Економічна модель Андрія Богдана: Новий дерибан майна в країні

Парад підозр крупним бізнесменам і чиновникам, який ми спостерігаємо протягом останніх днів, має під собою чітке економічне підґрунтя. А розмови про справедливість – це всього лише антураж.

Ми стоїмо на порозі глобальних економічних потрясінь, суть яких зводиться до нового переділу майна в країні. Прикриваючись посадками, частина представників влади почала, де-факто, рейдерити низку бізнесів.

Ключовий гравець на цьому ринку, якщо вірити джерелам "Дзеркала тижня" – Андрій Богдан (інформацію газети багатослівний і крикливий Богдан за два дні не спростував ніде і ніяк), в кабінеті якого відбуваються всі ключові наради. Його правою рукою є керівник НАБУ Артем Ситник, який зараз знаходиться в підвішеному стані через програний суд першої інстанції щодо "відпочинку за чужий кошт" (зараз хтось навмисно затягує апеляцію і, як кажуть, Ситнику обіцяють вирішити це питання). Забезпечувати цю схему має АРМА (агенство реструктуризації та менеджменту активами), яке за три копійки готове продавати майно "віджате" у визначених нагорі "злочинців".

Як працює схема? На прикладі справи Писарука – Бахматюка можна сказати, що все відбувається просто: під надуманим приводом відкривається кримінальне провадження, далі вручаються підозри, створюється інформаційний шум, а потім простим рішенням детектива НАБУ приймається рішення про арешт активів і передача їх в АРМУ для продажу (поки до цього етапу не дійшли, але в НАБУ, судячи з усього, над цим активно працюють).

Ззовні все виглядає ніби законно, якби не кілька "але". Перш за все треба пам‘ятати, що напередодні арештів Бахматюк практично вийшов на мирову угоду з державою і готовий був віддати 8 млрд державі (справа НАБУ стосується лише 1,2 млрд). Цю угоду, де-факто, зупинив Богдан, який проводив відповідну нараду у себе в кабінеті і про це розповів сам Бахматюк (знову-таки, Богдан ніяк не відкоментував цю історію).

Тепер, якщо йти за схемою, яку вище було описано, активи одного з найкрупніших агрохолдингів країни будуть продавати, але всі попередні приклади показали, що продаж іде за ціною 2-3% від номіналу. Тобто в "надійні" руки за копійки перейдуть активи, які коштують мільярди. А держава замість 8 млрд отримає 500-600 млн.

І тут ми підходимо до ще одного моменту: всі серйозні активи Бахматюка знаходяться в заставі у крупних міжнародних кредиторів. І якщо держава кине цих кредиторів, продавши в "надійні руки" активи, ми опинимося не лише в епіцентрі серйозного скандалу: ми станемо країною, в яку жодна розумна людина не вкладе ні копійки грошей.

Приклад Справи Писарука – Бахматюка – це лише приклад. Така ж модель стосується активів Жеваго, те ж буде стосуватися і інших. Між іншим, НАБУ взагалі мовчить про інші історії з рефінансуванням і покладеними банками.

Як це парадоксально не звучить, але головний противник схеми Богдана – МВФ, який вважає, що держава має сісти за стіл переговорів із власниками банків і вибудувати єдину модель для всіх.

В найближчі тижні ми зрозуміємо, хто в цій історії переможе: Богдан чи здоровий глузд. Якщо переможе перша модель, то в короткостроковій перспективі Україна, по суті, опиниться в міжнародній ізоляції, без кредиту МВФ і в напівдефолтному стані.

Чи усвідомлюють це в уряді? Судячи з усього, поки Гончарук самоусунувся від будь-яких можливих конфліктів з Богданом. Він вважає, що має провести закон про ринок землі, а потім при першій же можливій нагоді, скаже, що йому не дали робити реформи і втече.

В Офісі президента так глибоко, судячи з усього, ніхто не мислить, там досі всі живуть в ілюзії, що імітація посадок підніме рейтинг Зеленського, не розуміючи, що навіть в короткостроковій перспективі знищення кількох топових компаній призведе до різкого погіршення ставлення людей до влади.