Напади на лікарів: Що має статися, аби їх припинили бити

Після чергових резонансних випадків побиття лікарів агерсивними паціентами, в законодавче поле знову спробують внести норми, що передбачають більш суворе покарання для нападників

Напади на лікарів: Що має статися, аби ї…
Фото: УНІАН

В Кам'янському на Дніпропетровщині пацієнт напав на медсестру відділення гемодіалізу лікарні №7. За словами жінки, чоловік періодично хапав медсестер за сідниці та груди. Через ситуацію із коронавірусом, пацієнта мали перемістити на іншу койку, але той не погодився й напав на медсестру. Пацієнт завдав їй кілька ударів і схопивши за комір як кошеня викинув у коридор відділення.

"Він підлетів до мене, схопив за шию і відірвав від підлоги. Я схопила його за шкіру на грудній клітці і ногами стала відбиватися. Ця особина чоловічої статі поставила мене на підлогу, потім схопила за комір, відкрила двері залу і як паршиве кошеня виштовхала в коридор відділення, при цьому двічі завдавши удари кулаком по руках. Він замахнувся ще раз - в голову (я прикрила обличчя руками) - удар пройшов по руках, збивши щиток з особи", - каже постраждала.

Коли пацієнт заспокоївся, йому були проведені необхідні процедури. Після цього медсестра зафіксувала нанесені травми й написала заяву до поліції. Поліція кваліфікувала побиття за статтею 125 ККУ "Умисне легке тілесне ушкодження". Максимальн санкція - обмеження волі до двох років, а зазвичай - штраф від 50 до 100 мінімумів.

За два дні до того в Києві бригаду екстреної медичної допомоги, що складалася з 24-річного фельдшера і 63-річної медсестри під час виклику побив агресивний, ймовірно нетверезий пацієнт. Він силою виштовхав фельдшера з машини та штовхнув медсестру. В результаті перша отримала закритий перелом лівої гомілки зі зміщенням, а друга – закриту травму лівого колінного суглоба. Обох довелося госпіталізувати.

Міністр охорони здоров'я Максим Степанов, дізнавшись про те, що трапилося, заявив, що потрібно посилити покарання для нападників на медичний персонал. "І надати їм статус, який є, наприклад, у журналістів, або у інших, наприклад, службовців щодо виконання своїх обов'язків", – сказав очільник відмоства.

Степанов, до речі, вже не вперше публічно обурюється щодо нападів на медиків. Перед цим, влітку нинішнього року, міністр пообіцяв, що його відомство винесе на розгляд уряду питання щодо посилення відповідальності за такі злочини. Тоді заяві Степанова також передували випадки нападів на лікарів. Зокрема у Львові бригада екстреної допомоги натрапила в одному з міських парадних на п'яну компанію, яка напала на лікарів і пошкодила їм обладнання для надання допомоги. Перед тим аналогічний випадок стався у Харкові, де група невідомих чоловіків здійснили напад на бригаду і завдали ушкоджень 60-річному лікареві.

П'яні неадекватні пацієнти - основна, але не єдина загроза для медиків. Хтось нападає на них у гонитві за наркотичними препаратами, хтось просто скидає на них агресію. Трапляються пацієнти, яким давно пора лікуватися в психоневрологічному диспансері. Нерідко люди з оточення пацієнта створюють медикам перешкоди, не дають нормально працювати, шантажують і погрожують. 

Спроби якось вплинути на цю ситуацію здійснювали і попередники Степанова. Так, Уляна Супрун відстоювала один з законопроектів, в якому йшлося, зокрема, про більш сурове покарання для нападників на лікарів. Вона також вимагала забезпечити медиків поліцейським супроводом піід час виїздів на виклики. Однак ця її вимога задоволена не була.

Не був винесений на голосування і законопроект, який намагалися прийняти депутати попереднього скликання. До речі, він був не єдиною спробою народних обранців посилити покарання за злочини щодо медиків під час виконання обов'язків. Схожий за змістом законопроект "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення захисту професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників" подавала ще одна група депутатів, до складу якої входили також колишні міністри охорони здоров'я. Зокрема, Ольга Богомолець та Олег Мусій. Депутати, пропонуючи ввести окремі статті до КК щодо злочинів проти медиків, наголошували, що їх відсутність  щодо посягання на життя і здоров’я, захоплення як заручника, погрозу або насильство щодо медичних та фармацевтичних працівників при виконанні ними службових обов'язків в  призводить до кричущої незахищеності медиків перед реально існуючими загрозами заподіяння шкоди їх життю та здоров’ю. Проте і цей законопроект не дочекався своєї черги на ухвалення і також був відкликаний його авторами.

Тепер спробу запровадити більш суворе покарання здійснює Максим Степанов. Щоправда поки що відповідний проект на сайті Ради не з'явився, хоча Степанов говорить, що депутати вже його бачили. МОЗ, за словами міністра, розробило зміни до законів (вони зараз проходять погодження у Кабміні), які передбачатимуть за потреби і за викликом медичних працівників супровід поліції. 

Враховуючи сумну долю попередніх законопроєктів не можна виключати, що новий також ляже під сукно, адже правники так і не дійшли згоди стосовно доцільності застосування окремих каральних заходів за злочини проти медичних працівників.  Юристи з головного науково-експерного управління Верховної Ради дотримуються думки, що не потрібно відділяти медиків від інших громадян в питаннях покарання за напади на них. Адже кримінальний кодекс і так передбачає досить сурове покарання за злочини, які скоюються переважно відносно медиків. Якщо йдеться про такі важкі злочини як вбивство, завдання тілесних ушкоджень, захоплення заручників, то закон передбачає й справді великі терміни позбавлення волі. А винесення таких злочинів у окрему категорію лише переобтяжуватиме зміст КК і робитиме його надмірно казуїстичним, вважають юристи.

Ці твердження можна зрозуміти як прозорий натяк на популізм законотворців. Адже ефективність кримінально-правової охорони залежить не лише від суворості покарання, а й від невідворотності кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Тобто замість посилення суворості покарання, владі більше потрібно опікуватись запобіганню таким злочинам і ефективному притягненню до покарання тих, хто їх вчиняє. Тоді як навіть найкращим чином виписані статті кодексів без їх практичного та ефективного застосування залишаться лише літерами на папері. І принесуть користь тільки депутатам - у вигляді чергового піару. В той час як медики залишилися ще більш незахищеними через пандемію коронавірусу і тепер їм загрожують:

  1. Смертельно небезпечний вірус (засобів індивідуального захисту, як ми знаємо, не вистачає)
  2. Неадекватні пацієнти (від яких медиків нема кому захистити)
  3. Неадекватні через ситуацію з коронавірусом пацієнти та їхні родичі (агресивно реагують на будь-які рішення, що їх приймають медпрацівники)
  4. Неадекватні пацієнти, хворі на смертельно небезпечний вірус 

Все це ажніяк не сприяє бажанню українських медиків і далі працювати в державних медзакладах. Тим паче, що платять їм за це дуже мало.

Читайте також: Хто і за скільки виманює українських медиків з країни

Забезпечити медичні бригади охороною, облаштувати кнопки екстреного виклику, відлагодити алгоритми оперативного реагування правоохоронців на виклики медпрацівників насправді можливо. В чутливих випадках держава завжди знаходить ресурси на подібні речі. Згадаємо, до прикладу, ситуацію з нападом у потязі на телеведучу Анастасію Лугову (незнайомий чоловік жорстоко побив її і намагався згвалтувати на очах в дитини). Історія отримала великий резонанс, можемо припустити, саме тому що Анастасія - телезірка і написала про все в соцмережах. Після цього випадку було повернуто воєнізовану охорону у залізничних потягах.

Виникає враження, що в ситуації з медиками народні депутати чекають аналогічного випадку.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"