Гагарін полетів у космос, а економіка – в трубу: Яку країну ми "проср...ли"

Рівно 60 років тому, 12 квітня 1961 року, вперше в історії людства відбувся політ людини в космос. Цією першою людиною став радянський космонавт Юрій Гагарін, на якого тепер моляться фанати зниклого СРСР, зі своїми "Юра, прости, мы все просрали" и "какую просрали страну". А й справді – яку? 

Христина Макогон

Рішення радянської влади, ухвалені з метою вивільнити якомога більше грошей на ядерну зброю і освоєння космосу, дорого коштували кожному пересічному громадянину. Звісно, польоту Гагаріна можна і зараз радіти. І пишатися, може. Але не варто забувати, що повідомлення про цю "велику перемогу людства" радянські люди відсвяткувати навіть шматком білого хліба могли далеко не завжди. 

Економіка в ті роки опинилася в кризовій ситуації. В країні утворився дефіцит основних продуктів харчування. У ряді регіонів країни були введені картки на більшість видів продовольчих товарів. Поступово з прилавків зник навіть звичайний білий хліб. В країні спалахували бунти обурених і голодних робітників.

Січень 1961 року, три місяці до польоту Гагаріна. В Краснодарі відбуваються масові арешти, викликані багатотисячним заворушенням громадян. Приводом до них послужив випадок на колгоспному ринку Краснодара. Солдат-рядовий продавав на ринку чоботи і шапку, вкрадені з військового складу. Як пізніше з'ясувалося, хлопець просто хотів їсти.  


Сінний ринок. Краснодар.

Солдата заарештував військовий патруль, але навколо миттєво утворився натовп співчуваючих, які вимагали його відпустити.  Патрульні звернулися до дружинників, які проходили поруч, з проханням допомогти відвести солдата у військову комендатуру, що вони і зробили. Однак натовп пішов за патрулем. З метою заспокоїти мітингувальників солдата було вирішено відпустити, але сталося непередбачене: народ його не впізнав. У натовпі пролунали заклики взяти штурмом комендатуру і звільнити справжнього солдата. Вартовий відкрив вогонь в повітря, але одна з куль, зрикошетивши, потрапила в голову учневі десятого класу однієї з середніх шкіл Краснодара, який загинув на місці. 

Тіло вбитого підлітка повстанці повантажили на носилки і вирушили до будівлі крайкому. Закривавлений одяг убитого повісили на палицю, зробивши таким чином символічний прапор. Зрештою мітингувальники увірвалися в будівлю КПРС. Вони грабували кабінети і ламали все, що не могли винести.  Декілька людей зайшли в кабінет першого секретаря крайового комітету і по телефону урядового зв'язку зажадали розмову особисто з Хрущовим. Майор КДБ, який перебував у апарату, відмовився надати зв'язок бунтівникам. У цей час Хрущов перебував на пленумі ЦК КПРС, де якраз розповідав про поліпшення рівня життя радянських громадян. Почута новина про бунт в центрі СРСР дуже його розстроїла. Було надано команду негайно придушити повстання.

В кінці січня 1961 року по Краснодару пройшли масові арешти. Двоє були засуджені до смертної кари через розстріл, решта — до позбавлення волі на строк від 3 до 10 років.

Новочеркаський розстріл

До 1962 року в країні утворився найгостріший дефіцит хліба, круп, олії, м'яса, молока та інших основних продуктів харчування. У ряді регіонів були введені картки на більшість видів продовольчих товарів. 

Боротися з кризою було вирішено за допомогою підняття цін на продукти. У відповідь по всій країні пішла хвиля протестів. Виступи відбулися в Москві, Ленінграді, Донецьку, Дніпропетровську, Горькому, Тамбові, Тбілісі, Новосибірську, Челябінську, Загорську, Виборзі і інших містах.

Сталося 58 стихійних страйків і 12 вуличних демонстрацій.

Центром драматичних подій став Новочеркаськ. 1—2 червня 1962 року у місті стався страйк робочих головних підприємств міста, спровокований діями керівництва КПРС та місцевої влади: були підвищення норми виробітку на 30 % та одночасно значно підвищені ціни на основні продукти харчування на 25-30 %.  Людей розганяли танками. Солдати поранили близько сотні людей, вбили - 26.

Всього під суд були віддані 112 осіб, семеро з них були засуджені до розстрілу. Решта отримали по 10-15 років ув'язнення. Робочих судили за "бандитизм", "участь у масових заворушеннях" і "закликах до повалення радянської влади". 

Про новочеркаські події радянські газети не писали. Інформація довгі роки, в тому числі про кількість загиблих і поранених, була засекречена.

Постанова "Про наведення порядку у витрачанні ресурсів хліба"

Восени 1962 року в країні просто перестало вистачати зерна. ЦК КПРС і союзний Радмін видали постанову "Про наведення порядку у витрачанні ресурсів хліба", обмеживши продаж хліба до 2,5 кілограмів в одні руки. Білий хліб і пшеничне борошно в багатьох регіонах зникли з прилавків. В чорний хліб підмішували кукурудзяне і горохове борошно. 


Машини з зерном нового врожаю у дворі колгоспу "Шлях Леніна" Володимир-Волинського району Волинської області, 18 червня 1961 року.

Тим часом радянська влада, тримаючи народ у безправ'ї і голоді, кидала всі гроші на нарощування ядерного потенціалу і освоєння космосу. Це має трагічні наслідки досі, адже ставши незалежною Україна все одно має під боком агресивного сусіда, що тероризує нас, інші країни і погрожує всьому світу своїми ядерними боєголовками.  При цьому російська пропаганда робить все, що може, аби росіяни так і залишалися радянськими людьми, впевненими, що навколо вороги, тому краще затягнути пасок, затулити писок і озброюватися.

60 років тому радянський космонавт Юрій Гагарін полетів у космос. Але жителям незалежної України від того що?

 

 

 

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Влада