Чому державна "блокада Донбасу" - це піррова перемога Порошенка

Сьогодні президент Петро Порошенко дещо ошелешив зверненням до РНБО щодо ухвалення рішення про тимчасову повну зупинку транспортного сполучення з окупованою територією. Блокада діятиме доти, доки окупанти не повернуть вкрадені в України виробництва, але гуманітарні вантажі пропускатимуться. Дісталося від президента й "Батьківщині" з "Самопоміччю", які активно піарилися на блокаді ОРДЛО. "Те, що дії наших блокадників влетять Україні в копієчку, це очевидно. В яку саме, покаже калькуляція. І ці рахунки ми виставимо не тільки самопроголошеним республіканцям, але і "Самопомочі", "Батьківщині" та іншим призвідцям і промоутерам блокади", - сказав глава держави.

РНБО оперативно схвалила запропоноване Порошенком рішення та зобов'язала Кабмін і силові структури вжити відповідних заходів на його виконання. Після цього мережею пішла хвиля "Петро всіх переміг". Насправді ж, не все так однозначно. З точки зору політтехнологій хід дійсно красивий. Проте опоненти можуть швидко оговтатися від удару і запропонувати свої контрзаходи. Якщо, звісно, не здуються від переляку. Влада відтепер очолила блокаду ОРДЛО. Але, по-перше, це виглядає як контраргумент "блокадникам". Вони можуть сказати: якби ми не почали – то й далі торгівля з окупованими територіями існувала. І прихильників такої версії буде достатньо.

По-друге, ініціатори "рейкової війни" обіцяли блокувати не лише шляхи до ОРДЛО, але й прикордонні з Росією райони. У двох містах – Конотопі й Куп'янську – вони навіть намагалися зупинити рух потягів, проте ці акції провалилися через протидію місцевих мешканців. Після того, як для Семенченка і компанії блокування окупованих територій втратило сенс, вони можуть кинути всі сили саме на протидію перетину кордону потягів з і на Росію. Таким чином, вони нав'язуватимуть владі свій порядок денний. На нього доведеться реагувати, але тут, як з блокадою ОРДЛО, різко все обрубати буде складно. Після того, як терористи "націоналізували" підприємства, які знаходяться на підконтрольній їм території, Україна не може мати жодних торгових зносин з цими заводами. І не матиме. Навіть попри значні збитки для вітчизняної економіки. Інша справа – блокування сполучення з РФ. Простіше кажучи, тут збитки сягатимуть мільярдів. Більш того, попри значне скорочення товарообороту з Росією за останні роки, економічні зв'язки з сусідом дають можливість працювати багатьом сферам бізнесу. Та й західні партнери в разі одностороннього "відгородження" України не будуть однозначно на нашому боці.

То ж на випадок розширення дій "блокадників" на прикордоння з Росією влада повинна мати чіткий план: розганяти відразу, не даючи їм диктувати свої вимоги, чи знову перехоплювати ініціативу. Приміром, посилюючи українські санкції проти російських підприємств. Одним словом, як і що "рубати" - задачка на завтрашній день.

По-третє, окрім "блокади" ОРДЛО гостро стоїть й інша проблема – що робити з дочками російських банків, які визнали "аусвайси" ЛДНР. А це не лише Сбербанк. В сусідніх ЗМІ повідомляють, що "громадян ЛДНР" готові обслуговувати не лише банки Федерації, але й дочки іноземних банків. Наскільки це правда, сказати важко. Але те, що їх до цього змушуватимуть вимогами працювати в правовому полі РФ, сумнівів не викликає. Деякі з цих фінустанов представлені і в Україні. Нині "блокадники" та активісти правих організацій обрали собі головного ворога – відділення й банкомати Сбербанка. У вівторок від протестувальників Коханівського дісталося ще й "Альфа-банку", хоча він поки офіційно про визнання "паспортів" ЛДНР не повідомляв. Так от, якщо Нацбанк й РНБО приймуть рішення про припинення роботи Сбербанку, ну, або про якісь інші варіанти тиску на цю структуру, опоненти влади кричатимуть, що треба "забанити" й інші російські фінустанови.

У Сбербанку лежить близько 11 млрд. грн. коштів лише фізичних осіб – громадян України. Чому вони їх зберігають в банку з російською пропискою – питання риторичне. Але навіть важко уявити, скільки українці нанесли грошей в інші подібні ж банки. В разі непродуманих дій держави завтра ми ризикуємо побачити в Києві не купку постраждалих від "Михайлівського", а сотні тисяч вкладників – "не патріотів", які вимагатимуть віддати їм кревні. Вони досі не переймалися моральним боком користування російськими банками, то ж навряд чи доведеться очікувати від них іншої реакції, окрім "винна Україна".

Зараз можна почути багато закликів націоналізувати ці фінансові установи. Це нереально, проте на певну частину суспільства такий популізм діє. По ситуації з банками простого рецепту не існує: застосовувати проти них санкції, штрафувати дочки іноземних банків, які обслуговуватимуть "громадян" ЛДНР в Росії… Але політсили, які підняли на свої стяги гасло "ні – торгівлі на крові" вимагатимуть радикальніших дій. І на цьому радикалізмі вони успішно піаритимуться. Тому влада повинна мати вагомі аргументи для протидії цьому піару. Й зважати на те, що логічних аргументів люди, збурені "блокадниками", чути не хочуть.

І, останнє. Росія вустами представника РФ у тристоронній групі в Мінську Бориса Гризлова вже огризнулися на рішення РНБО, звинувативши Україну в порушенні Мінських угод. Очікувано, що Кремль візьме цю тему на озброєння в своїй гібридній війні, тиснучи на Київ і на Захід. Доки окуповані території блокували семенченки, це дійсно виглядало як Гуляй-поле. Держава до цього стосунку не мала. Зараз ситуація кардинально змінилася. Приміром, доведеться пояснювати нашим західним партнерам, чому блокада ОРДЛО державою – добре, а те, чим займалися особи, заангажовані "Самопоміччю", погано. А ще – жорстко дотримуватися плану дій з блокади. Тому що обов'язково знайдуться бажаючі знайти "дірки", через які щось недозволене возитиметься через лінію розмежування. І на цих "дірках" потім робитимуть гучний піар.