Арахамія та Єрмак "не нагнули": Чому "Слуга народу" провалила голосування за Ясько замість Яременка

Провальне голосування ВР по заміні очільника міжнародного парламентського комітету окреслило чергову лінію конфлікту всередині пропрезидентської партії "Слуга народу". Депутати не змогли звільнити Богдана Яременка, що втрапив у секс-сандал, і призначити на його місце Єлизавету Ясько.

Під час розгляду проекту постанови "за" Ясько проголосували лише 186 нардепів з необхідних 226. При цьому монокоаліція дала лише 174 голоси.

Як і зазвичай, відразу виникло кілька пояснень саботажу призначення Ясько. 

Бунт проти Арахамії

Призначення Лізи Ясько нібито було проектом лідера парламентської фракції "Слуга народу" Давида Арахамії, який, просуваючи її на цю посаду одночасно виконував настанови Офісу президента та міжнародної лобістської групи, яку асоціюють з Джорджем Соросом та Віктором Пінчуком. Мовляв, Арахамія викликає вже в дуже багатьох депутатів розлади шлунку через свої методи "нагинання".

Влаштований вчора демарш - такий своєрідний спосіб показати керівництву на Банковій, що Давид вже не може впоратись зі своїми обов'язками і має залишити посаду голови фракції. Це, передусім, в інтересах так званої групи Коломойського, депутати якої не можуть втриматись від проявів задоволення через провал Арахамії з проектом "Ясько".

Сам Арахамія заявив, що це питання знову буде голосуватись на наступному пленарному тижні. При цьому він вже не впевнений, чи знову це буде Ясько, чи буде визначена інша кандидатура.

Нагадаємо, що фракція "Слуги народу" раніше визначилася з кандидатурою на посаду голови міжнародного комітету: це крісло мала зайняти Галина Михайлюк. Але всупереч такому рішенню, в ОП та керівництві фракції зупинились на кандидатурі Ясько, яка є, окрім іншого, головою постійної делегації Верховної Ради у Парламентській асамблеї Ради Європи.

Бунт проти ОП

Наступна версією провалу голосування за Ясько полягає в тому, що депутати справді влаштували своєрідний міні-бунт, але спрямований він був не стільки в бік керівника фракції, скільки є сигналом в бік Офісу президента, звідки, як відомо, надходять команди депутатам щодо ключових аспектів їхньої законодавчої роботи.

Своєю норовливістю під час голосування за Ясько, чиє прізвище, нагадаємо, потрапило у проект постанови всупереч рішенню фракції, окремі депутати нібито демонструють, що не хочуть плясати під дудку ОП. Особливо тоді, коли їх "кидають". Як це сталося у випадку з Михайлюк та Ясько.

За свідченням деяких депутатів, їм вже надійшов з Банкової черговий сигнал у відповідь щодо можливого розпуску Ради, якщо нардепи не згадають, кому вони зобов'язані своїми мандатами, і не повернуться у стойло.

Єрмак vs Богдан

І, нарешті, третім можливим поясненням провалу Ясько є саботаж голосування. Але не з боку, власне, депутатів, а з боку голови президентського офісу Андрія Богдана. За певною інформацією, Єлизавета Ясько є креатурою помічника президента Андрія Єрмака, який дедалі більше нарощує свій вплив на президента та українську політику. В першу чергу - на міжнародний сектор. За нашими даними, Володимир Зеленський невдоволений роботою міністра закордонних справ Пристайка, заяви якого інколи ставлять президента у незручне становище. Тому всю міжнародку замикає на себе Єрмак, ефективність якого задовольняє президента.

Богдан Яременко, у свою чергу, як виходець з Укропу Коломойського, не проявляв особливої симпатії до Єрмака та його потреб. Тож своя людина на міжнародному комітеті у ВР йому потрібна для цементування впливу.

А це, буцімто, сильно не подобається Богдану. Тож у такий нехитрий спосіб він вирішив продемонструвати, хто в домі господар і що без нього ОП не в змозі організувати ефективну роботу законодавчого крила влади Володимира Зеленського. При цьому Андрію Богдану напевне навіть не було потреби сильно напружуватись, аби провалювати голосування.

Треба зазначити, що всі три розглянуті версії не є взаємовиключними. А можуть бути і взаємодоповнюючими, адже різні інтереси різних людей могли зійтися в одній точці саме під час вказаного голосування.

Тепер чекатимемо наступного пленарного тижня, аби побачити, який шлях керівники Офісу та парламенту знайдуть з ситуації, що склалася. Тим більше, що багато в цьому питанні буде залежати від результатів паризького саміту "нормандської четвірки", який відбудеться вже за три дні.