Медійний реванш: Навіщо Портнову Newsone

Не встигли українці досхочу пообговорювати Віктора Медведчука, який за чутками взяв під крило телеканал "112", так з'явилася нова тема. Одіозний Андрій Портнов, соратник Януковича, який був першим заступником голови АП та розробляв новий Кримінальний процесуальний кодекс України, а після Євромайдану втік до Росії і потім до Відня, отримав управління над телеканалом Newsone. І одразу ж дав інтерв'ю виданню Ігоря Гужви, який теж втік до Австрії, "Страна".

В ньому Портнов дав зрозуміти, що управління телеканалом йому передав особисто Мураєв, який втім лишився його власником. До того ж, між Портновим і Мураєвим був підписаний контракт на три роки, за яким, якщо останній і захоче продати канал, він спочатку має запропонувати його придбання Портнову. Також за рік в Портнова має з'явитися 20% опціон на акції Newsone. Завдяки цьому, як пояснює "біженець", медіа буде юридично захищене.

Цікаво, що на питання про Медведчука в якості власника каналу Портнов відповів, що 100% акцій належать Мураєву. І критикувати Медведчука можна, а от хвалять Порошенка в ЗМІ хіба за "брудні гроші, особистісні домовленості, кримінальний та бізнесовий тиск".

Ну а далі йдуть красиві слова про те, який він опозиціонер і борець із владою за правду. А також те, що на телеканалі весь творчий процес він передасть людям, не буде втручатися в інформаційну політику, і журналісти зможуть критикувати кого завгодно, хоч його самого. А от Банковій, мовляв, доведеться тепер телефонувати йому, щоб поставити якусь новину. Але ж Портнов швидше обере інформацію про "народження мавпи в зоопарку", ніж від них. Простіше кажучи - з ним із Newsone має народитися чергове "опозиційне медіа".

Інформаційне ядро

Весна, а за нею і літо, що минає, було багатим на медійні чутки. Лідеру "Українського вибору" і куму Путіна Віктору Медведчуку приписували одразу два інформаційні телеканали. "Вєсті" писали, що Медведчук придбав "112 Україна" разом із "Newsone". Сам Медведчук все спростовував. Раніше також до одіозного політика відносили і ZIK Петра Димінського. На останній у програму журналістки Влащенко в січні заходив і Портнов, звісно, за допомогою Інтернету. Але у розмові він окреслював план реваншу, про що Depo.ua вже писав.

Можливо, це була проба пера, щоб подивитися, як частина патріотичного електорату телеканалу на це відреагує, щоб вирішити, чи потрібне це медіа в обоймі, а може щось інше. Далі під ZIK були акції протесту з вимогою звільнити Влащенко, світився Корчинський, нібито бачили Киву, а Нацкорпус взяв будівлю під охорону. І тоді спливало прізвище Медведчука, який буцімто стоїть за можливим "віджимом" медіа. Далі чуток справа не дійшла.

Та завдяки останнім новинам навколо Портнова і Newsone ми можемо чітко окреслити ядро ЗМІ, яким так звана опозиція і "реваншисти" воюватимуть за мізки електорату.

Телеканал "112" на перший погляд має прозору структуру власності, в якій немає прізвища Медведчука, зате присутній бенефіціар з Німеччини Едуард Катц, що володіє 99% акцій через швейцарську АО "Плірофоріес АГ". Ще 1% належить "Аріадна ТОВ". Вони кажуть, що слово дають всім політсилам із будь-якими поглядами.

Втім, останнім часом на мовнику стало справді багато Віктора Медведчука. Мова як про "велике інтерв'ю з великим політиком", яке на минулих вихідних вийшло на телеканалі і розмови останнього про прямі переговори з лідерами "Л-ДНР", а також шоу "Кандидат" Вадима Рабіновича, з яким не так давно об'єднався кум Путіна під крилом партії "За життя". Новин і коментарів Медведчука у цьому медіа суттєво побільшало, ще й співпрацю з "Радіо Свобода" припинили, де багато розповідали про бізнес кума Путіна. Все це можна списати на незалежність ЗМІ. Мовляв, реклама Порошенка на ньому також присутня. А можна і запідозрити окремих "реваншистів", які мають вплив на медіа.

Кумедно, та в одному з останніх ефірів політичного ток-шоу на "112-му", у якому Богословська вдарила Червоненка, від Євгена Альфредовича у момент критичних слів на адресу Медведчука пролунало, мовляв, не можна так казати на його телеканалі. На що ведучі одразу втрутилися і розповіли про структуру власності, в якій нема кума Путіна. Та все залежатиме від риторики мовника - її ми оцінимо дуже скоро. Між іншим, президента Порошенка зі сторінок "Страни" раніше звинувачували у "віджимі" телеканалу "112". Також АП нібито має вплив на медіа завдяки Нацраді. Але достовірність таких припущень нічим не доведена.

Щодо телеканалу "Newsone", то на ньому також відбуваються цікаві речі. Окрім Портнова у керівниках частим гостем в ефірах по Skype став одіозний Анатолій Шарій, який поїхав з України ще в часи Януковича через розбірки з окремими колами впливу в МВС. Ще в 2014-му році Шарія вмикали навіть на "Громадському". Але з плином часу на нього навісили клеймо проросійського блогера. Шарій справді не вирізнявся патріотичною риторикою і у його роликах в YouTube була суцільна критика влади, можна було помітити і "реваншистські" ідеї. Дивним чином його канал та соцмережі роздувалися від підписників немов мильні бульбашки. Позначка перевалила за мільйон, а перегляди відео доходять до 700 тисяч. Останні ролики, здебільшого, присвячені Петру Порошенку. Звісно, далеко не позитивні. Через це, мовляв, "Фейсбук" навіть нещодавно видалив його сторінку "без пояснень", про що Шарій з дружиною Ольгою кричали зі сторінок тієї ж "Страни". І все це сталося, звісно, ледь не на замовлення АП. Та сторінку відродили, а Шарій на Newsone говорить, в тому числі, про Порошенка і зовсім не у яскравих барвах. Але його вже представляють "медіаекспертом", як він сам себе іменує.

Тут варто зауважити, що Портнов і Шарій свого часу зустрічалися у Відні, що зовсім не приховували. Також бачився Портнов із Гужвою. "Страна" - ще один рупор, от тільки в сфері інтернет-медіа, який називає себе опозиційним і всіляко критикує владу. Майданчик там отримував не тільки Портнов, але й одіозний втікач-письменник Онищенко зі своїми "плівками".

До цих стовпів можна додати, на перший погляд, менш авторитетні "Вєсті" (позиціонується опозиційним), які тривалий час асоціювалися з "біженцем", екс-міністром доходів і зборів в уряді Януковича Клименком, "Корреспондент" та інші видання "УМХ" втікача Курченка, активи якого були заарештовані судом, інтернет-канал "Клименко ТБ" все того ж Клименка. Невідомо, якою планується інформаційна політика ZIK, та канал і його інтернет-сайт позиціонують себе в якості незалежного мовника. Те ж саме можна сказати і про "Інтер" Льовочкіна-Фірташа і Ко.

Що все це означає для влади

Традиційно перед виборами вилазять різні "чортинята", які змушені були ховатися весь цей час. Дуже сумно, що за чотири роки влада не змогла ніяк юридично довести злочини того ж Портнова, Лукаш, яких звинувачували у зловживанні владою. З Лукаш навіть санкції зняли. Так само дуже впевнено вкладає невідомо які гроші у медіа Клименко...

Соратники режиму Януковича, який був позбавлений влади шляхом Революції Гідності, піднімають голови і вже не приховують власної мети. Вони протягом чотирьох років готувалися до реваншу, вибудовували медійну структуру і сьогодні охоплюють аудиторію від телевізійної, до інтернет та друкованих медіа, і "міленіалів" у соцмережах та YouTube. І тут важливо, чи підуть вони єдиним фронтом проти влади у медіа і за кого "воюватимуть". Головне в цьому, що вони не порушують законів. І прибічників їх поглядів у великій Україні вистачатиме, особливо, якщо їм все прекрасно пояснюватимуть з екранів.

У той же час, протягом чотирьох років патріотичні медіа лише слабшали. Інформаційні телеканали, калібру "5-го" та інших "революційних" наразі не можуть скласти конкуренцію "112-му", "Newsone". Один зі свіжих проектів, "Прямий", котрий асоціювали, знову ж за чутками, з Порошенком-Кононенком, є сильним інструментом. Але також позиціонується незалежним та рівновіддаленим. Враховуючи озвучену підтримку Тимошенко зі сторони Коломойського, "плюси" можуть стати майданчиком для опозиціонерки, яка вже крутить там власну рекламу. Хоча останнє медіа не можна назвати "реваншистським" чи "проросійським".

Говорячи про роль Медведчука, його задача сьогодні очевидна - відбілювати свій імідж. І це зробити можливо хіба добряче вклавшись у присутність на передових інформаційних мовниках, які подаватимуть тебе не в якості кума Путіна, а прагматичного борця за свободу полонених і єдино можливого переговірника з Росією. В яку насправді гру грає Медведчук, сказати важко. В останніх інтерв'ю "Німецькій хвилі" у квітні, на "112-му" та навіть у включенні на "России-1" критики на адресу Порошенка не було. Хіба заяви про відсутність у президента ресурсу для мирного врегулювання ситуації на Донбасі. З Портновим його також очевидно не пов'яжеш. Звісно, можлива комбінація, що Портнов так швидко розповів про власну роль на Newsone, щоб вбити асоціацію цього медіа з Медведчуком, але ми цього не дізнаємося.

Поки проукраїнські медіа бовталися у "болоті", "реваншисти" зібрали ресурс, щоб сьогодні говорити про реванш, примирення з Росією, федералізацію, мир на Донбасі шляхом переговорів з "Л-ДНР" та інші непопулярні раніше речі. Які завдяки потужним медіа можна перефарбувати у правильні меседжі.

В усьому цьому є і позитивний момент. Хто тепер скаже про те, що свободи слова в Україні не існує?