Брак грошей і надлишок свободи: Як "слуги" хочуть обкласти податками Facebook і Netflix

Depo.ua розповідає, що вже відомо про цю скандальну, малозрозумілу ініціативу.

Ідею обкласти податками стримінгові платформи типу Netflix і соцмережі вчора презентував колишній медійник, почесний президент "плюсів", "слуга народу" і очільник Комітету з гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

"Ми пропонуємо реєстрацію в Україні. Ці платформи, якщо вони закордонні, не платять податків в Україні, хоча мають користувачів, які платять їм гроші. Також соцмережі отримують гроші від реклами від українських користувачів. Куди йдуть податки? Ми можемо поставити таке запитання?", - цитує його виступ під час презентації концепції "Закону про медіа" LB.ua.

Згідно з концепцією законопроєкту, такі сервіси, як Netflix, Megogo, OLL.tv є нелінійними аудіовізуальними медіа, а соцмережі – провайдерами платформ загального доступу до інформації.

"Коли ми говоримо про платформи загального доступу, то якщо вони отримують прибуток на українській території, то повинні платити тут податки", – зазначив Ткаченко.

Також Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики пропонує законодавчо визначити, що інтернет-портали, соцмережі та інтернет-сервіси на замовлення є медіа.

"До суб'єктів, які мають регулюватися цим законом, належать лінійні або традиційні медіа (телебачення і радіомовлення), нелінійні медіа, які жодним чином не врегульовані законодавством... (це такі сервіси, як Megogo, OLL TV чи Netflix), особливі види (суспільні аудіовізуальні медіа, мовлення громад, іномовлення), друковані медіа, а також онлайн-медіа. Але є суб'єкти, які власне не є медіа, і тим не менше, ми також хотіли би дати відповідь на запитання, як маємо їх регулювати. Це провайдери-сервіси, оскільки вони розповсюджують медійний контент, провайдери спільного доступу до інформації, тобто всім відомі соціальні мережі, а також постачальники комунікаційних послуг для потреб телерадіомовлення", – цитує Ткаченка Укрінформ. 

Він уточнив, що майбутній закон регулюватиме вимоги до кожного з видів суб'єктів медіа, критерії належності цих суб'єктів до юрисдикції України, а також дасть відповідь на питання щодо прозорості власності, контролю і порядку звітування, ліцензування та реєстрації, контенту в розрізі квот європейського і національного продукту, мови, захисту неповнолітніх і механізмів співрегулювання медіа. Окремий великий розділ буде присвячено повноваженням Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, її статусу, фінансуванню, порядку обрання членів регулятора.

Читайте також: Зачистка медіапростору: Чому міністри Зеленського хочуть криміналізувати роботу журналістів

Яким чином збираються обкладати податками сервіси, що не мають офіційних представництв в Україні, в законопроекті не пояснюється. З таким же успіхом можна намагатися примусити платити податки будь-яку іноземну компанію, зареєстровану в іншій країні тільки через те, що її клієнтами є українці. Але можна, до прикладу, обкласти податками самих користувачів – громадян України.

Є вже міжнародний приклад – з Уганди. Там в минулому році уряд ухвалив закон, що запроваджує податок на використання месенджерів. Тим, хто хоче листуватися на Facebook, Skype чи Whatsapp, необхідно буде сплачувати приблизно 5 центів на день. Президент Уганди Йовері Мусевені, який був ініціатором цього рішення, заявив, що воно допоможе "зупинити поширення брехні", а в міністерстві фінансів країни пояснюють: податок необхідний для того, щоб допомогти країні виплатити свій національний борг.

"Ми шукаємо грошей, щоб забезпечити безпеку країни та збільшити кількість електричної енергії, щоб люди могли більше насолоджуватися соціальними мережами", – заявляв міністр фінансів. Але активісти наголошують: справа не у плітках, і не в економічних проблемах, а в прагненні уряду притиснути свободу слова в країні. 

Зрештою, так можна подумати і про вищезазначену українську ініціативу про оподаткування соцмереж і стримінгових платформ. Хоча і грошей це теж стосується. Спостерігаючи за ініціативами народних депутатів, виникає постійне відчуття, що вони відчайдушно шукають шляхи поповнення бюджету. Ідеї з легалізацією проституції і канабісу, плани оподаткувати операції з готівковим обміном валют та обкласти податками таксистів ці підозри тільки підтверджують.

Щодо цензури, за даними телеграм-каналу "Резидент", (який пов’язують з Богданом і Портновим), головна мета ініціативи – обмежити в першу чергу Ютуб, "де канал блогера Шарія є основною проблемою для ОП".

"Вже зараз розробляється механізм закриття або обмеження роботи в Україні Ютуб-канадів по рішенню суду", – йдеться в повідомленні каналу.

І якщо це не вкид, можна говорити про чергові спроби нової влади ввести цензуру. Ми вже спостерігали це на прикладі указу президента про розробку стандартів для ЗМІ. Який, до речі, не скасовано, високопосадовці просто пояснили, що формулювання, які так обурили громадськість, є "термінологічне непорозуміння". Притиснути до нігтя Ютуб – давня мрія Роскомнагляду, де давно шукають можливості заблокувати канали опозиціонерів і не лояльних ЗМІ.

Звісно ж, мрія Роскомнагляду  в Україні не здійсниться і після великого скандалу, влада пояснить, що її не так зрозуміли, не те малося на увазі і нема чого обурюватися. Принаймні зараз, поки ми ще можемо це робити без серйозних наслідків…

Читайте також: Тактика повзучого наступу: Чому Зеленський дав задню в історії зі стандартами для ЗМІ