"Джавеліни" подалі від фронту і корупція: Що західні ЗМІ писали про Україну

У перший тиждень 2018-го року, та у два останні дні 2017-го, західна преса досить часто згадувала про Україну. Основні теми були досить знайомі - летальна зброя та боротьба із корупцією.

Про зброю

Так, 30-го грудня 2017-го на Washington Post вийшла редакційна стаття, в якій президента США Дональда Трампа похвалили за надання Україні летальної зброї. А про "Джавеліни" для ЗСУ йдеться як вже про доконаний факт.

"Адміністрація Трампа протягом кількох місяців сумнівалась, чи надавати оборонну зброю Україні, але коли цього тижня вона нарешті вдалась до дій - час було обрано бездоганно. У середині грудня агресія з боку сил очолюваних Росією різко зросла: важкі артилерійські та ракетні обстріли відверто заперечували тезі про те, що трирічна московська інтервенція до Донецької та Луганської областей перейшла до стадії "замороженого конфлікту". Подейкували, що Володимир Путін вбачав в ескалації в Україні спосіб об'єднати підтримки всередині країни напередодні президентських виборів, які відбудуться у Росії у березні", - йдеться в редакційній статті.

"Рішення президента Трампа надати збройним силам України протитанкові ракети "Джавелін" та погодити продаж снайперських гвинтівок - не зупинить російський наступ, якщо він матиме місце, але воно може примусити Путіна взяти паузу. Це гідне застосування принципу "мир через силу" президента Рональда Рейґана, яким Трамп, за власним зізнанням, захоплюється. Кількість американської зброї, яку отримає Україна, є скромною. Але офіційні особи називають ці озброєння "заплатками", оскільки вони заповнюють ключові слабкості у захисті країни. На східних фронтах - українським військовим щоденно загрожують ворожі снайпери. Тепер вони зможуть використовувати снайперські системи M107A1, які США їм продають, щоб урівняти шанси із супротивником. Аналогічно,"Джавеліни" можуть нищити російські танки у разі нового наступу - і змусити Кремль зважити на потенційні нові втрати російських солдатів, які в Кремлі як і раніше заперечують - в Україні.

Схваливши дозвіл на продаж зброї Україні, пан Трамп відступив від позиції президента Барака Обами, який відхилив пропозиції з боку радників та тиск з Конгресу щодо надання Києву смертоносної зброї", - зазначено в статті.

Також у ній йдеться про те, що нормалізації американо-російських відносин не відбудеться "без мирного врегулювання ситуації в Україні". А також про миротворців, які можуть бути розгорнуті на Сході України після відходу Росії.

"Якщо пан Путін дійсно хоче перезавантаження відносини з Заходом, то він отримає можливість це зробити. Якщо ж ні - то буде добре, що Україна матиме більше засобів для самозахисту", - пише Washington Post.

Втім, The Wall Street Journal досить справедливо зауважив у матеріалі від 4-го січня, що існує загроза того, що зброя ("Джавеліни"), можуть потрапити до рук ворога.

Як зазначає видання, американці вивчили ретельно всі загрози. Зброя буде зберігатися далеко від лінії фронту, в навчальних центрах, щоб гарантувати неможливість використання її Україною для наступу і щоб вона не була втрачена у боях, якщо лінія фронту посунеться.

The Wall Street Journal нагадує про 2008 рік, коли США надавали допомогу Грузії під час війни з Росією та сепаратистами і озброєння було захоплене на грузинських базах.

Тому "Джавеліни" будуть зберігатися переважно на західній Україні, а також у центральній частині.

Окрім цього й Україна мусить забезпечити гідні заходи безпеки для того, щоб зброя не потрапила до ворога.

Вбивство Ноздровської

Не тільки Українські ЗМІ сколихнула новина про вбивство юристки Ірини Ноздровської. На Заході про це написали всі ТОП видання. Посольство США було шоковане звісткою і закликало покарати вбивць.

А британське The Guardian написало статтю про цей випадок, а також акції протесту під будівлею головного управління Нацполіції в Києві, зазначивши, що вбивство розпалило акції протесту проти "кримінальної системи", маючи на увазі судову систему, що "пронизана корупцією". Видання нагадує про справу Россошанського, родича судді із Вишгородського райсуду, що вбив сестру Ноздровської на авто. Про сотні активістів під будівлею Нацполіції. І загалом про все, що писали наші ЗМІ. Але наводить також слова Саакашвілі, мовляв, Ноздровську вбила "кримінальна система".

Про корупцію і США

На Foreign Policy 4-го січня вийшла стаття із промовистою назвою "Україна потребує допомоги США у битві з корупцією".

В ній йдеться про два фронти, що існують в нашій країні. Один - на Сході і США, мовляв, допомагають, надаючи летальну зброю. Інший фронт - корупційний, всередині держави.

"Тепер, коли українські військові сильніші і можуть утримувати лінію фронту в протистоянні з російськими силами, корупція, без сумнівів, є найбільшою загрозою для суверенітету України та євроатлантичних прагнень. І Кремль розуміє це краще за всіх", - йдеться в матеріалі.

Foreign Policy зазначає, що росіяни не змогли здобути перемогу на фронті, але їхні технологи роблять все, щоб досягнути її зсередини, використовуючи корупційні важелі, послабити Україну і заблокувати євроінтеграційні процеси.

З наближенням президентських і парламентських виборів Кремль поставить на ті політсили, які можуть легко купуватися і якими просто маніпулювати. Путін, на думку журналістів видання, прагне контролювати Київ і розділити наших політиків. І саме тому США сьогодні мають докласти зусиль для посилення боротьби із корупцією в Україні.

Foreign Policy наводить приклад діяльності адміністрації Обами, коли до України направлялися експерти з ФБР, Міністерства юстиції та Держдепу США заради допомоги у побудові незалежних НАБУ, НАЗК та САП. Також нагадується, що США доклали руку до реформи поліції, тренувань Нацгвардії та прикордонників.

Видання підкреслює, що США мають тиснути на Україну та європейських союзників з метою пришвидшення і подальшого впровадження антикорупційних реформ в Україні.

Окрім цього, на Atlantic Council вийшла стаття "9 речей, які Україна має зробити в 2018-му".

Там, безперечно, мова про Антикорупційний суд, чого вимагає Захід. Реформу судової системи, продовження децентралізації, припинення переслідування бізнесу і так далі.

До слова, багатьом речам вже даний старт, зокрема законопроект "Маски-шоу стоп" має поставити хрест на переслідуванні бізнесу, а президент Порошенко передав до ВР законопроект про Антикорупційний суд.

"Непросте розлучення Києва з Москвою"

Таку статтю написало польське видання "Dziennik Gazeta Prawna". Її переклад наводить Польське Радіо.

Україна розриває чергові зв'язки з Росією, хоч, на думку критиків, це відбувається надто повільно. Газета звертає увагу, що від 1 січня при в'їзді на територію України зчитуються відбитки пальців росіян. Це може бути першим кроком до введення віз для громадян держави, з якою Україна вже майже чотири роки перебуває в стані неоголошеної війни. Офіційним приводом запровадження системи фіксації біометричних даних іноземців є боротьба з нелегальною міграцією. Через Росію та Україну пролягає один зі шляхів переміщення людей із Центральної Азії та російських республік Північного Кавказу. Проте, як пише польське видання, ніхто не приховує – справжнім приводом є російська агресія, що триває від 2014 року. "Це ускладнить роботу російським спецслужбам", – пояснив голова СБУ, очільник контррозвідки Василь Грицак. В указі президента України Петра Порошенка Росія – це єдина названа поіменно держава в категорії міграційного ризику. Крім того, Київ попередив, що готуються нові правила для громадян Росії. Перед прибуттям в Україну вони заповнюватимуть електронну анкету з персональними даними і метою їхнього в'їзду. Також передбачається обов'язок реєстрації в місці перебування. Разом з тим, 51 відсоток українців проти введення віз для росіян.

"Dziennik Gazeta Prawna" звертає увагу, що розлучення з Росією приходиться Києву нелегко. 8 листопада минулого року уряд розірвав угоду про постачання військової техніки. У жовтні 2015 року Київ припинив авіасполучення з Росією. Українці заборонили трансляцію частини російських телеканалів, ставлячись до них як до засобу пропагандистської війни. Торік Україна заблокувала популярні серед своїх громадян російські соцмережі. Проте, найбільш значущою здається зміна геополітичного вектора. Після спалаху конфлікту Україна рішилася вийти з СНД, підписано угоду про асоціацію з Європейським Союзом, а оборонне відомство запустило програму поступового введення стандартів НАТО в армії. Невдовзі має відбутися десовєтизація навіть військової форми одягу.

Позитив

Financial Times визнала Україну першою серед всіх пострадянських країн світу щодо поліпшення ділового клімату.