Експеримент Охендовського: Як ЦВК вирішила стати монополістом місцевих виборів

Центральна виборча комісія, члени якої останнім часом сидять тихо, як миші, учора несподівано виступила з ініціативою провести державний експеримент щодо передачі даних про підрахунок голосів виборців з виборчих дільниць безпосередньо до ЦВК. "Відомості про зміст протоколів дільничних виборчих комісій в електронному вигляді будуть передаватися з усіх виборчих дільниць відразу і безпосередньо до Центральної виборчої комісії. Таким чином, українське суспільство та міжнародна спільнота матимуть можливість дізнатися про результати підрахунку голосів виборців вже на ранок дня наступного за днем голосування", - йдеться у повідомленні, оприлюдненому прес-службою ЦВК.

Водночас, у Михайла Охендовського наголошують: отримані протоколи в електронній формі будуть використовуватися виключно для аналізу результатів проведення експерименту, і мають інформаційне значення, не спричиняючи юридичних наслідків. Щоправда, в альтруїзм Центрвиборчкому віриться насилу…

Авжеж, швидкість підрахунку – серйозна проблема. Зараз, через п'ять днів після виборів до 51 об'єднаної територіальної громади, досі не оприлюднено всі дані. І, схоже, це відбудеться лише після новорічних свят. Подібне затягування з боку окружних виборчих комісій дає підстави підозрювати їх у махінаціях з підрахунком голосів.

Інша справа, що й ініціатива Центрвиборчкому не убезпечує від маніпуляцій. Не варто забувати, що чинний склад ЦВК на чолі з Михайлом Охендовським мав бути звільнений два роки тому, але досі виконує свої обов'язки. Загалом, питань ідея з "експериментом" викликає чимало. По-перше, скільки коштуватиме ноу-хау. Адже електронні протоколи мають бути доставлені до ЦВК за допомогою захищеного зв'язку, а розробка відповідного програмного коду може вилитися у копієчку. А результату зрештою не буде.

Варто нагадати, як у 2012 році за участі ЦВК (до речі, на чолі з Охендовським) вже було провалено експеримент з відеофіксацією. Тоді витратили понад 1 мільярд гривень на закупівлю відеокамер та ноутбуків, які мали виконувати роль серверів. У підсумку, експеримент завершився повним фіаско: відеокамери, за словами експертів, виявилися нездатними фіксувати порушення через низьку якість картинки. До того ж у законодавстві не була прописана відповідальність комісії за відсутність відеозйомки. На багатьох дільничних комісіях, знаючи це, поставилися до даної новації аби як.

У разі ухвалення Верховною Радою законопроекту про передачу протоколів з дільниць прямо до ЦВК, остання фактично перебиратиме на себе функції окружних виборчих комісій. Всі дані будуть в Києві, тоді як на місцях відбуватимуться формальні речі: ставитимуться мокрі печатки, підписуватимуться протоколи. З одного боку це ніби й добре – прибирає одну ланку в ухваленні рішень. З іншого – варто нагадати цікаву практику всередині ЦВК, коли на кожного з членів комісії розписується "квота" - під час парламентських виборів один член Центрвиборчкому курує виборчий процес на мажоритарних округах по 1-2 області. Тепер же один член ЦВК зможе стати своєрідним "господарем" місцевих виборів в одному конкретному регіонів. Вплив ОВК – колегіального органу, в якому представлені різні політсили – при цьому невілюватиметься. А тому є небезпека, що місцеві "рішали" перед виборами спробують поїхати в Київ домовлятися.

Технологічно удосконалювати систему підрахунку голосів необхідно. У порівнянні з країнами Заходу, де люди давно голосують по Інтернету, в Україні бюлетені досі возять мішками. Інша справа, що запропонований експеримент від ЦВК має бути серйозно обговорений в експертному середовищі, а в законодавстві повинні бути прописані всі нюанси. Щоб потім не було розмов відносно кардинального збільшення повноважень комісії, а також корупційних схем, які вони самі собі "намалювали".