Вибивання боргів, скасування спецтарифу на газ і більше контролю від ЄС: На яких умовах Україні дали кредит

Верховна Рада ратифікувала кредитну угоду та меморандум з Європейським Союзом про макрофінансову допомогу Україні від ЄС. Йдеться про позичку в розмірі 1 млрд 200 млн макрофінансової допомоги на боротьбу з COVID-19 (проект №0063). Допомога надається у вигляді процентного кредиту і має бути повернута ЄС протягом 15 років

Економічний і політичний оглядач
Вибивання боргів, скасування спецтарифу…

Цей кредит, як зазначається у меморандумі з ЄС, надається разом з допомогою від Міжнародного валютного фонду, який у червні 2020 року схвалив програму Stand-by для України на суму $5 мільярдів.

Сам проект викликав серед законотворців неабиякий резонанс. І не стільки стосовно суми кредиту, скільки щодо умов, які береться виконувати Україна. Від депутатів, які противилися цьому рішенню, а це, переважно, представники "Батьківщини" та ОПЗЖ, лунало, що за ці гроші Україна погоджується віддати під контроль іноземних країн медичні закупівлі, податкову та митну установи, правосуддя, державну службу, тарифи та деякі державні підприємства. 

Тим часом і у монобільшості не знайшлося достатньої кількості голосів, тому своїх коллег підтримали глибоко опозиційний "Голос", "ЄС" та окремі депутатів з "Довіри" та "За майбутнє". Набралося 248 голосів, інформує Depo.ua.

Формально документ, за ратифікацію якого вчора голосував парламент, називається кредитною угодою між Україною як позичальником та Європейським союзом як кредитором. Від імені України його підписали міністр фінансів Марченко та голова НБУ Шевченко, а від ЄС - виконавчий віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс.

Незважаючи на пафосне найменування траншу "макрофінансова допомога Українї" це - традиційна кредитна угода з усіма принадами у вигляді зобов'язань позичальника вчасно сплачувати тіло та відсотки, а також відкрити для кредитора доступ до своїх засіків щоб той мав впевненість у поверненні кредиту. Поруч з кредитною угодою також фігурує "Меморандум про взаєморозуміння між Україною та Європейським Союзом". І підписання та ратифікація цього документу є необхідною умовою до надання коштів.  Саме в цьому меморандумі і містяться всі ті суперечливі аспекти співпраці з ЄС, які так схвилювали депутатський корпус і навіть викликали до життя тези про здачу суверенітету. 

Меморандум з ЄС: Зобов'язання української сторони

Отже за меморандумом Україна зобов'язується надавати інформацію стосовно свої фінансів на запит кредитора. А також дозоляє перевірки, аудити та розслідування з боку Європейської комісії, включаючи Європейське бюро боротьби з шахрайством, Європейський суд аудиторів та Прокуратуру Європейського Союзу.

А поруч з тим також бере на себе чергову порцію зобов'язань здійнювати структурні реформи у таких сферах, як управління державними фінансами, урядування та верховенство права, покращення бізнес-клімату. А також продовжувати секторальні реформи та транформацію державних підприємств.

Закупівля лікарських засобів

У сфері державних фінансів Україна взяла зобов'язання сконцентрувати всі централізовані закупівлі лікарських засобів та іншої медичної продукції у одному державному підприємстві, на якому буде створено "незалежну наглядову раду, відібрану відповідно до прозорої та заснованої на компетенції процедури". Саме ця, "позичена" європейцями рада призначатиме та звільнятиме керівника підприємства,  а також щільно контролюватиме процеси добору персоналу та проведення усіх закупівель. 

Нова Вища кваліфікаційна комісія суддів і Комісія з питань етики

Підписавши меморандум Україна також зобов'язується створити нову Вищу кваліфікаційну комісію суддів, яку наповнюватиме "конкурсна комісія з міжнародною участю". А також - Комісію з питань етики "з міжнародною участю", яка оцінюватиме доброчесність членів Вищої ради правосуддя та впливатиме на їхнє звільнення. Тобто фактично весь суддівський корпус України опиняється під впливом цих міжнародних структур.

Не обійдеться без міжнародної участі і у формуванні вищого ешелону державної служби, де призначення на посади чиновників категорії "А" відбуватиметься відповідно відповідно до Європейських принципів державного управління.

Зміни в роботі Генпрокуратури, САП і НАБУ

Ще більшої самостійності зазнає система органів по боротьбі з корупцією, адже Україна бере на себе зобов'язання внести зміни до Кримінального процесуального кодексу і утворити автономну систему електронного кримінального судочинства НАБУ/САП.

Зазнає змін і прокуратура. Так, оцінка на доброчесність при призначенні буде спущена на регіональний рівень. Відтак процес атестації прокурорів на місцевому рівні відповідно до закону та процедур, що застосовуються під час атестації в Офісі генерального прокурора, аби нові прокурори на всіх рівнях, у тому числі на керівних посадах, були обрані у прозорому та політично неупередженому процесі.

Активніше вибиватимуть гроші з боржників

Турбує європейців також і покращення українського бізнес-клімату. Задля цього влада зобов'язується розширити повноваження приватних виконавців на вимоги до ста тисяч гривень проти будь-якого боржника (включаючи державних юридичних осіб та юридичних осіб за участю держави), та на адміністративні штрафи, а також складуть дорожню карту щодо повного зрівняння їх повноважень із повноваженнями державних виконавців.

Аби забеспечити інтереси бізнесу, в ому числі і іноземного, держава сприятиме блокуванню коштів на банківських рахунках шляхом надання дозволу на електронний зв’язок між виконавцями та банками. Плюс до того більш щільно працюватиме з боржниками державних банків, яких навіть шляхом кримінального переслідування спонукатимуть до повернення активів.

Ліквідація податкової

За наполяганням Євросоюзу український уряд ліквідує Державну фіскальну службу (податкову поліцію). Натомість Верховна Рада шляхом ухвалення закону створить нове агенство для розслідування серйозних економічних та фінансових злочинів, принцип формування та роботи якого буде подібним до НАБУ.

Читайте також: Бюро економічної безпеки. На кого працюватиме нова спецслужба Зеленського

Нові наглядові ради

Секторальні реформи та зміни на державних підприємствах, яким присвячено частину меморандуму, стосуватимуться створення наглядових рад найбільших підприємств України, до яких увійдуть незалежні члени з відповідною матеріальною винагородою.

Скасування спеціального тарифу на газ

Ну і вишенькою на торті меморандуму є скасування спеціального тарифу на газ, завдяки якому домогосподарства мали змогу отримувати блакитне паливо по відносно низькій ціні. Натомість споживачів "ощасливлять" можливістю вільно обирати та легко змінювати постачальника.

Отже, зобов'язання, які бере на себе Україна в результаті підписання цієї Угоди, в деякій мірі й справді можна вважати допуском у внутрішні справи сторонніх. Натомість багато що тут залежить і від оцінки тієї "близькості", що виникає між Україною та ЄС в результаті. Для когось це - геополітичне віддалення від Росії, за яке варто платити навіть таку ціну.

 

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme