"Дипломатичний провал Кремля": Як Путін намагається "кинути" Ердогана у Лівії

Командувач Лівійської національної армії Халифа Хафтар не виправдав прогнози міжнародних експертів і відмовився підписувати документ про припинення вогню у країні після переговорів у Москві. Рішення строптивого фельдмаршала вже записали у "демократичні провали Кремля"

"Дипломатичний провал Кремля": Як Путін…

Переговори за участю Хафтара, лідера Уряду національної єдності Фаіза Сараджа,  голів турецького та російського МЗС пройшли доволі напружено.  Лідери протиборчих сил країни не хотіли перебувати в межах однієї зали під час перемовин, тож вони сиділи в різних приміщеннях, а турецькі та російські дипломати виконували роль посередників між сторонами. Але якщо Сараджа підписав запропонований до розгляду документ, Хафтар взяв час на обмірковування. Зрештою ж взагалі залишив місце зустрічі, пояснивши, що в угоді проігноровано інтереси його сили. 

І от, "миротворче" шоу Кремля завершилося нічим. Деякі ЗМІ вже проштовхують думку, що Путін істотно підірвав свій всемогутній імідж, переоцінивши вплив на лівійського ватажка. Мовляв, Росія – далеко не єдина сила, до якої дослухаються в ЛНА. Адже підконтрольній Хафтару армії симпатизують, зокрема Саудівська Аравія та ОАЕ, у яких є власний погляд на протистояння. Та й не виключено, що у самого керівництва армії є свої плани і стратегії щодо реалізації амбіцій. Тож шукати ключі від сирійського миру марно у кишенях Путіна або ж, наприклад, Ердогана. 

Але те, що видається фіаско, цілком може бути і продуманою тактикою. Адже наразі Путіну вигідно демонструвати миролюбні наміри. Не так давно Росія і Туреччина запустили спільний газопровід, а Ангела Меркель – одна з найпристрасніших лобісток миру у Лівії – активно підтримує будівництво "Північного потоку". Крім того, Росії вигідно схиляти Німеччину на власний бік і в українському питанні. 

Для такої демонстрації Кремль не лише скликав вищезгадану конференцію, а й почав відводити "вагнерівців" від лінії фронту.  Але цілком можливо, затіяв подвійну гру.  Бо якщо президент Росії вперто вдаватиме голуба мира, але домовиться з Хафтаром про зовсім іншу тактику, формальних приводів для претензій до нього з боку світових партнерів буде мало. Він зможе вимагати у лідерів країн свої бонуси, адже формально Росія домовленості виконує. А при цьому, хоч і обережніше, але продовжити просувати свої інтереси на Близькому Сході.  

До того ж, російські політтехнологи можуть розраховувати на позицію напів-інкогніто. Мовляв, хай більшість фігурантів конфлікту і здогадаються про справжній розподіл сил, але офіційно того не озвучуватимуть. 

Наразі окрім вже класичних для Кремля заперечень щодо участі у конфлікті, агітаційні російські видання вперто просувають тезу про те, що підтримка Путіним Хафтара – перекручування фактів недоброзичливцями. 

"Росія не ставить однозначно на Хафтара, тому що визнає уряд в Тріполі. З тим же Сараджем Путін зустрічався цілком офіційно, наприклад в жовтні, коли лівійський прем'єр приїжджав на саміт "Росія - Африка" в Сочі. А з Хафтаром у Путіна не було жодної зустрічі, принаймні офіційної і публічною. Це дає Москві можливість зберігати формальну рівновіддаленість від сторін лівійського конфлікту і виступати посередником у врегулюванні", – зокрема, пише пропагандистське видання "Взгляд". 

 Втім, обрана тактика – вичікувальна і радше тимчасова. Адже Туреччина відреагувала на вчинок Хафтара доволі бурхливо. 

"Якщо атаки Хафтара проти народу і законного уряду Лівії триватимуть, ми не станемо утримуватися від того, щоб дати йому урок", – заявив президент країни, виступаючи перед парламентом. А ще, Ердоган акцентував, що Туреччина виконала свою часть зобов'язань, і тепер "справа за Володимиром Путіним". Себто, наївно вестися на запропоновану сюжетну лінію у країні не хочуть вже зараз. 

Хоча з риторики примирення Туреччина навряд чи в момент перейде до військового втручання, з часом залучення армії країни буде вельми ймовірним. Бо вже зараз у ЗМІ шириться інформація про те, що армія Хафтара готує наступ на Тріполі.  Себто, Лівія ризикує знову скотитися у жерло багаторічної війни.  І на цьому етапі дії Росії стануть куди менш обережними. 

Втім, є й інший варіант. Адже 19 січня у Берліні призначена вже міжнародна конференція щодо ситуації у країні. Тож, можливо, за чотири дні прибічники мирного сценарію знайдуть, як переконати Хафтара і його шанувальників з Кремля піти бодай на тимчасове перемир'я. Щоправда, для багатьох інших країн такі компроміси можуть бути небезпечними. Бо, цілком можливо, "яструби війни" очікують від опонентів значно більших поступок, ніж наразі прописано у офіційних домовленостях і проговорено на офіційних зустрічах. 

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"