Чому нічийна Армія заздрить "гвардійцям" Авакова

Днями президент Петро Порошенко підписав указ про надання додаткових п'яти мільярдів гривень на фінансування Збройних сил. Проте попри те, що бюджет армії цього року вже майже сягнув рекордних 100 мільярдів гривень, часто все виглядає таким чином, ніби зазначені суми існують лише на папері. Доводиться констатувати, що забезпечення наших військових попри різноманітні заяви провладних волонтерів та блогерів було і залишається незадовільним. Якби не волонтери та допомога звичайних людей - значна кількість підрозділів ходила б гола й боса. Хоча, що-що, а одягти армію за півтора роки війни вже якось-то можна було. Деякі "свіжі" підрозділи не мають навіть матраців, і вимушені спати на землі, або в сіні. Іншому підрозділу три місяця везли каски - до цього бійці весь час ходили з "порожньою головою", ризикуючи отримати осколок в скроню.

Кореспондент depo.ua поспілкувався з військовими. Для них головне питання - це техніка, нова і відносно якісна. Вона в Україні є. Але чомусь не на передку, а у Нацгвардії, чиї підрозділи, як відомо, не знаходяться на передовій.

Андрій  Козицький, 93-я окрема механізована бригада, кулеметник: "Принаймі з оснащенням новою технікою краще у Нацгвардії, у нас жодної нової одиниці за рік. Думаю це через те, що керівництво армії доповідає, що ми всім забезпечені"

Сергій Єфремов, 24-й окремий штурмовий батальон "Айдар", кулеметник: "Щодо їжі - то тут все приблизно однаково. А от щодо техніки - це небо і земля. Давно помічено, що вся нова техніка йде в першу чергу Нацгвардії. БТРи, бронеавтомобілі, усі нові моделі й розробки відправляються до Нацгвардії. Навіть армійці на передовій дивляться на це і облизуються. Це при тому, що гвардійці особливо-то і не воюють. Їх на передову не загониш. Окрім того, говорять, що з довідками про учасника АТО, бойових дій у "мєнтів" - раз, і вона вже є. У армійців з цим - біда. Армійцям просто так ці документи отримати складно".

Новітня техніка дістається передусім Нацгвардії, - бійці (фото УНІАН)

Максим Мединський, 79-а окрема аеромобільна бригада, заступник командира мінометної батареї 1-го батальйону: "На жаль,  не володію загальною інформацією по закупівлям і забезпеченню ЗСУ та Нацгвардії,  тож можу поділитися лише власними спостереженнями та фактами, які чув від інших. Складається чітке уявлення,  що замовленнями нової техніки і озброєння в країні займається лише МВС. Обсяги закупок в ЗСУ явно поступаються. Цей висновок можна зробити як з новинних стрічок,  так і з фронтової реальності. Але не треба відкидати і серйозну pr-кампанію Нацгвардії. Крім того, варто враховувати і той факт,  що існують більш елітні підрозділи,  а є ті,  кого забезпечують за залишковим принципом. Що ж стосується форми,  побуту,  харчування,  то в цих питаннях навіть не буду пробувати порівнювати. Додам лише,  що бойова техніка (БТР, танки) повинна йти,  в першу чергу, у війська. Якщо треба, то необхідно реалізовувати  міжвідомчі передачі майна, або просто збільшувати бюджет Міноборони,  не лише для виплат, а й для розвитку"

Вочевидь, такий абсолютно нелогічний підхід до укомплектування озброєнням нашої армії явно пов'язаний з неспроможністю керівництва держави правильно розставляти пріоритети, а також корупцією, яка попри розповіді деяких підлабузників та любителів "казок", у Міноборони цвіте та пахне. Під час повномасштабної війни було б цілком логічно кинути всі сили - і фінансові, зокрема - на користь армії, забезпечивши її бійців заслуженим грошовим забезпеченням, новітньою зброєю та амуніцією.

Втім, як показує практика, попри красиві заяви керівництва держави про те, що "все для фронту, все для перемоги", наше військо забезпечуються за залишковим принципом. Показовим є питання фінансового забезпечення службовців. Навіть не згадуючи про передвиборчу обіцянку Порошенка про щоденний заробіток бійців на передовій у розмірі однієї тисячі гривень, доводиться констатувати, що для створення реальної професійної армії, про яку активно заявляє керівництво держави, необхідне відповідне матеріальне заохочення.

Тим часом і міністра внутрішніх справ Арсена Авакова теж можна зрозуміти: він просуває проекти Нацгвардії і Національної поліції, перетворивши їх роботу на зручний майданчик для піару і заробляння політичних балів, що в перспективі забезпечить за ним право і далі сидіти у широкому й зручному кріслі очільника МВС.

А от для міністра оборони Степана Полторака, який все життя відпрацював у Внутрішніх Військах, за останні 24 роки незалежності армія, схоже, так і залишилась розхідною "органікою": замість того, щоб ефективно і з мінімальними втратами обороняти суверенітет нашої держави, ЗСУ сидить, умовно кажучи, на хлібі та воді.