Віра в домовленості з Росією і пунктик на попередниках: Чому інтерв’ю Зеленського ВВС нагадало про Януковича

Під час інтерв‘ю кореспондент Стівен Сакур виявив неабияку обізнаність в українських справах, він жорстко коментував політику президента Володимира Зеленського, влаштувавши тому холодний душ. Зокрема, зауважив, що глава нашої держави не виконує власні передвиборчі обіцянки, згортає реформи, потурає олігархам, призначає на посади людей з оточення екс-президента-втікача Віктора Януковича і займається переслідуванням п’ятого президента Порошенка. Схоже, до такого натиску британської свободи слова Зеленський не був готовий на всі сто. Тому загальне враження у переважної більшості експертів – повний провал. Хоча угоди, досягнуті українською стороною під час візиту на Туманний Альбіон, виглядають доволі успішними.  

З усього сказаного Зеленським під час "допиту", влаштованого Стівеном Сакуром, виділимо три моменти: те, що стосувалося Росії, курсу на ЄС і посадок всередині країни. Та спочатку маленька ремарка, яка свідчить, що ті, хто готував президента до цього інтерв’ю, мабуть, розраховували пропетляти. Зеленський у свої заслуги записав запуск антикорупційного суду. Дійсно, він почав свою роботу на початку вересня минулого року, але законодавчо ВАКС створений у результаті судової реформи, проведеної за часів президентства Порошенка. У червні 2018 року закон про Вищий антикорупційний суд прийняв парламент, тоді ж його підписав п’ятий президент - Порошенко. Далі була тривала процедура відбору суддів за участі міжнародних спеціалістів, навколо чого було багато різних заяв, маніпуляцій, тощо. Про те, що ВАКС узаконили при Порошенку Стівен Сакур міг прочитати навіть на англомовній версії Вікіпедії.

Друге – Зеленський похвалився прийняттям закону про імпічмент, чим не вразив британського журналіста. Той, (а він, як бачимо, добре обізнаний в українській політиці), міг скласти власне враження щодо цього закону з коментарів експертів та політиків. Які майже одностайно казали, що за прийнятою процедурою провести імпічмент неможливо.

Третє – Зеленський до заслуг очолюваної ним влади відніс прийняття закону про ринок землі. Тут трохи освіжимо пам’ять: цей документ парламент прийняв 31 березня цього року, але підтримали його лише 206 "слуг народу", і без голосів "Євросолідарності", фракції "Голос" і депгрупи "Довіра" ніякої земельної реформи не було б. "Ми не просто говоримо про неї, ми проголосували", - сказав Зеленський британському журналісту. То, мабуть, для чесності варто було б розшифрувати, хто такі "ми". І ще одне – мораторій на продаж землі скасовується з 1 липня наступного року. Тобто, реформа ще не запрацювала.

Тепер перейдемо до тих моментів, на яких найбільше сконцентрували свою увагу експерти і політики. Кількість згадок про Порошенка виявилася більшою, аніж про Путіна. Про російського колегу український президент згадав у тій частині інтерв’ю, де розповідав про свої мирні плани. До речі, позиція Зеленського про неможливість внесення до Конституції особливого статусу Донбасу нічим не відрізняється від позиції його попередника на посаді. Та й позиція щодо євроатлантичної інтеграції також збігається з позицією Порошенка. Принаймні, судячи зі сказаного кореспонденту ВВС.

Про свого попередника Зеленський згадував неодноразово: у контексті підписаних тим Мінських угод; назвав Порошенка олігархом, переконував, що не цікавиться його життям (так всі й повірили), згадав про 73% на минулорічних президентських виборах. А ще – говорив про Порошенка як про власника ЗМІ, які піднімають тему призначення на посаду в ОП Олега Татарова, екс-чиновника МВС часів міністра-втікача Захарченка. Зеленський виправдовував це призначення, а Порошенкові закинув: той, мовляв, ніяк не може заспокоїтися, що вже не президент. Нагадаємо: категорично проти призначення пана Татарова виступили родини героїв Небесної Сотні. Але до них Банкова не прислухалася. Тож до чого тут Порошенко – незрозуміло взагалі. Ось ця зацикленість на головному політичному опонентові і викликала стійке відчуття дежавю: десь вже це було.

У вересні 2013 року Віктор Янукович поїхав до США, де виступив на сесії Генасамблеї ООН, привітався з Бараком Обамою і дав інтерв’ю американському інформаційному агентству Bloomberg. Промова Януковича мала проєвропейську спрямованість, - на той момент ще ніхто не здогадувався, що за два місяці він відмовиться підписувати угоду про асоціацію з ЄС, зробить різкий поворот у бік Москви, і в Києві почнеться Євромайдан.

В інтерв’ю Bloomberg Янукович також говорив про інтеграцію в Європу, про стосунки з Росією та про свою головну політичну опонентку - Юлію Тимошенко, яка на той час вже була засуджена і в цій якості перебувала у Харківській лікарні. "Ми чуємо погрози і навіть деякі приниження з боку ЗМІ. Це не допоможе нашим відносинам, і це не прикрашає Росію в хорошому сенсі", - обурювався Янукович. Але при цьому висловлював сподівання, що з РФ можна домовитися після укладення угоди з ЄС. Зеленський, до речі, також сподівається, навіть вірить, що з Путіним можна про щось домовитися по Донбасу - він сказав про це в інтерв'ю.

Спитали тоді у Януковича і про Тимошенко. Під час процесу проти неї він при зручній нагоді наголошував: не впливає на слідство і взагалі – всі мають бути рівними перед законом. "Питання Тимошенко дуже складне, але його вирішення було б простіше, аби вона відвідувала судові засідання, але пані Тимошенко відмовляється", - заявив тоді Янукович. У якого протягом незавершеної каденції, і це багато хто помічав, був "пунктик" на головній суперниці на президентських виборах 2010-го. І він її таки посадив.

Тож коли Зеленський прямо натякає, що доля Ірини Венедіктової на посаді Генпрокурора залежить від посадок, то, мабуть, і в Україні, і, судячи з цього інтерв’ю, в Британії також, добре розуміють, про яку фігуру йдеться, і по чиїх граблях ходить нинішній український президент.