Економічна криза: Про що не говорять наші політики

Якщо коротко описати цей тиждень в інформаційному плані, то я б написав наступне: скандал з офшорами був перекритий підозрою Труханову; відставку Разумкова інформаційно перебила (частково) трагічна смерть Полякова; а остання, була перекрита підозрою Медведчуку і натяком на підозру Порошенку та Гонтаревій

Вадим Денисенко

На цьому фоні несподівано різка позиція каналів найбагатшого українця і, особливо, випад Савіка Шустера, який завершив свою програму гнівною тирадою про те, як два роки тому він повірив у свободу, а зараз розчарувався, взагалі чомусь пройшло повз увагу більшості експертів. Хоча, тут є над чим задуматися.

Але за всією цією політичною вознею ми взагалі практично не помітили кілька глобальних речей, які, хай мене пробачать Разумков і Стефанчук, набагато важливіші за зміни в керівництві Ради.

Отже, про що мовчать наші політики і експерти. Почати треба з того, що, судячи з усього, питання Північного потоку -2, німецькі партії, включно з Зеленими, які вимагали його закриття, вирішили винести за дужки коаліційної угоди. І коли на цьому фоні наш МЗС говорить, що цю тему треба винести на нормандську зустріч, ми виглядаємо космонавтами. Адже зараз варто було б трохи попрацювати з німецькими ЗМІ, зробити шум, поборотися за якісь пункти в коаліційній угоді. Натомість, ми чуємо тишу.

Другий важливий момент: ціна на газ для промисловості і, відповідно, ріст цін по всіх групах товарів від продуктів харчування до промтоварів. Поки в Кабміні, наскільки мені відомо, взагалі ці питання не стали темою нарад з учасниками ринку. І бізнес дуже боїться, що зараз буде придумане чергове цінове регулювання, яке покладе чергову тисячу виробників.

Мав розмову з експертом Українського інституту майбутнього Андріаном Прокіпом про стратегію Газпрому до 2024 року (час закінчення нашого контракту з росіянами). Так от, ми повинні вже зараз чітко сказати собі: ціль росіян добитися того, щоб через три роки в нашій трубі було 0 кубічних метрів російського газу. І це наш головний виклик на наступні три роки (окрім війни, звичайно).

Є ще один важливий момент світова інфляція, викликана пандемією і тим, що в світі надруковано кілька трильйонів доларів вже підібралася до України. Але про імовірність негативних сценаріїв у нас ніхто не хоче навіть почати думати. Як казав Азаров: "Кріза мінєт", тому можна не переживати.

Ну а нам, лохам, можна дати жувачку про перестановки в Раді. Але рано чи пізно ми змушені будемо говорити про економіку. Хоча зараз саме час готуватися до дуже ймовірної світової економічної кризи.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Влада