Чому Шимків вважає всіх українців комп'ютерними кретинами

Ні, ну не з e-government'ом насправді, але з чимось таким, що біля нього лежало. І не те щоб зовсім Вашингтона, але принаймні когось з тих 70 країн, які електронні петиції вже в тій чи іншій формі використовували.

І якось так знаменно вийшло, що далеко в авангарді народного волевиявлення опинилася петиція про право на володіння зброєю. Що, знову таки, викликало асоціації якщо не з Вашингтоном, то, принаймні, з Диким Заходом часів освоєння - коли право на свободу слова і діла підкріплялось вправністю рук і справністю револьвера. Петиція швидко зібрала потрібні голоси, і президент начебто навіть пообіцяв впродовж 10 днів дати свою відповідь.

І от сьогодні на брифінг вийшов заступник голови АП Дмитро Шимків. Щоб пожалітися на проблеми, з якими зіткнули реалізатори ідеї електронних петицій.

"У нас є такий факт - у деяких петиціях є 566 голосів за 30 хвилин з однієї адреси, з піками інколи по 27 голосів за секунду. Якщо люди думають, що ми не в змозі це технологічно виявити, то, звичайно, можемо. Такі кроки можуть розцінюватися як технічне втручання в систему, і такі ІР-адреси ми передаємо в СБУ для з'ясування, чому люди намагаються якимось чином впливати чи обманювати технологічні системи".

В цьому пасажі прекрасно все. Починаючи від того факту, що розширення демократії шляхом реалізації права на електронні петиції негайно створює нову роботу для спецслужб. І закінчуючи тим, що, якщо фраза про 566 голосів за 30 хвилин з однієї адреси - правда, то творці сайту зовсім-зовсім не пробували боротись з ботами. Навіть за контролем IP-адреси - не кажучи вже про такий жах, як "капча". Ну, картинка така з цифрами, які треба ввести в віконечко. Чи з буквами. Неважливо. Розробники чи то не знали про ботів, чи то вважали нижче своєї гідності адекватно зробити свою роботу. При тому що захист від "закруток"є навіть на примітивних сайтах. А тут - все-таки "president.gov.ua" ніби.

Далі, за словами Шимківа, технологічно сайт зроблений так, що "голосувати за ту чи іншу петицію має людина, а не робот". Але не тільки в Україні, а й у світі існує такий вид заробітку, коли люди за гроші ходять по різних сайтах і клікають ту чи іншу інформацію, і, напевно, знайдуться охочі заробити на сайті електронних петицій. При тому Шимків не тільки якось трохи розходиться зі здоровим глуздом, але й остаточно плутає грішне з праведним. Бо 566 голосів за 30 хвилин - це тупа накрутка, саму можливість якої мали заблокувати розробники сайту. А "клікерів" - якщо вони працюють адекватно, не заходячи з однієї IP-адреси по кілька разів - виявити взагалі практично неможливо. Принаймні, без широкомасштабного розслідування з доступом до IP-пулу кількох провайдерів, відкриття договорів цих провайдерів з клієнтами і т.д. Розслідуванням подібного масштабу явно ніхто не займатиметься.

Ні, все це було б не так трагічно, якби з подібним спічем виліз хтось із заступників Шокіна. Але Шимків, з його освітою  та досвідом роботи в Microsoft, не може не розуміти, що говорить якусь єресь. Але - він її говорить.

Складається враження, що люди, потрапивши у владу, якось автоматично починають вважати своїх співгромадян якщо і не клінічними ідіотами, то чимось від того не надто далеким. І діяти відповідно до цієї ідеї. А шкода - кредит довіри в Дмитра Анатолійовича був немалий. І витратити його можна було на щось корисніше.