Чому НАБУ бреше: ТОП-5 суперечливих заяв Артема Ситника

 

Показово, що всі ці роки НАБУ заявляло про багатомільярдні втрати для бюджету, що нібито підтверджувалось висновками експертизи. Тепер з’ясувалось, що таких висновків у НАБУ ніби ніколи і не було.  І це лише один з багатьох прикладів, коли гучні заяви Артема Ситника виявляються, м’яко кажучи, відвертою неправдою.

 

Схоже, що робити гучні неправдиві заяви є свідомою тактикою директора НАБУ - адже між заявою і її спростуванням через неповороткість слідства проходять роки, мало хто згадає, що і коли він говорив. Але директор НАБУ є посадовою особою, керівником головного антикорупційного органу з мільярдним щорічним бюджетом на його утримання і рано чи пізно "гамбурзький рахунок" має бути підведено. Ефективність роботи "антикорупціонера" на "довгій дистанції" тривалістю в 5 років врешті треба оцінити не тільки за заявами Ситника, а й за їх спростуванням і реальною ефективністю роботи НАБУ.

 

Наведемо кілька фактів і пропонуємо читачам самим зробити висновок: чи були заяви Ситника у наведених 5 резонансних справах публічною і відвертою неправдою директора НАБУ Артема Ситника.

 

 

Справа "Роттердам+"

 

Справа щодо методики визначення вартості вугілля, в якості палива для теплових електростанцій при розрахунку прогнозної оптової ціни електроенергії в Україні, яка нібито призвела до багатомільярдного збагачення певних осіб і відповідно - багатомільярдних збитків для бюджету. Артем Ситник публічно заявляв, що збитки у сумі 15 млрд грн підтверджуються висновками експертизи, що нібито є у матеріалах справи НАБУ. "Зараз ми вже отримали економічний звіт, що дійсно був необґрунтовано застосований тариф Роттердам+ … 15 млрд гривень – сума незаконно отриманих коштів в результаті встановлення цієї формули", - заявляв в інтерв’ю директор НАБУ Артем Ситник.

 

В свою чергу сторона захисту надала висновки 4 українських державних і міжнародних дослідних інститути, які підтвердили відсутність збитків або необґрунтованого отримання прибутку від дії формули. Інформацію про відсутність висновків експертизи про збитки в кінці червня 2020 підтверджував і сам глава САП Назар Холодницький. Тепер, через 3,5 роки після початку слідства, НАБУ погоджує з САП закриття справи саме через відсутність експертизи, яка б підтверджувала ці звинувачення.

 

Тобто або Артем Ситник збрехав коли заявляв про наявність експертизи фактично в  передвиборчий період, або неправдою є заява про відсутність експертизи зараз, через що Ситник закрив справу разом з Холодницьким.

 

Земля Ситника в Криму і незадекларований майже мільйон рублів

 

Артем Ситник заявляв в кількох інтерв’ю, що ділянка землі в окупованому Криму (ділянка Б-65 у садовому товаристві "Міраж" в Нахімовському районі Севастополя), зазначена в декларації за 2015-2019 роки, дійсно належить його дружині. Однак заперечив будь-які подальші дії з її відчуження: "Останні юридично значимі дії були здійснені моєю дружиною ще в січні 2015 року – було надане доручення її знайомим з метою розпорядження цією ділянкою, і я також надавав тоді згоду, що не заперечую проти відчуження. Це всі дії, які були вчинені тоді".

 

Однак є документальні підтвердження, ця земельна ділянка була продана у 2017 році і були сплачені податки до бюджету РФ. Це відбулось після того, як 1 серпня 2017 року Ситник Ганна Миколаївна стала власницею земельної ділянки площею 0,0416 га в Севастополі. Факт подальшого продажу підтверджують виписки з російських реєстрів, договір купівлі-продажу та інші документи. Цю ділянку дружина Ситника оформила на своє ім’я відповідно до норм російського законодавства. Ділянка була продана за 900 тисяч російських рублів. Головний свідок у справі корупцію Ситника Микола Надейко розповідав в інтерв’ю, як зустрічав на прохання директора НАБУ людей з грошима з окупованого Криму. Ці люди привезли гроші за продану ділянку, ночували у Ситника, і він відвозив їх до аеропорту.

 

То що ж є правдивою інформацією, а що брехнею - заяви Ситника і подані декларації, чи документи про операції з землею в окупованому Криму?

 

 

Нелегальне прослуховування синагоги

 

12 лютого, на засіданні антикорупційного комітету Ради, Ситник заперечив прослуховування синагоги у справі Логвинського. Він це гучно заперечував і в інтерв’ю. Однак Головний рабин України Моше Реувен Асман звинуватив директора Національного антикорупційного бюро у брехні і стверджував, що у нього є документи, що доводять факт прослуховування. Асман навіть назвав прізвище детектива НАБУ, який чинив незаконні дії та заявив, що конфіденційно зустрічався з Ситником і надав йому докази "переслідування парафіян". Пізніше ЄСПЛ в своєму рішенні щодо кримінального провадження №52017000000000361 заявив: "Деякі слідчі заходи, проведені НАБУ – у тому числі приховане спостереження – поширювалися на Логвинського із чітким наміром збирання доказів стосовно нього і проведення розслідування щодо нього" та "Є свідчення того, що під час проведення розслідування НАБУ вдавалося до тиску на свідків".

 

То хто каже неправду - Головний рабин України і Європейський суд з прав людині у своєму офіційному рішенні чи директор НАБУ Ситник, який голослівно заперечував такі незаконні дії?

 

Справа Гладковського, "Укроборонпрому" і детективів НАБУ

 

Журналісти  BIHUS.INFO висунули НАБУ звинувачення в ангажованості та співпраці з компаніями, які паразитують на закупівлях в оборонному комплексі. Йдеться про листування обвинувачених і детективів НАБУ і той факт, що у грудні 2016 року НАБУ викреслило зі списку фіктивних (ризикових) фірм "Оптимумспецдеталь" для "Укроборонпрому".

 

Матеріали слідства з перепискою детективів НАБУ отримало, однак ніяких дій не проводило. В інтерв'ю українській службі BBC, оприлюдненому в березні 2019 року, Ситник заявив, що у 87 сторінках документа, переданих Генеральною прокуратурою України в НАБУ ще в березні 2017 року, не було таких даних. "Була переписка, яку потім назвали розмовами Гладковського …  але цієї переписки в нас не було". Він стверджував, що НАБУ не отримувало матеріалів, які стосуються переписки І.Гладковського та В.Жукова, переписки з екс-керівником "Укрспецекпорту" та главою держконцерну "Укроборонпром" Павлом Букіним щодо висотомірів, переписки щодо Генеральної прокуратури України, військової прокуратури та СБУ.

 

Однак ЗМІ опублікували документи, які підтверджують, що НАБУ насправді отримало згадані матеріали переписки. Дані документи підготовлені прокурором військової прокуратури Іваном Прозорскім, прийняті НАБУ - підпис начальника детективів Андрія Калужинською. Керівник САП Назар Холодницький в ефірі програми "Право на владу" на телеканалі "1+1" заявив,  що справа ТОВ "Оптимумспецдеталь"стала "провалом у процесуальному керівництві". "Де далі ці матеріали загубилися у стінах НАБУ (після їхньої передачі військовою прокуратурою) - я не знаю. Ми не можемо проконтролювати, коли матеріали фізично ховають від прокурорів... Сьогодні вже пішла дев'ята доба, як я не можу домогтися від керівництва НАБУ інформації, де ці матеріали", - розповів Холодницький. Також голова САП заявив, що Ситник був обізнаний про протиправні дії своїх підлеглих.

 

То хто казав неправду: Ситник чи журналісти, народні депутати, керівник САП, які посилаються на конкретні документи, що є у відкритому доступі?

 

 

Майно агента НАБУ "Катерини"

 

У квітні 2018 року, під час виступу на засіданні парламенту, Артем Ситник публічно спростував інформацію про наявність у агента НАБУ "Катерини", звинуваченої у справі про провокації дачі хабара чиновниці міграційної служби, елітних будинків і авто: "що стосується майна нашого негласного співробітника, то насправді це маніпуляції, це не правда. Це не її майно, це майно з нею ніяким чином не пов'язане". Пізніше Ситник заявив це і на брифінгу: ""Майно не належить Катерині, а належить навіть не близьким родичам, а іншим особам", - заявив він.

 

Однак Андрій Дзиндзя оприлюднив документи, які підтверджують, що елітна нерухомість і дорогі автівки дійсно належать найближчим членам родини вашої співробітниці.

 

Виникає питання: це Ситник покривав "агента Катерину" і збрехав з парламентської трибуни, чи документи на право власності з офіційних реєстрів є фейком?

 

 

Це тільки 5 прикладів, яких можна навести значно більше, але питання до Ситника по кожному з цих епізодів тільки одне: чому ви брешете, пане Ситнику? І відповідь на це директору НАБУ рано чи пізно доведеться дати суспільству.