Саакашвілі на Сході хоче втиснутися між Садовим і Порошенком

Одеський губернатор Міхеіл Саакашвілі провів черговий антикорупційний форум. Цього разу у Харкові. Як і в Києві дійство організували з розмахом і помпою. Окрім передбачуваних заяв про те, в Україні насамперед через корупцію все гірше ніж будь-де і будь-коли, про те "як можна жити і можна саджати", про "тінь Януковича" в Кабміні Яценюка, екс-президент Грузії довго і розлого відважував компліменти на адресу Харкова зокрема та й Південного Сходу взагалі. Мовляв, і освіта в Харкові найкраща, і промисловість, і цікавих облич навкруги не перелічити. Та й взагалі "нова хвиля боротьби з корупцією іде звідси, з Харкова, з Одеси", а не з Києва чи Львова.

Власне, ця частина саакашвілевої промови дуже нагадувала освічення в любові від поп-зірок до публіки під час великих турне. Типу, саме в цьому місті публіка найкраща з усіх. Але у випадку з корупційним форумом Саакашвілі, який за великим рахунком є масштабним піар-туром, справа не лише в чемності та банальному заграванні. У грузинського реформатора є кілька поважних причин, аби приділяти Півдню і Сходу країни особливу увагу.

По-перше, схоже на те, що Міхеіл Ніклозович не надто спішить поширювати свою бурхливу діяльність на Захід України, аби не залазити раніше ніж треба на електоральну вотчину Андрія Садового, з яким має доволі приязні стосунки. Та й міста на "Западенщині" переважно поменше і велику тусівку, яка необхідна для телекартинки на перших форумах, зібрати буде складніше. То ж розширювати свою електоральну базу вигідніше за все за рахунок східних областей.

По-друге, саме на Сході можна найефективніше зіграти в улюблену гру українських політиків останніх років – третю силу. Як відомо, після Революції гідності та спричиненого нею розгрому і розпорошення Партії регіонів, як на Сході і Півдні вважалася мало не всесильною, саме в цих "регіональних" областях утворився певний політичний вакуум. З одного боку прийшло велике розчарування в регіоналах, але політсили, яка б була здатна заповнити цей вакуум так і не знайшлося. Власне, цю роль мала б виконати БПП, як провладна партія, що не має якогось радикально-націоналістичного ухилу, але президентська партія явно не докладала для цього якихось надзусиль. В результаті частину електорату зберегла за собою Партія регіонів під брендом Опозиційного блоку, але велика частина пішла за тими, хто позиціонував, чи намагався позиціонувати себе саме як "третю силу" – "Самопоміччю", "Відродженням", "Нашим краєм". Але "Самопоміч" все ж таки занадто галицька, а "Відродження" та "Наш край" занадто технологічні і пов'язані з чинною владою. То ж запит на "третю силу" серед жителів Південного Сходу все ще дуже високий.

То ж Саакашвілі цілком слушно розсипається компліментами на адресу харків'ян, адже саме там може поназбирати найбільшу електоральну базу під свій великий політичний проект, який поки що виглядає дуже аморфним, але раніше чи пізніше має оформитися в щось схоже на політичну структуру. Ну, а гострий соус непримиренної боротьби з корупцією має зробити цю структуру дуже популярною.