Дванадцятирічка і контроль батьків: Як реформа змінить українську школу

Прийняття освітньої реформи стало однією з головних подій парламентської осені. Закон запустив зміни, про які в країні говорять вже кілька років.

Попри те, що спікер Андрій Парубій назвав освітню реформу найменш конфліктним питанням, голосування за проект таки здійняло бурю у парламенті. Спершу палко обговорювали мову викладання для представників нацменшин, потім – вже набридле багатьом питання дванадцятирічної освіти. Втім, попри дискусії і завіряння Олега Ляшка, що тепер школярки будуть масово вагітніти у 17, тривалість шкільного життя таки вдалося збільшити на один рік.

Бажання реформ серед парламентарів переважило прагнення піаритися і сперечатися – зрештою, розглянувши меншу частину з 1705 правок, депутати таки проголосували за закон.

Хоча визначена законом норма, за якою нацменшини з п'ятого класу мусять засвоювати інші предмети виключно українською мовою, викликала обурення угорських та румунських урядовців, президент таки поставив доленосний підпис.

Depo.ua розбирався, як новий закон змінить життя учнів, батьків і вчителів.

1. Заповітна 12-річка

Отже, з наступного шкільного року першачки почнуть вчитися за зміненою, розтягнутою на 12 років, програмою. Власне, вони і стануть першим поколінням дітей, які проведуть у шкільних стінах на рік більше – старших школярів нововведення не зачепить.

При цьому ступінь бакалавра можна здобуватимуть три, а не чотири роки. Себто загальна тривалість освіти залишиться незмінною.

2. Освіта компетенцій

Метою освіти вказується формування всебічно розвинутої особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, взаємодіє з суспільством і природою, прагне самовдосконалюватися і готова до самореалізації.

Ключовими компетенціями закон визначає здатність спілкування державною та однією з іноземних мов, математична грамотність, обізнаність у природничих науках і технологіях (та готовність їх використовувати), вміння вчитися, екологічна грамотність, навички підприємництва.

Як влучні формулювання відобразяться власне на навчанні, наразі невідомо.

Але міністр освіти та науки Лілія Гриневич вважає, що подібний підхід допоможе втілити в життя, зокрема, навчання через діяльність та проектні роботи.

Вже з цього року МОН запровадило наскрізні тематичні лінії у вивченні різних дисциплін – зокрема, для шостого класу це "Здоров'я і безпека", "Підприємництво і фінансова грамотність", "Екологічна безпека та сталий розвиток", "Громадянська відповідальність".

При цьому зазначимо, що, наприклад, у пресловутій фінській школі випускники шкіл знають чотири іноземні мови. Норма ж про одну іноземну фактично не відрізняється від нинішнього статус-кво.

3. Батьківський контроль

Документ передбачає можливість громадського самоврядування – зокрема, участь вчителів і батьків в управлінні закладами середньої освіти. Як саме реалізувати можливість, поки що невідомо.

4. Мотивовані вчителі

Вчителів теж хочуть мотивувати самовдосконалюватися. Для них передбачена добровільна сертифікація, після якої педагоги отримують надбавку до зарплати у 20% . Також зможуть брати участь в аудиті інших закладів освіти, розробці інновацій.

5. Інклюзивна освіта

Документом передбачається можливість створення в загальноосвітніх закладах інклюзивних груп і класів для дітей з особливими потребами. При цьому поняття інклюзії вводиться у доволі м'яких формулюваннях – закон говорить про необхідність створення інклюзивного середовища, але не про обов'язок керівництва школи прийняти дитину з особливими потребами у загальний клас.

При цьому освітні заклади мають бути пристосовані для можливих потреб людей з інвалідністю.

6. Мова викладання для нацменшин

Представникам корінних народів (кримським татарам) дозволять вчитися рідною мовою аж до 9 класу. Після цього предмету почнуть викладати українською. Що ж до нацменшин, вони зможуть отримувати знання своєю мовою до п'ятого класу, потім – обов'язковий перехід на українську.

7. Скасування районних перевірок

Перевірки райвно перестануть бути страшилками для вчителів. Власне, "традицію" вирішили прибрати на законодавчому рівні через корупційну складову - звичку організовувати показові уроки та зустрічати перевірку з квітами і цукерками.

Натомість раз на 10 років перевірки буде проводити Державна служба якості освіти. У законі вказується, що мета таких рейдів - не каральні заходи, а рекомендації освітнім закладам. Втім, не факт, що саме так буде на практиці. І вчителі вже точно готуватимуться до нових перевірок за старою схемою.