Держава в смартфоні: Чи зможе Україна через рік відмовитися від паперових документів

Виступаючи на форумі Diia Summit, Володимир Зеленський оголосив, що з 2021 року Україна почне поступово відмовлятися від паперової документації

Держава в смартфоні: Чи зможе Україна че…

Українська влада вигадала казку про "державу в смартфоні" на новий лад - з вересня наступного року органи державної влади не вимагатимуть від громадян жодних папірців.

"2021 рік стане початком входження країни в режим paper less. Тобто більше ніяких паперів. Це стосується всіх державних органів. І що найголовніше — жодна державна установа не зможе вимагати від українців ніяких довідок, виписок або інших нескінченних папірців, необхідних для отримання тих чи інших державних послуг", — заявив Зеленський.

Нагадаємо, створити "державу в смартфоні" Зеленський обіцяв ще перед виборами, але за цей час українці отримали тільки можливість завантажувати мобільний додаток "Дія", отримувати дозволи в електронному кабінеті забудовника, реєструвати ФОП за 15 хвилин, користуватися сервісом "e-Малятко" і отримувати послуги за однією заявою в пологовому будинку або онлайн. Це вже щось, але для "держави в смартфоні" якось недотягує.

Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров - головний в Україні по діджиталу підтвердив, що відмова від паперового документообігу планується на наступний рік. "Україна вже створює продукти номер один у світі. І якщо ми пройдемо цей шлях, а ми його пройдемо, Україна в наступні два роки стане найбільш діджиталізованою країною, номером один у світі з точки зору цифрової трансформації", - поділився він своїми рожевими мріями.

Щоправда, Федоров або лукавить, або не дуже уважно готувався до виступу: закон про адміністративні послуги давно містить пункт про те, що держоргани не повинні вимагати у громадян інформацію, яка вже є у держави. Але інші нормативні документи вимагають паперові довідки. І коли справа доходить, наприклад, до охорони здоров'я або прав на власність — починається "паперове царство". За даними заступника Федорова Олексія Вискуба, у сфері охорони здоров'я існує понад 30 різних довідок. І простий пошуковий запит видає десятки посилань, що пропонують оформити довідку для відвідування басейну "недорого і без відвідування лікаря". Та сама ситуація з лікарняними, підкреслив він.

Україна - держава з традиціями і ще багато в чому, на жаль, з радянськими. Перевести її з нескінченних довідок, виписок та інших папірців в діджитал - завдання на кілька десятиліть. І вимагає серйозної стратегії (серед нинішньої влади, здається, поки перемагають тактики). І при такому підході відповідна програма на держрівні приймається, але, як завжди, нікому нічого не треба. В результаті міністерства щорічно подають наверх звіти про успішний прогрес в переході на "цифру", а папери як заповнювалися, так і заповнюються у трьох примірниках. Бюрократична машина абияк працює.

Або другий варіант: Мінцифри кидається виконувати розпорядження президента і буквально за рік переводить усі державні відомства на електронний документообіг, у тому числі - при спілкуванні з громадянами. І ось тут дуже велика ймовірність того, що в країні станеться колапс. Процеси в держуправлінні зупиняться, а економіка повністю піде в готівку і в тінь.

В Україні "держава в смартфоні" впроваджується не так давно, але вже зараз є чимало епікфейлів. Наприклад, посвідка на проживання для іноземця (як постійна, так і тимчасова) оформляється у вигляді пластикової ID-картки з чіпом, на який записана вся інформація про людину. Тільки там чомусь не знайшлося місця для даних про адресу реєстрації. В результаті іноземці, які живуть в Україні, повинні носити з собою ID-карту і окремо паперовий лист А4 з довідкою про місце реєстрації.

Додаток "Дія" з оцифрованим паспортом банківські працівники не приймають за документ. Деякі поштові оператори не можуть забезпечити ідентифікацію клієнта через додаток "Дія" через деякі законодавчі вимоги. Зокрема, закону про фінмоніторинг, згідно з яким усі готівкові перекази на суму понад 5 тис. грн повинні супроводжуватися перевіркою документів відправника. Тобто при всіх фінансових операціях на суму понад 5 тис. грн на день поштові оператори зобов'язані проводити ідентифікацію клієнта за паспортом. Це стосується грошових переказів на пошті, а також отримання посилок післяплатою. За правилами фінмоніторингу оператор повинен зберігати копію паспорта клієнта, щоб довести, кому саме він надав послуги. Також копія паспорта потрібна при отриманні певних відправлень, таких як судові документи тощо. І довести контролюючим органам, що оператор на пошті подивився на "Дію", просто неможливо — потрібна інтеграція з базою додатку, щоб під час сканування QR-коду запис про цю операцію залишалася в базі з паспортними даними. Тому поки поштові оператори очікують від Мінцифри технічних протоколів і інтерфейсу програмування, який дозволить обмінюватися даними з "Дією".

І це лише кілька прикладів. Але ж при тотальному оцифруванні держави подібні ексцеси неминуче стануть масовими. Крім того, треба враховувати, скільки українських громадян просто не вміють користуватися смартфоном і живуть в селах, куди не завжди пробивається інтернет. А в багатьох відомствах все ще немає спеціального обладнання, яким будуть зчитувати електронні документи. Або з ним не вміють працювати. Та й за законом держслужбовець не повинен користуватися особистим смартфоном в робочих цілях. Нарешті, проблема безпеки персональних даних в електронному вигляді не вирішена не тільки в Україні, а й ніде у світі. І, до речі, не варто в плані цифровізації держуправління кивати на Європу — якраз там "паперова" бюрократія дуже сильна. Це може підтвердити будь-хто, хто їздить в країни ЄС не тільки як турист.

Поки успіх при переході до "безпаперової держави" супроводжував тільки Естонію. Там вийшло впровадити електронні системи в сферу держпослуг: громадяни практично не ходять до держустанов, навіть голосують онлайн. Через сервіс е-Estonia можна подавати декларації (у тому числі податкові), реєструвати компанії тощо. От тільки програма цифровізації всього держапарату в маленькій добросовісної Естонії почалася ще в 1997 році і зайняла 20 років і понад $500 млн витрат. Важко навіть уявити собі, що потрібно 40-мільйонній Україні з її життєрадісними і винахідливими жителями.

Безумовно, у тотальній цифровізації документів є очевидні плюси. Не треба носити з собою паперові або пластикові документи, перевірка справжності будь-якого документа відбувається миттєво, легко взаємодіяти з держпослугами. Безумовно, переведення державного документообігу в електронний формат здатне, без перебільшення, надати сильний імпульс розвитку країни. Не кажучи вже про економію десятків мільйонів доларів щорічно на адміністративні процедури, про боротьбу з корупцією тощо. Але і ризик зануритися в хаос через поспішні дії теж дуже великий.

За матеріалами "Ділової столиці"

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"