Чому про таємні в’язниці СБУ знають всі

Учорашня доповідь, опублікована представниками Amnesty International і Human Rights Watch, які весь час вишукують смітинку в оці країні, що воює, викликала фурор у ЗМІ. Страшно подумати: в "таємній в'язниці" Служби безпеки України знаходилося аж 16 осіб, з яких 13 щоправда вже випустили. Втім, це дало привід звинувачувати Україну в порушенні прав людини.

За словами правозахисників, одразу кілька спеціальних буцегарень знаходяться у Харкові. Правозахисникам навіть вдалося поспілкуватися з п'ятьма із звільнених спецарештантів. Троє з них - Микола Вакарук, Віктор Ашихін і Дмитро Корольов заявили, що мають намір домагатися справедливості. Ще двоє побажали залишитися невідомими через страх репресій проти них та їхніх сімей. Варто зазначити, що всі вони – уродженці Донбасу.

Правозахисники стверджують, що в "таємних в'язницях" СБУ на даний момент знаходяться, як мінімум, ще п'ять осіб. Двоє з них є громадянами Росії, ще двоє - українці, що живуть в Харкові. П'ята людина нібито страждає на психічне захворювання.

У СБУ відреагували на звіт, зазначивши, що перевірять інформацію про "таємні в'язниці". Водночас керівник апарату голови СБУ Сергій Ткачук назвав дані, наведені про харківські тюрми СБУ "помилковими". "Я б закликав усіх обережно ставитися до таких гучних заяв. Я розмовляв з керівником нашого регіонального управління в Харкові і те, що там начебто містяться якісь люди. Це помилкова інформація. У Харкові є підрозділ, сектор забезпечення досудового слідства, де слідчі СБУ працюють із затриманими, які утримуються в слідчому ізоляторі. Там відсутні умови для утримання людей, тому це неможливо", - заявив керівник апарату.

У свою чергу, екс-голова Державної пенітенціарної служби Сергій Старенький наголосив, що у системі СБУ немає жодних "секретних тюрем", існують лише ізолятори спецслужби, які розміщені у всіх великих містах України. При цьому він зазначив, що існування цих ізоляторів незаконне, тому вони мають бути ліківдовані. "Насправді, це не зовсім законно. Єдині в’язниці, які повинні функціонувати, це тюрми у пенітенціарній системі, і коли ми взяли на себе зобов’язання реформувати систему у 2002 році, всі слідчі ізолятори СБУ були ліквідовані", - додав Старенький.

Втім, проблема полягає в тому, що СІЗО СБУ нікуди не поділися. В 2003 році СІЗО СБУ були реформовані в ізолятори тимчасового утримання СБУ, які стали структурними підрозділами Відділу забезпечення досудового слідства Центрального управління СБУ. Але все це відбулося лише на папері. Власне, самі можновладці демонструють порушення чинного українського законодавства. Так, у липні генпрокурор Юрій Луценко, голова СБУ Василь Грицак та омбудсмен Валерія Лутковська провели інспекцію СІЗО СБУ і навіть показали фотографії цього закладу.

Загалом, якщо звести це питання у юридичну площину, то наша влада робить все, щоб показати своє спокійне ставлення до порушень законодавства. З огляду на це виникає одне просте закономірне питання: скільки можна ганьбитися, розповідаючи про те, що у нас не існують спецзаклади для утримання під вартою, якщо вони є, і навіть відомі прізвища тих, хто в них сидів.

Тому залишається лише два сценарії виходу з цієї ситуації. Або змінити законодавство й узаконити слідчі ізолятори під СБУ (що буде з осудом сприйнято на Заході, а тому малоймовірно), або ж сховати їх таким чином, щоб про них ніхто не знав. Адже насправді у майже всіх країнах світу спецслужби мають у своєму розпорядженні нерегульовані законодавством таємні в’язниці. І тільки в Україні знають їх місцезнаходження і навіть можуть назвати прізвища тих, хто там сидів.