Чому візит Трюдо в Київ засмутив Кремль

Про це повідомляє depo.ua з посиланням на "ДС".

Домінуючий інформаційний сюжет останніх тижнів - саміт НАТО у Варшаві - не міг не надати деякого впливу і на важливу подію в традиційно близьких відносинах між Україною і Канадою, в якій проживає 1,2 мільйона етнічних українців. Так, якщо в рамках атлантичної драми звертають увагу на те, що (дуже несподівано) варшавська зустріч повертає НАТО до позицій, які займав Альянс в рік свого першого масштабного розширення на Сході в 1999 році, то варто згадати і про те, що візит останнього прем'єр -міністра Канади від Ліберальної партії Жана Кретьєна (1993-2003) в нашу країну так само відбувся в 1999 році. Тепер до Києва завітав відносно нещодавній переможець на виборах Джастін Трюдо - теж ліберал, і теж франко-канадець.

Це варто підкреслити, тому що від Трюдо і лібералів спочатку очікували проведення більш м'якої політики по відношенню до Росії. Адже під час його попередника, консерватора Стівена Харпера, який відвідував Україну безліч разів - в 2010-му, двічі в 2014-му і зовсім нещодавно, в 2015 році - офіційна Оттава проводила максимально жорсткий курс по відношенню до Москви, ввівши санкції однією з перших . Тому в Східній Європі з деякою тривогою спостерігали за виборчою кампанією в Канаді - з огляду на те, що політичні коментатори відгукувалися про Трюдо як про "північний" варіант Барака Обами. А зовнішньополітична концепція Обами, як сказав би британський бюрократ, "дещо революційна".

Що ж, ці побоювання виявилися здебільшого марними - та й з Канади попит менший. Незважаючи на те, що батько нинішнього прем'єр-міністра Канади - очолював уряд в 1968-1979 рр. П'єр Трюдо - був переконаним лівим, він був не менше переконаним канадським державником і успішно боровся з проявами квебекського сепаратизму.

Так чи інакше, чинний канадський уряд, принаймні риторично, пом'якшив свої позиції щодо окремих моментів діяльності "Глобальної коаліції" проти ІД, але не до Росії.

За словами Трюдо, транстихоокеанську угоду (ТРР) все ж слід уважно вивчити перед ратифікацією, проте ніяких радикальних кроків досить молодий уряд лібералів (в якому відповідальні портфелі міністра міжнародної торгівлі та міністра праці належать етнічним українкам - Христі Фріленд та Мері-Енн Мігічук відповідно) ще не зробив. Цікаво, що Трюдо знайшов час відвідати Україну в де-факто перші півроку свого кабінету - це вказує на розстановку пріоритетів МЗС, який очолює соціолог Стефан Діон, який значну частину своєї кар'єри присвятив руйнуванню ідеологічної бази квебекського сепаратизму і аж ніяк не кадровий дипломат. Проте - і особливо відразу ж після схвалення самітом НАТО спеціальних програм для України і поновлення її статусу у відносинах з Альянсом - і сам по собі порядок денний українсько-канадських взаємин надзвичайно насичений.

Перш за все, ще в січні 2015 року тодішній міністр міжнародної торгівлі Канади Ед Фаст і міністр економіки України Абромавічюс домовилися прискорити переговори щодо угоди про вільну торгівлю. Далі, в рамках робочого візиту Арсенія Яценюка до Канади 14 липня 2015 в Оттаві було підписано документ про завершення переговорного процесу щодо проекту створення ЗВТ. Його положення забезпечують, зокрема, поглиблення торговельного та економічного співробітництва, в тому числі в частині торгівлі промисловими і сільськогосподарськими товарами, захисту інтелектуальної власності, регулювання державних закупівель. Відразу після вступу договору в силу, підписання якого входить в програму нинішнього візиту, Канада відкриє українським експортерам вільний доступ до 98% свого ринку товарів. Зате Україна, перш ніж лібералізувати ринок, повністю скасувавши імпортні мита, буде мати у своєму розпорядженні певний перехідний період.

Це перша угода, підписана Україною з розвиненою країною-членом ОЕСР - крім угоди 2010 з Європейською асоціацією вільної торгівлі (ЄАВТ - Норвегія, Швейцарія, Ісландія, Ліхтенштейн), яка багато в чому проходить ратифікацію асоціативним договором з ЄС. Для України це дуже великий крок вперед - і деяка, в перспективі, обхідна альтернатива ЗВТ з ЄС (невідомо, що з нею буде через ту ж морально-етичну нестабільность в нідерландському істеблішменті). Тому що Канада, так чи інакше, будує відносини на заході і сході в рамках двох гігантських торгових зон, транстихоокеанська (ТРР) і Трансатлантична (ТАР). Вони повинні були увінчати зовнішньополітичний курс Барака Обами і Ангели Меркель, але в силу всім відомих подій дещо відійшли на другий план (нітрохи при тому не втративши своєї епохальності). Що ж, канадський шлях на Захід, нічим не гірше розсовування решіток міжурядової бюрократії ЄС.

Примітно, що в ході візиту в Україну Трюдо також відвідає канадських інструкторів, що працюють на Яворівському полігоні - і це не просто так. Справа в тому, що Канада входить до групи з п'яти країн-членів НАТО, які працюють над питанням підвищення обороноздатності української армії. До речі, посол України в Канаді Андрій Шевченко анонсував підписання угоди про військово-технічне співробітництво в ході візиту Трюдо. Подібна угода була підписана між Україною і Польщею під час варшавського саміту Альянсу. Очікується, що в майбутньому виявляться і три інші учасники цього ключового для України процесу в сфері оборони.

Слід також сказати, що у Оттави є певне право пильно спостерігати за українським політичним та економічним життям. Незважаючи на невеликий товарообіг ($ 362 млн у 2015 році - зокрема, саме тому ЗВТ є кроком назустріч з боку Канади) і обсяг інвестицій - інфраструктурна допомога з боку Канадського агентства з міжнародного розвитку (СIDA) з 1991 року досягла близько $400 млн, трохи меншу суму склали недавні суверенні кредити українському уряду.

Існують, однак, дві теми, педалювати які в спілкуванні з Оттавою не варто. Це, по-перше, вимога подальшого поглиблення ізоляції Росії, оскільки Канада вже зробила для цього допустимий максимум, зазнавши помітних втрат в розрізі скорочення товарообігу. По-друге, це підкреслення тих чи інших суперечливих тем в культурному порядку денному - якщо на Заході і існує країна-переможець мультикультуралізму, то це, без сумніву, саме Канада, яка вельми дбайливо відноситься до міжетнічного і міжконфесійного порозуміння на своїй території.

Канадсько-українські відносини, звичайно, в тому числі є частиною широкого спектра євроатлантичного співробітництва, в центрі якого знаходиться Вашингтон. У Канаді, безсумнівно, досить нервово спостерігають за президентською кампанією у сусідів - адже, за словами, Дональд Трамп має намір зруйнувати НАТО і НАФТА, і в такому гіпотетичному випадку Канаді доведеться досить швидко піти на зближення з Європейським Союзом (або з Китаєм , який теж піддається вербально-протекціоністським атакам майже офіційного республіканського кандидата).

Незважаючи на об'єктивну географічну віддаленість, Канада є одним з ключових донорів українського економічного відновлення і модернізації українського військово-політичного сектора. І, як бачимо, незалежно від змін урядів і політичних переконань правлячих партій. А таке партнерство дорогого коштує.