Друзі геїв, ромів і Надії Савченко: Що за ліваків накрила СБУ

Так склалося, що всі ліві організації в Україні були і залишаються пов'язаними з Росією. Незалежно від того, де вони діють – в Донецьку, Києві чи у Львові

Ігор Петренко

6 грудня до львівських анархістів Тараса Богая і Олега Кордіяка – членів організацій "Чорний стяг" і "Екологічна платформа" прийшли з обшуками співробітники СБУ і поліції. Слідчі дії відбулися за рішенням Подільського райсуду Києва у справі щодо нападу на колишнього бійця ДУК "Правий сектор" Дмитра Іващенка. Вилучили жорсткий диск комп'ютера і мобільний телефон.

Нагадаємо, 2 травня у Києві на Подолі п'ятеро осіб у масках поранили захисника донецького аеропорту Дмитра Іващенка (Вербича). Той вижив, а нападників було затримано і взято під варту. Усі вони належать до середовища прихильників лівих ідей. Мотивом назвали бажання "покарати бандерівця". Організатором нападу на Іващенка виявився громадянин Росії, який зараз переховується в Польщі.

Конфлікт СБУ з ліворадикалами триває не перший рік. Того ж Кордіяка вже затримували спецслужбівці – 2016 року, коли він належав до анархістської організації "Чорний світанок". У нього вилучили листівки із закликом виходити на першотравневу демонстрацію. У листопаді 2016-го "Автономний опір" збирався провести марш вулицями Львова на честь лідера українського анархізму Нестора Махна. Але цей захід зірвали праві, напавши на спортклуб, де збиралися члени "АО". Тоді суд заборонив проведення маршу.

Правоохоронці продовжують стежити за тим, що ще викинуть ліваки. Це, звісно, не подобається останнім, і 7 грудня у Києві під будівлею СБУ п'ятеро осіб з лівого середовища провели акцію під гаслами "Руки геть від анархістів" і "Служба безпеки проти безпеки". Вони кажуть, що обшуки і затримання львівських учасників організацій відбуваються не вперше: 2016 року СБУ вилучила листівки із закликами виходити на демонстрацію до 1 Травня, а на початку цього року поліція затримала членів організації під час проведення акції на захист тварин.

На близькій до позиції лівих організацій Фейсбук-сторінці "Політична критика" пишуть, що затримання їхніх учасників почалися після нападу на лівих ультраправих радикалів, в чому активісти вбачають "ознаки тісної співпраці між правоохоронними органами та ультраправими організаціями".

Справді, протистояння між молодими націоналістами і антифашистами подекуди виливається у бійки з кровопролиттям. У 2015-2017 роках у Львові відбувалися численні сутички між членами "Правого сектору", С14, "Азову" з одного боку й "Автономного опору" - з іншого. У вересні 2018 року кілька десятків націоналістів завдали ножових поранень чотирьом представникам іншої лівої організації, "Чорний стяг". Лідер правої С14 Євген Карась в одному з блогів написав, що в липні ліворадикали з молотками напали на націоналістів, які сиділи в кафе у центрі Львова, і зауважив: "Ці особи пропагують збройні напади на націоналістів, "систему" і "хунту".

Окремо відзначимо, що лівих радикалів постійно підтримують члени команди нардепа Надії Савченко. Після згаданого побиття помічниця Савченко Ірина Юзик – вона позиціонує себе як правозахисниця, громадська активістка, член організації "Народна дія" – написала на своїй сторінці у Фейсбук: "Є у Львові люди, які не терплять інших поглядів, думок, позицій. З інакомислячими розправляються. Знає про них поліція? Очевидно. Але якось так мляво реагує. І суспільство якось мовчить. А чи впевнені ви, що не будете завтра на їх місці?". Негативно відгукнулася Юзик у Фейсбук і на недавні обшуки у ліваків: "Була би десь якась справа, і дозвіл на обшук не забариться. Головне ж розчавити людей. Нешановні сб-шники, вам не вдасться всіх залякати".

А роком раніше, у жовтні 2017-го, львівських активістів "Чорного стягу" і "Автономного опору" звинуватили в підготовці державного перевороту і роботі на Росію. Відбулися обшуки, активісти скаржилися на грубе ставлення працівників СБУ.

Захищати їх тоді кинулася особисто Надія Савченко – через свою Фейсбук-сторінку. "Це молоді люди, розумні, активні, які не бажають миритися зі злочинами влади президента Петра Порошенка. Переважно – це львів'яни та переселенці з Криму, ті, які не сприйняли владу РФ на півострові і переїхали до неокупованої України. Людей арештовують, проводять обшуки у їхніх будинках при неповнолітніх дітях, з грубим порушенням прав", - написала вона.

Як мінімум духовний зв'язок лівих радикалів із не менш радикальною депутаткою показовий. Мало того що сама Савченко зараз сидить у СІЗО за підозрою в підготовці державного перевороту, то ще й у листопаді невідомий у білій балаклаві на Михайлівській площі в столиці закликав людей на "третій майдан". Блогер Андрій Дзиндзя упізнав у ньому помічника Савченко. А тут – ліві з їхнім традиційним у всі часи й народи "грабуй награбоване". Як то кажуть, знайшли одне одного.

Чи загрожує цей симбіоз спокою в державі, і хто ж такі ці представники лівого молодіжного середовища, яких так захищають нардепи, підозрювані у заколоті? Лівак Антон Парамбуль назвав "Чорний стяг" і "Екологічну платформу" найбільш організованими і опозиційними з-поміж непартійних структур, обшуки ж він вважає "зачисткою перед виборами". У цьому середовищі переконані: причина їхніх проблем – критичне ставлення до влади.

До речі, щодо особи цього одного з чільників лівого руху у Львові. Євген Карась із С14 у своєму блозі звинуватив Парамбуля в тому, що він "брав гроші від російських політтехнологів, які працювали на апарат президента РФ. Це підтверджується як свідченнями колишніх членів руху "Автономний опір", так і тим, що організація в 2013-му році обзавелася травматичною зброєю, спортзалом та поліграфічним обладнанням".

Загалом молодіжних організацій радикально лівого спрямування у нинішній Україні вистачає. Це "Чорний світанок", "Революційна дія" (запам'яталася нападами її членів на бійців "Азову" в Києві), профспілка "Захист праці" Олега Верніка, "Автономний опір", "Екологічна платформа", "Чорний стяг" та інші, більшість прихильників яких живуть у Києві, Львові, Одесі, Дніпрі та інших великих містах.

"Автономний опір" виник 2009 року. Пізніше з'явилася антиавторитарна ініціатива "Екологічна платформа". Своєю метою вони декларують боротьбу за національне і соціальне визволення країни. Пріоритетом вважають побудову сильного громадянського суспільства, яке буде тиснути на владу. Активісти організацій називають себе лівими націоналістами і періодично влаштовують політичні акції на кшталт "смолоскипної ходи" на честь Бандери або мітингів проти влади. Нещодавно пікетували будівлю російського консульства у Львові з плакатом "Волю в'язням Кремля". Одночасно воюють з незаконними забудовами і захищають зелені зони Львова, виступають проти расизму, ксенофобії, гомофобії і дискримінації. Після вбивства рома у Львові у червні 2018 року ліві влаштували у місті антирасистську акцію і вважають вересневий напад помстою за неї ультраправих.

2014 публічні ресурси "АО" закликали бойкотувати мобілізацію і "цю війну", бо "трудящі не мають вітчизни". Євген Карась опублікував блог, де виклав передане львівськими ультрас фото, з якого видно, що станом на червень 2017 року серед активістів "Автономного опору" були навіть учасники штурму сепаратистами Харківської ОДА у 2014 році й ліворадикальні активісти з Києва і Росії. Попри різнорідність лівих організацій, а серед їхніх членів можна зустріти україно- і російськомовних, переселенців з Криму, учасників Євромайдану, лідерські позиції у них посідають персонажі, які свідомо використовують схильність молодих людей до обстоювання принципів справедливості для нагнітання настроїв недовіри до державної влади і створення потрібної російським телеканалам картинки.

Для обміну відповідним досвідом беруть участь у міжнародних конференціях своїх однодумців, остання з яких відбулася чомусь аж у Алжирі – подібні заходи представники правих організацій називають комуністичними збіговиськами. Особливо небезпечними є заклики лівих до соціальної революції в Україні. Адже ще з 1917 року відомо, чим такі революції закінчуються в наших умовах. У "Автономному опорі" не приховують, за що борються. "Ми не віримо в можливість мирного та поступового реформування системи зсередини. Тільки народна революція – масштабний процес примусового переходу власності та політичної влади в руки якнайширших кіл простих людей – може бути ефективним інструментом повалення олігархічного капіталізму в Україні", - зазначено на сайті організації.

Методи – зразка-1917: повалення прогнилого старого державного апарату" (тобто державний переворот), позбавлення влади та власності всіх представників олігархічного класу в Україні (читай – експропріація експропріаторів), запровадження прямої демократії та влади самоорганізованих народних зібрань на всіх рівнях життя громади: від економіки до культури. Загальне озброєння українців і українок за рахунок суспільства (іншими словами, анархія і право сильного). До речі, теза про пряму демократію варта окремого матеріалу – вона присутня у ідеологічному наборі практично всіх відкритих і прихованих агентів впливу Кремля в Україні та є дуже шкідливою, особливо в умовах війни.

В СБУ зі закидами в політичній заангажованості своїх дій не погоджуються і вважають акції ліворадикалів замовленими кремлівськими пропагандистами під прикриттям соціальних гасел. У спецслужбі зафіксували причетність лідерів групи до актів вандалізму, "в тому числі проти консульських і дипломатичних установ іноземних держав, що функціонують в регіоні". Учасники групи розповсюджували в соцмережах матеріали, спрямовані на дестабілізацію політичної ситуації в регіоні. Ці публікації ліваків, на думку експертів спецслужби, містять публічні заклики до насильницького повалення державного ладу.

На перший погляд, екологічні акції, захист собачок і котиків, геїв і ромів, боротьба зі знахабнілими забудовниками – усе це благородно. Але на цих заходах відточуються дії і тренується актив для інших акцій – які відбуватимуться вже під гаслами "соціальної революції". І кого "Автономні опори" з "Чорними стягами" назвуть ворогами, яких треба "ліквідувати", - почитавши пости лідерів організацій в соцмережах, здогадатися не важко.

А народ у нас, як показала провокація "білої балаклави", легко ведеться на подібні порожні й красиві слова про справедливість. Іскра вуличного радикалізму в країні жевріє. Не виключено, що цим спробують скористатися якщо не зовнішній ворог, то хтось із кандидатів у президенти. Свою роль у цих розкладах в призначений їм час можуть відіграти і ліві радикали.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Влада