ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

"Декомунізація" Переяслава: Чи дасть стародавнє місто старт дерусифікації України

Декомунізація – лише один з етапів дерусифікації, яку неможливо завершити, не викорінивши інші міфи "русского міра" про Україну

Depo.Влада
27 жовтня 2017 14:00
ФОТО: depo.ua

Учора на Київщині сталася знакова подія: депутати міської ради Переяслава-Хмельницького проголосували за повернення місту історичної назви – Переяслав. Тепер Київську облраду проситимуть про внесення до Верховної Ради подання про перейменування. Верховна Рада має ексклюзивне право на зміни топонімічних назв. І все йде до того, що це рішення все ж таки буде ухвалене.

Чому ініціатива депутатів Переяслава вкрай важлива? Повернення їхньому місту початкової назви символізуватиме початок нового етапу дерусифікації України, який полягає у більш глибинній "зачистці" української історії і географії від міфів, які протягом сторіч нав'язувала російська імперська і комуністична неоімперська пропаганда.

Варто нагадати, що Переяслав – одне з найбільш стародавніх міст Русі, вперше згадується в літописах ще у 907 році. Нині у ньому живе близько 30 тисяч мешканців. Що ж до нинішньої назви, то її Переяслав-Хмельницький отримав у середині Другої світової – в 1943 році. Зміну тоді пояснили "вшануванням пам'яті великого сина українського народу... основоположника союзу російського і українського народів - Богдана Хмельницького". Це те сумнозвісне "возз'єднання", з яким радянська влада носилася протягом 70 років.

Спроби повернути місту стару назву були на початку 2000-х. Але місцеві комуністи тоді всіляко їх блокували у міськраді. Цього разу комуністів вже нема, тому процес пішов. У своєму рішенні переяславські депутати зазначили: "Уся підступність колоніальної політики "старшого брата" полягала в тому, що додавши до назви нашого міста славне ім'я лідера національно-визвольної революції українського народу 1648-1657 рр. Богдана Хмельницького, вони прагнули назавжди "відрізати" Переяслав від державотворчих історичних витоків часів Київської Русі, загубивши його у величезному лабіринті провінційних міст, яке згадувалося хіба що у зв'язку із роковинами сфальсифікованого договору про "возз'єднання російського і українського народів". І з цим складно сперечатися.

Єдина потенційна небезпека полягає в тому, що окремі громадяни можуть не зрозуміти першопричин повернення початкової назви міста. Це можуть назвати стартом ревізії історії. Мовляв, тавруватимуть Хмельницького "зрадником", а в історії немає лише чорного і білого. Власне, і депутатський корпус послався на відсутність письмових доказів підписання Переяславського договору 1654 року. Хоча треба говорити відверто – домовленості між верхівкою козацтва і московітами справді були. Але варто враховувати тодішні реалії: інших варіантів у Хмельницького, якого оточили поляки, вочевидь, не залишалося.

Треба також розуміти: дискусії навколо того, що "Хмельницький вчинив правильно/неправильно" не мають стосунку до даного перейменування. Постать гетьмана імперські пропагандисти навмисно використовували для русифікації України. От і з'явилися на мапі райцентр Переяслав-Хмельницький і обласний центр Хмельницький, який до 1954 року носив назву Проскурів. Власне, та ж біда сталася і з іменем Кобзаря. Його також препарували до ідеологічної матриці, в якій історію України мали писати в Москві. І там вирішували, хто герой, а хто ні, які вірші Шевченка вчити у школі, а які вилучати. Так на мапі з'явився Корсунь-Шевченківський, який протягом 900 років був просто Корсунем, і лише у 1937 році отримав приставку.

Тобто новий етап дерусифікації, який полягає у поверненні українцям нашої історії, а не історії, писаної для нас, може початися з Переяслава. Це не знесення пам'ятників і не масштабне перейменування вулиць, назви яких містять імена російських діячів, а поступове викорінення міфів "русского міра". Наголосимо: свідоме викорінення. Як свідомим стало рішення переяславських депутатів.

Більше новин політики читайте на Depo.Влада