Чому закарпатські "князьки" мріють про долю "Мотороли"

Низка інформаційних ресурсів поширили однотипну новину про затвердження Закарпатською облрадою програми прямих економічних стосунків з Верхньою Франконією – адміністративним округом землі Баварія. Новина має відверто маніпулятивний характер, вона сформована, власне, з повідомлення про назване рішення і низки коментарів закарпатських політиків.

Отже, 13 жовтня Закарпатська обласна рада дійсно підтримала програму співробітництва між Закарпаттям та округом Верхня Франконія (Німеччина). Рішення дуже сумнівне. По-перше, не йдеться про співробітництво з прикордонними територіями – від Ужгорода до адміністративного центру Верхньої Франконії міста Байройт півтори тисячі кілометрів. Яку економічну користь закарпатцям принесе названа програма, відомо тільки обласним депутатам.

По-друге, інформація про це рішення подається у прив’язці до результатів референдуму 1991 року про створення самоуправної території на Закарпатті. Мовляв, тоді жителі регіону проголосували за незалежність, тому нині депутати вчиняють правильно. Тобто, гра у сепаратизм виправдовується фейковим референдумом 25-річної давнини.

По-третє, в розповсюджену новину про рішення закарпатських депутатів вмонтовується недавня заява голови облради Михайла Рівіса, який вдався до шантажу центральної влади. "Якщо уряд хоче бачити Закарпаття в складі України, то повинен не забувати, що наш край існує", - заявив пан Рівіс. Згодом він намагався виправдатися: це було сказано, щоб київська влада зрозуміла, що є дисбаланс у розподілі коштів. Depo.ua ще тоді звертав увагу спецслужб на необхідність оперативно реагувати на "коники", які раз-по-раз викидають закарпатські "князьки". Але, як бачимо, в СБУ нас не почули.

Тепер щодо коментаторів. У новині, яку поширюють "Вести", "Подробности" і подібні до них ресурси, фігурують прізвища колишнього депутата ВР від Закарпаття, екс-"регіонала" Степана Деркача, Сергія Ратушняка, одіозного екс-мера Ужгорода, і двох депутатів облради з "Опозиційного блоку" Олександра Антала і Василя Якубця. "Опоблоківці" дружно підтримують Рівіса – висуванця БПП. А ще Антал апелює до квітневого звернення закарпатських народних обранців до центральної влади щодо надання регіонові широких адміністративних і фінансових повноважень. Це рішення, нагадаємо, на предмет сепаратизму обіцяли перевірити в СБУ, проте про наслідки перевірки досі нічого не чути.

А ось пани Деркач і Ратушняк особливо й не приховують свого ставлення до ідеї автономії. Перший на своїй сторінці у Facebook написав, що до 1946 року, доки Закарпаття не приєдналося до радянської України, в краї були порядок і культура. "Якщо Закарпаття сприймається як придаток, що немає власної точки зору, що поставлений у позу прохача, це поганий прецедент для держави", - вважає колишній "регіонал". 

Ще далі йде Ратушняк. Він стверджує, що нинішня облрада взяла курс на використання положень закарпатського референдуму 1991 року, тобто, на вибудовування самостійних стосунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності. "Насправді сепаратизмом є дії Київської влади, що за 20 років не спроможна збудувати в Криму, Закарпатті тощо ні садка, ні школи, ні сучасної дороги, чи тунелі і мости, вже не кажучи про сучасні підприємства, але постійно вимагає любові, відданості і поваги до себе. А так не буває", - каже Ратушняк. Причому, висловлювання політика, який у владній вертикалі краю – ніхто, друкуються на офіційній інтернет-сторінці обласної ради.

Поки що закарпатський сепаратизм перебуває на латентній стадії. Прокремлівські русини затихли, але іскра "самостійності" жевріє й далі. Центральна влада поки ніяк не реагує на провокації Ужгорода. А пора б вже реагувати. На Донбасі також спочатку гралися в сепаратизм, хотіли більше повноважень, бо "годують всю країну". Потім прийшов Путін і все закінчилося кровопролиттям. Жителі Закарпаття точно не хочуть для себе такої ж долі.