Чому побив Лугову агресивний пасажир, не захистила "Укрзалізниця", а соромно тепер нам

Нагадаємо, 31 липня, близько 3 години ночі, сторонній чоловік зайшов в купе до Анастасії Лугової, яка їхала з семирічним сином, жорстоко її побив і намагався зґвалтувати. Бігав за неї по потягу, постраждала просила допомоги в провідників, але тільки дивом вціліла. Поліцію зрештою викликав чоловік Лугової.

Нападника швидко знайшли, уродженцю Запоріжжя, який підозрюється в побитті і спробі зґвалтування Анастасії Лугової, було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою протягом 60 діб без права внесення застави.

Наразі Лугова почувається дуже зле, нападник спотворив її обличчя, на своїй сторінці вона викладає фото, на яких виглядає дуже погано, і пише, що досі страждає від сильного болю.

Мотрошну подію ЗМІ і соцмережі обговорюють вже четвертий день.

В той же час "Укрзалізниця", Міністерство інфраструктури і МВС кивають одне на одного, намагаючись перекласти з себе основну відповідальність за цей моторошний випадок.

Нагадаємо, що колись правоохоронці в потягах були – це називалося транспортна міліція. Міліцонери ходили по коридорах, стращали дебоширів, заважали крадіям і не давали пасажирам допиватися до того стану, коли тягне бити і ґвалтувати людей. Ну, принаймні, вони старалися, не будемо впадати в ідеалізм. Загалом, це було краще, ніж нічого.

Але з 2012 року транспортна міліція не супроводжує потяги, а в 2015-му її ліквідували. Тепер лунають заяви, що це було дуже дорого, що повернення міліції в потяги – не компетенція "Укрзалізниці", і взагалі, треба ще розібратися, потрібні поліціянти в потягах чи не потрібні.

Припустімо, що послуги правоохоронців – це дуже дорого. Найміть тоді охоронну фірму, яка матиме можливість охороняти пасажирів потягу і у разі чого затримати можливих нападників. Створіть власний підрозділ. Пропонуйте якісь варіанти вирішення проблеми, але пропонуйте вже зараз.

Ця ситуація вже показала, що охорона в потягах потрібна, і аж ніяк не через один моторошний випадок. Анастасія Лугова – медійна персона і не побоялася заявити про напад. І то її чотири дні цькують за те, що вона, мовляв, погано зачинила двері купе і неправильно опиралася нападнику. А скільки було інших постраждалих жінок і чоловіків, яких пограбували, побили, облапали. І які не заявили про це, або їхні кейси не стали відомі широкому загалу.

Наразі ми бачимо, що різні державні установи, замість того, щоб зібратися і вирішити питання подальшої безпеки пасажирів, шукають, хто більше винен в тому, що сталося і кому вирішувати аналогічні подальші проблеми. І це якраз той випадок, коли хибно чинять інші, а соромно чомусь тобі.