не так, бо місцеві вибори - це не одна цілісна кампанія, а півтори тисячі локальних кампаній, і повсюди є місцеві особливості, які працюють інакше, ніж під час президентських чи парламентських виборів. Після виборів можемо отримати проблему з достовірністю екзит-полів, та й власне результати виборів точно будуть сприйматися критично через прогнозовану велику кількість недійсних бюлетенів. Тобто і без того у суспільство вкидають елементи плутанини, а ще й це опитування. Результати якого нам будуть показувати потрібними владі шматочками для досягнення тієї чи іншої мети. Ще раз: уся ця історія – далеко не про об’єктивний зріз настроїв громадян.

Не можна виключати, що ми є свідками спроби замаху на місцеві вибори з боку Зе-команди, яка відчуває, що пряма спроба їх скасувати чи перенести спричинить серйозні проблеми для влади не лише всередині країни, але й за її межами.

- Прокоментуйте тезу, яка звучить з вуст керівництва держави: мовляв, владі не потрібні закони, щоби напряму розмовляти із суспільством.

- Це повний правовий нігілізм. І це не нове для команди Зеленського, представники якої не раз і не два здійснювали спроби гратися в небезпечні ігри з темою народовладдя. Показово, що їхня риторика дедалі більше нагадує відповідну риторику одного з лідерів ОПЗЖ Віктора Медведчука. Тож людям, які йдуть на вибори під прапорами "слуг", варто зробити вибір: вони з розумними чи з красивими, з Україною чи з носіями інтересів ворожих щодо нас держав.

- Чи коректно проводити такі опитування, адже ВР досі не ухвалила закон про народовладдя?

- Зе-опитування не вписується у жодні правові рамки. Воно не матиме ознак ані референдуму, бо відсутня законодавча база, ані соціологічного дослідження, бо не буде відповідної вибірки. Використання владою подібних інструментів нагадує надягання підлітками мундиру генерала з реквізиту і наївне хизування одягом з чужого плеча.

- 25 жовтня у людей начебто збираються запитати, зокрема, про легалізацію марихуани. Скільки взагалі подібних опитувань і з яких ще химерних і актуальних питань можна тепер проводити?

- За цією логікою тепер можна буде запитувати у людей про все, що заманеться Банковій. Але продукувати опитування поза правовим полем у демократичній державі – погана, шкідлива гра. Команда Зе мала б це розуміти. А якщо не розуміє вона, то на ці ігри дітей із сірниками мають відреагувати всі притомні політичні партії. Доцільно звернутися до Конституційного суду щодо перевірки ідеї таких опитувань на відповідність Конституції. Для цього потрібно всього 45 підписів народних депутатів, які за бажання нескладно зібрати. Політики тут мають піднятися над внутрівидовими суперечностями, тому що загроза шантажу результатами таких опитувань є високою.

- І вже не про опитування. У США представлено законопроєкт, який пропонує оцінювати дієздатність президентів комісії з медиків і колишніх високих посадовців. Чи є сенс у впровадженні такої практики у нас?

- Сподіваюся, не настільки далеко все зайшло у нас. Нагадаю, навесні 2019 року Зеленському на одному заході подарували книгу "Політика для початківців". Здається, він її так і не гортав…

А щодо перевірки психічного стану політиків, то в умовах коронавірусної монархії очікувати на можливість створення об’єктивних медичних комісій не випадає. Але в історії ще СРСР був досвід заочних психіатричних експертиз.