Частина карантинних обмежень – неконституційні: Чи зможуть українці відсудити свої гроші

Суд визнав неконституційними  введені у квітні обмеження на заробітні плати та винагороди працівникам, службовим і посадовим особам бюджетних установ, нардепам, суддям, працівникам Нацбанку. За запровадженими весною нормами, цим категоріям могли платити не більше 10 мінімалок: себто, на той момент, – 47,2 тис.  Але якщо обмеження суперечить Основному закону, виходить, відмінусовані гроші можна відсудити зараз?

Так, нардеп від "Слуги народу" Олександр Качура вже чекає масових судових позовів від чиновників з вимогою компенсувати збитки. Про це політик написав у своєму телеграм-каналі. 

Depo.ua поцікавився у юристів, чи матимуть такі судові позови шанси на успіх. 

Старший юрист юридичної фірми Equity, адвокат Максим Салій зазначив, що закони, акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення відповідного рішення Конституційним Судом, але не раніше. 

"В законодавстві існує пряма норма, відповідно до якої, рішення КС не має зворотної дії в часі. Розмір заробітної платні та винагород, що були встановлені неконституційною нормою до моменту прийняття відповідного рішення Конституційним судом України, не підлягають перегляду. Суди будуть відмовляти в задоволені позовів про компенсацію неотриманої заробітної платні в цій частині", – пояснює правник. 

Додає, що рішення суду варто розглядати як акт, що допоможе усунути і не допустити порушення закону в майбутньому, але не як інструмент для сатисфакції.

Цей момент підкреслює керуючий партнер ЮФ "Горецький і Партнери", адвокат Олег Горецький. 

"Кабмін має вжити заходів для перерозподілу бюджетних коштів для виплати заробітної плати бюджетників, розмір якої не обмежений верхньою планкою. Якщо уряд не відреагує, бюджетник зможе позиватися до держави про виплату йому заробітної плати або вішкодування збитків, але за період з 28 серпня до дня пред'явлення позову", – каже юрист. 

Він нагадує, що КС, в тому числі, визнав незаконним травневу норму, за якою казначейству аж до нового року забороняли списувати кошти державного та місцевого бюджетів на підставі рішення суду. Тож наразі чимало громадян зможуть звернутися до казначейської служби з виконавчими документами і отримати "відсуджені" гроші. 

Керуючий партнер ЮК "Юрімекс" Юрій Крайняк також акцентує, що закон втрачає чинність з моменту визнання його неконституційним.

"Дії держави, які були визначені нормою чинного на той момент закону, складно буде визнати незаконними і стягнути щось додаткове", – зазначає Крайняк. 

"Також з даного питання є напрацьована судова практика. Наприклад, в постанові від 2 серпня 2019 року у справі №2а-1131/11/1470 Верховний Суд зазначив, що "рішення Конституційного Суду України (…) на спірні правовідносини не може вплинути, оскільки такі виникли до прийняття вказаного Рішення Конституційного Суду України, а останнє не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності", – навів приклад наш співрозмовник. 

Додав, якщо спори і виникатимуть, з великою ймовірністю суди ставатимуть на аналогічну позицію.

Зазначимо, що хоча Постанова № 392, за допомогою якої держава з травня обмежувала пересування та активність громадян, фігурувала у поданні Верховного суду до Конституційного, її не розглядали. Адже документ на момент засідань вже втратив силу. А якщо б цього не сталося, а постанову розглянули б і визнали неконституційною, вона просто втратила б чинність з дня прийняття рішення. 

"Тож ні фізичні, ні юридичні особи не можуть розраховувати на будь-яке відшкодування збитків, отриманих під час дії карантинних обмежень, а також на скасування рішень, якими накладались адміністративні стягнення за порушення карантинних обмежень", – стверджує Олег Горецький. 

Разом з тим, як зазначає юрист, адвокат юридичної групи LCF Андрій Поддимай, у українців залишається право оскаржити штраф у суді. 

"Існують позитивні рішення щодо скасування штрафів. Наприклад рішенням від 15.04.2020 суд закрив провадження за відсутності складу адміністративного правопорушення у діях керівника магазину "Простор" у зв'язку з тим, що не було припинено роботу закладу та здійснювався прийом відвідувачів", – розповідає правник. 

Згадує і справу про притягнення до відповідальності громадянина, який на початку карантину здійснював підприємницьку діяльність у приміщенні магазину "Євростандарт" - у квітні суд повернув матеріали справи у відділ поліції на доопрацювання, бо правоохоронці некоректно її сформували. А далі вже апеляційний суд скачував рішення першої інстанції про притягнення керуючого магазину до відповідальності – себто, штраф у 17 тис. грн. 

А от організаторам заходів, що були змушені їх скасувати через карантин, добитися компенсації буде складніше. 

"Їм необхідно обґрунтувати свої вимоги та зібрати доказову базу, на підставі яких здійснити оцінку шансів на успіх. Доказами можуть бути, наприклад, договори на оренду оргтехніки; оренду приміщення, тощо; квитанції про внесення попередньої оплати по вказаним договором; матеріали листування, які ілюструють, що організатору відмовляють в компенсації; висновок судового експерта", – каже Андрій Поддимай. 

Додає, що у більшості випадків суди в таких позовах відмовляють, адже позивач не може надати доказів того, що зазнав втрат та обґрунтувати розмір компенсації.