Проект бюджету-2022: Зрада чи перемога

Уряд представив проект бюджету на наступний рік. Держава планує збільшувати зарплати, з не меншим, ніж нині захватом будувати дороги та зберігати стабільним курс гривні. При цьому обіцяє рекордне зростання ВВП, зменшення дефіциту бюджету та високі темпи погашення внутрішніх і зовнішніх боргів.

На якому ресурсі грунтується така райдужна перспектива і чи витягне країна такий кошторис - розбирається Depo.ua.

Бюджет 2022 - що буде з доларом і зарплатами

• Мінімальна зарплата - 6700 грн, це на 200 грн більше;
• Середня зарплата - 15 258 грн, до кінця наступного року - 17 500 грн;
• Мінімальна стипендія у виші - 2 тисячі гривень, в профтехучилищі - 1250 грн (зараз 480 грн);
• Мінімальна зарплата лікаря - 20 тисяч грн, медсестри – 13,5 тисяч;
• На житло ветеранам АТО виділять 5,5 млрд грн, кажуть, що цього вистачить на всіх, хто в черзі і має право;
• Долар заклали в сумі 28,6-28,7 грн/$ - на дві гривні більше, ніж зараз;
• На погашення та обслуговування державного боргу планують витратити 560 млрд грн, тобто з 10 зароблених гривень 4 доведеться віддавати кредиторам.

Ключові макроекономічні показники проекту бюджету на 2022 рік передбачають зменшення зменшення дефіциту з 5,5% ВВП до 3,5%, зменшення держборгу, зростання зарплат, стабільний курс гривні, зниження інфляції, рекордний за останні 10 років рівень зростання ВВП близько 4%. Про це, представляючи на засіданні уряду головний фінансовий документ країни заявив прем'єр- міністр Денис Шмигаль, представляючи бюджет.

"Цей кошторис вперше за всі часи незалежності був розроблений на основі трирічної бюджетної декларації, а також імплементував основні ідеї нашої Національної економічної стратегії до 2030 року. Вперше за історію нашої країни, маємо стратегію, яка не залишається на папері, а реалізовується", – наголосив глава уряду.

 

Згідно планів урядовців, зростання валового внутрішнього продукту складе наступного року 3,8%. При цьому інфляція сповільниться до 6,2%, середня зарплата сягне 15,3 тисяч, а середньорічний курс гривні становитиме 28,6 грн за американський долар.

Дохідна частина бюджету за розрахунками авторів документу складе 1,277 трлн грн, що є вищим на 161,7 млрд в порівнянні з нинішнім роком. Зросте і видаткова частина - витратити планується 1,465 трлн - на більше, ніж 100 млрд більше цьогорічного плану. Бачимо, що трати зростають менше, аніж заплановані видатки. І це дозволяє скоротити дефіцит до 3,5% ВВП.

Кого в бюджеті обділили і побалували

Особливої уваги держави наступного року слід очікувати лікарям. Фінансування галузі загалом та грошове забезпечення кожного лікаря зокрема збільшиться. Медицина отримає з бюджету 197,2 млрд грн, що на майже 36 млрд більше цьогорічних видатків на галузь. А зарплати лікарів та медпрацівників виростуть в 1,6 рази. "Якщо порівнювати з 2019 роком, то бюджет на медицину збільшився в два рази. Це збільшення витрат, яке дозволяє у 2022 році встановити мінімальну зарплату лікаря на рівні 20 000 грн відповідно до указу президента. Середня зарплата лікаря буде вище 22 тисяч грн", - повідомив Шмигаль.

Збільшаться видатки і на освіту, бюджет якої підросте на 16,7 млрд і сягне 185,6 млрд грн. Мають відчути це в першу чергу вчителі - їм, як і лікарям. "загрожує" підвищення зарплат у 15,-2 рази. Більше отримуватимуть і студенти, відмінники зможуть розраховувавти аж на 2 550 грн.

Певне пожвавлення обіцяють урядовці також кишеням пенсіонерів та військовиків: пенсійний фонд зросте на 31 млрд (до 531 млрд). Ці додаткові кошти буде спрямовано на індексацію пенсій.

Пріоритетом, за словами Шмигаля, також залишається оборонна сфера, фінансування якої буде не меншим, ніж 5,95% від ВВП - близько 320 млрд. Окрім розвитку військової інфраструктури, кошти вкладуть у забезпечення військовиків та внутрішньо переміщених осіб житлом - на це закладено 5,5 млрд грн.

Майже вдвічі більше від цьогорічного віддадуть на цифровізацію. Не постраждає і ще один флагманський проект президента Зеленського "Велике будівництво" - на дороги та інфраструктуру збираються витратити не менше 120 млрд.

При цьому обділили МВС і Митницю. Міністерство внутрішніх справ, за підрахунками нардепа Железняка, вперше за довгий час пішло в мінус: - 0,1% або - 69 млн. Митниці збільшують бюджет на мільярд, але це все одно менше ніж у податкової.

Найбільше витрати виросли на:

• Мінветеранів – 508%, 5 мільярдів гривень

• ДФРР – 149%, або 6,7 мільярда;

• Мінрегіону – 133%, або 9,8 мільярда;

• Мінцифри – 66,5%, або 1,2 мільярда;

• Вищий антикорупційний суд – 36,1%, або 135 мільйонів;

• Мінекономіки – 29,7%, або 2,8 мільярда.

Вирішили зекономити на:

• Мінреінтеграції отримає менше на 41,5%, або 742 мільйони;

• Мінінфраструктури на 31,5%, або 2,5 мільярда;

• Мінкульт на 21,7%, або 2,9 мільярда;

• ДУС на 11,8%, або 379 мільйонів;

• Апарат ВРУ на 7,6%, або 215 мільйонів.

За підрахунками блогера і журналіста Євгена Куксіна, Офіс Генпрокурора отримає більше на 2 млрд, РНБО на 50 млн, СБУ на один млрд.

• На компенсацію за будинки, зруйновані внаслідок російської агресії на Донбасі планують виділити 80,5 млн (проти 114 млн цьогорічних)
• На вакцинацію від ковіду – 2,6 млрд, як і цього року
• Мовному омбудсмену суттєво збільшили фінансування, з 17 до 23 млн грн
• Канал ДОМ отримає 362 млн в рамках фінансової програми "забезпечення інформаційного суверенітету".  А от Перший національний (Суспільне мовлення) отримає 1,8 млрд (цього року 2,2 мільярда)
• На Президентський університет в проекті бюджету виділено 100 100 мільйонів
• Державну підтримку українського кіно збільшують на 50 мільйонів. Планується виділити 671 мільйон (в цьогорічному бюджеті 621 млн)

Де візьмуть гроші

Як можна зрозуміти з інфографіки, яку презентували на засіданні уряду, бюджет приростатиме в першу чергу за рахунок збільшення фіскальних надходжень. Особливі надії покладаються на податок на додану вартість - його планують зібрати наступного року на 72,5 млрд більше, ніж цьогоріч. Якщо ці сподівання справдяться, загальне надходження ПДВ до бюджету перевалить за 500 млрд. 

Окремі надії розробники кошторису також покладають на збільшення зборів акцизу, податку на прибуток громадян, податку на доходи підприємств, надходжень у вигляді дивідентів та прибутку державних підприємств, а також рентної плати і ввізних мит.

Міністр фінансів Сергій Марченко пояснює, що ПДВ вдасться так відчутно наростити завдяки продовженню реалізації заходів щодо мінімізації схем і ухилення від сплати податків і підвищення ефективності адміністрування ПДВ. За його словами, вже цьогоріч ці заходи дали суттєву прибавку і будуть продовжені з іще більшим ентузіазмом у році наступному.

Критичні точки Бюджету-2022

По деяких моментах, особливо якщо йдеться про формування дохідної частини, Бюджет-2022 є певною мірою ризикованим. 

Неабиякі сподівання покладають урядовці і на поки ще не ухвалений так званий "антиолігархічний" закон №5600. Завдяки передбаченим у ньому механізмам в уряді планують додатково отримати в бюджет до 30 млрд гривень. Цей "ресурсний" закон, в разі його ефективного застосування, у значній мірі є запорукою витрат на розвиток транспортної інфраструктури, стратегічної промисловості, фізкультури та спорту та того самого "Великого будівництва". Якщо ж сподівання на №5600 виявляться марними, перелічені галузі будуть дефіцитними.

Спостерігачі також звертають увагу на ще одну потенційно слабку ланку доходної частини. Йдеться про те, що оборонний бюджет країни у значній мірі збільшується за рахунок міжнародної підтримки з боку США та Європи. Ексзаступник міністра економіки Павло Кухта у своєму аналізі проекту бюджету звертає увагу на те, що "зростання більшою мірою очікується за рахунок зовнішньої підтримки, від надання якої ми суттєво залежатімемо. А, власне, чисті видатки на оборону та безпеку, за його даними, будуть збільшені лише на +5,8%.

В той же час Павло Кухта позитивно оцінює спрямованість Уряда на мінімізацію бюджетного дефіциту та намагання максимально закрити боргові зобов'язання держави.

"Загалом, поданий урядом бюджет, є адекватним нинішній ситуації. Він повертає нас до стратегії систематичного зниження дефіциту бюджету та боргового навантаження. Що є критично важливим для стабільності нашої економіки", - пише Кухта.

Учасники бюджетного процесу звертають увагу також на деякі несподіванки проекту бюджету, які можуть викликати невдоволення. Наприклад, своїми статками можуть бути незадоволені ті, хто працює в структурі МВС, і це набагато більш небезпечно, ніж невдоволення дипломатів, яким в бюджеті МЗС теж не додали.

Медики хоч і отримали обіцянку про суттєве підвищення зарплат, але додаткових 34 млрд все одно небагато, вважає Ярослав Железняк, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики

"Дива не сталося, і на медицину витрати збільшаться на +34 млрд. Це ще дуже далеко від необхідних за законом 5% від ВВП. В освіті теж чуда не станеться: витрати виростуть, але не кардинально. Загалом, всі хто хотів побачити в Бюджеті пріоритетом освіту і медицину - забудьте, - написав він у своєму Телеграм-каналі.

Що буде далі і коли ухвалять Бюджет- 2022

Нинішня верстка бюджету - лише попередній проект, який ще зазнаватиме суттєвих змін на етапах роботи над ним у парламенті. Саме в цей момент можуть вилізти традиційні "хотєлки" тих, хто впливає на голосування. 

Зараз депутати подаватимуть у Бюджетний комітет Ради свої пропозиції. В українській практиці ці зміни можуть бути настільки кардинальними, що від попереднього варіанту мало що залишається. Учасники процесу прогнозовано намагатимуться роздувати видаткову частину. Це в результаті може вплинути на розмір дефіциту, який нині є безперецедентно низький. 

Нагадаємо, що за Бюджетним кодексом, в першому читанні проект Бюджету парламентарі мають розглянути до 20 жовтня. Розгляд у другому читанні проекту закону про Державний бюджет на наступний рік завершується не пізніше 20 листопада року.