Навіщо Freedom House грається у нічийний Крим

У своєму звіті "Популісти та автократи: Подвійна загроза глобальній демократії" правозахисники опублікували ілюстрацію у вигляді мапи світу, на якій Крим було виділено як окрему територію. Це викликало цілком закономірну реакцію: Freedom House звинуватили у відвертому підігріванні Росії та визнанні Криму російською територією.

Представникам цієї організації в Україні довелося публічно виправдовуватися. За словами координатора Freedom House в Україні Зоряна Кіся, мапа, де Крим іншим кольором відділений від материкової частини України, відображає рівень свободи і демократії в світі, а не політичну приналежність територій. "Де-факто Крим знаходиться під контролем Росії, там діють російські закони, працюють так звані силові органи Росії. На цей факт не потрібно закривати очі. Тому ми оцінили Крим окремо від решти території України, але й окремо від Росії", – пояснює координатор. Адвокатами міжнародної неурядової організації також навіщось виступили у Міністерстві інформполітики, зазначивши, що зміною кольору Freedom House хотіла продемонструвати кардинальну різницю рівня демократії на окупованому Росією півострові та "материковій" Україні.

Утім, такі пояснення виглядають непереконливо. Якщо Крим вирішили виокремити кольором, то чому не були якось інакше позначені тимчасово окуповані райони Донбасу, де орудують проросійські бойовики й російські найманці? Чи може в "ЛНР" і "ДНР" ситуація з правами людини така сама, як у Києві чи у Львові?

Загалом, ця історія видається дуже небезпечним прецедентом. Адже відома правозахисна організація фактично демонструє приклад ставлення до України. Якби Freedom House справді хотів щось виокремити, то можна було розмалювати територію Криму та окупованої частини Донбасу якимось іншим кольором, пояснивши, у чому полягає причина.

На жаль, більшість міжнародних організацій так і залишилися у минулому сторіччі, використовуючи старі лекала. Вони не встигають реагувати на виклики сьогодення та й не хочуть змінювати накатані схеми оцінок й аналізу. Розуміючи серйозний вплив цих організацій на світові розклади, Росія ангажувала в їх лави чималу кількість лояльних до себе осіб. А таких вистачає: різноманітні ліваки, прихильники ЛГБТ-товариств, персонажі, що й не приховують свого русофільства, недолюблюють постмайданну Україну. Дехто вважає її занадто націоналістичною, дехто - не лояльною до секс-меншин. А дехто ненавидить українців просто за гроші.

Варто згадати, що "правозахисники" часто відверто підставляли Україну на міжнародній арені. Так представники антикорупційній організації "Transparency International Україна" почали допомагати Віктору Януковичу повернути "чесно зароблені" 1,5 мільярди доларів. У 2015 році відзначилися в Amnesty International, де звинуватили Україну в катуваннях в зоні АТО, так і не навівши жодного реального доказу. У 2016 році Amnesty International і Human Rights Watch підірвали чергову інформаційну "бомбу", заявивши про секретні в'язниці з незаконним утриманням людей, які знаходяться в Харкові, Маріуполі, Краматорську та Ізюмі. Щоправда і тут жодних конкретних даних навести "правозахисники" не змогли. Але це не завадило росіянам у Wikipedia створити цілу сторінку про "Секретные тюрьмы СБУ", і максимально активно розкручувати цю тему у власних ЗМІ.

Окрім міжнародних горе-організацій Україні доводиться стикатися і з горе-журналістами з-за кордону. Яскравий приклад – видворення з України іспанських журналістів Антоніо Памплієги і Мануеля Анхеля Састре. СБУ ухвалила відповідне рішення, заборонивши їм в'їзд на територію нашої країни до 2020 року у зв'язку із загрозою нацбезпеці України. Можна не сумніватися, що зараз медіа-"тусовка" почне усіляко заступатися за закордонних колег, розповідаючи про їх незалежність та чесність. Хоча насправді серйозних зауважень до дій СБУ тут бути не може. Так, в одному з своїх останніх дописів в Instagram Антоніо Памплієга розповідає про "бомбардування Первомайська українською армією" у 2014 році. А у дописі від 24 серпня минулого року він наводить дані про "унікальну промисловість Донбасу" і додає цитату співрозмовника, керівника шахти ім. Челюскінців на окупованій частині Донбасу, який звинувачує українську владу у тому, що вона нищить… українську ж економіку.

Утім, можна не сумніватися, що для наших громадських діячів логіка дій СБУ залишиться непоміченою. Адже перспективніше підгавкувати іспанським захисникам журналістів, які вже почали антиукраїнську кампанію. Мало хто сумнівається, що до неї зараз долучаться "Репортери без кордонів" та їм подібні "бійці за свободу слова", які десятками років живуть за правилами, що вже давно морально застаріли. Агов, пане Томіленко з Національної спілки журналістів! Тут іспанських любителів "ЛДНР" видворили. Не втрачайте шансу висловитися на їхній захист!