Демарш Путіна: Чи погодиться Банкова змінити конституцію за два дні

Переписавши на свою користь російську конституцію, Володимир Путін вирішив взятися і за українську. Вимагаючи від Києва негайно оприлюднити проект змін основного закону, спрямований на децентралізацію з врахуванням "особливого статусу"

Демарш Путіна: Чи погодиться Банкова змі…

Про те, що "обнулення" термінів перебування при владі президента Росії Володимира Путіна неминуче призведе до певних змін у відносинах між Росією та Україною, Depo.ua вже писало. Сьогодні стало очевидно, що ці зміни, судячи з усього, були підготовані задовго до отримання результатів театрального "референдуму".

Принаймні, такий висновок можна зробити з матеріалів німецького видання Spiegel, у руки журналістів якого потрапив неофіційний робочий документ російської делегації для майбутньої зустрічі політичних радників з країн нормандського формату, проведення якої заплановано на сьогодні та завтра.

В документі, якщо вірити німецьким журналістам, Росія в безальтернативній формі вимагає від України до 6 липня "без додаткових умов" представити на засіданні Мінської ТКГ проект змін до Конституції, які закріплять особливий статус Донбасу.

Крім того, згідно з документом, Росія наполягає на тому, щоб Київ пришвидшив реалізацію "формули Штайнмайєра" щодо надання особливого статусу відразу після того, як ОБСЄ визнає місцеві вибори на Донбасі вільними і справедливими. Також Москва наполягає, щоб українська сторона до 6 липня надала список людей, яких хоче отримати в рамках обміну полоненими. Такий самий список людей мають надати і підконтрольні Росії сепаратисти.

Якими є цілі цього російського демаршу? З ними все відносно просто. Внутрішньополітичний компонент передбачає потребу російського президента продемонструвати своїм співгромадянам власну міжнародно-політичну ефективність. Очевидна перспектива збереження влади чинним президентом Росії впродовж наступних 16 років може бути трохи депресивною навіть для специфічного росіського суспілльства. Тому, з точки зору Путіна, її бажано підкріпити якимось демонстраціями його управлінської ефективності. І "вирішення українського питання" – чи, принаймні, імітація кроків до його вирішення на користь Кремля – це майже безвідмовний варіант.

Зовнішньополітичний компонент російського демаршу також є достатньо очевидним. Антиросійські санкції, введені країнами ЄС та США, базуються на порушенні Мінських угод. І більш ніж ймовірна відмова України виконувати 11 пункт Комплексу заходів щодо виконання Мінського протоколу – особливо за умов невиконання Росією та сепаратистами попередніх 10 пунктів – дасть змогу російській пропагандистській машині та небезкорисливим адвокатам Росії в ЄС рекламувати тезу про "українську провину" у зриві виконання домовленостей.

Стосовно українських зобов'язань у цій ситуації все також доволі-таки прозоро. Проведення в Україні конституційної реформи, "яка передбачає ключовим елементом децентралізацію", прописане, як вже згадувалося, 11-м пунктом Мінським домовленостей. Після припинення вогню – повного, і розведення військ – на всіх ділянках фронту. Після звільнення незаконно утримуваних українських громадян – знову-таки, всіх. Після проведення виборів – яке можливе, знову таки, після виведення з Донбасу російських військ і відновлення контролю за українсько-російським кордоном.

За подібних умов вимога "обнуленого Путіна" "негайно" підготувати зміни до української Конституції виглядає відверто дивно. Вона не виправдана ані Мінськими домовленостями, ані будь-яким іншим міжнародним договором, підписаним Україною. Вона суперечить як національним інтересам України, так і всій логіці переговорного процесу у нормандському форматі. Вимоги підготуватися до змін конституції не були (та й не могли бути) прописаними в документах останньої, паризької зустрічі в норманському форматі.

Будемо надіятися, що керівник ОП Єрмак, який представлятиме на сьогоднішніх та завтрашніх переговорах у Берліні позицію України, розуміє, що будь-які кроки до задоволення останніх російських вимог стануть для чинної влади формою політичного самогубства. Особливо якщо зважити на той факт, що надмірна поступливість стосовно ймовірного ведення переговорів України з представниками "Л-ДНР" у березні вже завдала істотних ударів по іміджу Єрмака як "ефективного переговорника", а також призвела до необхідності фактично відкликати його підпис із сумнівного документу.

Звичайно, на українську делегацію чекає непроста розмова у Берліні. Де, приміром, зовнішньополітичний радник Ангели Меркель Ян Хеккер, що представлятиме німецьку сторону, скоріше за все, вибере позицію більш-менш нейтрального спостерігача, а не адвоката українських інтересів. Не виключено, що в разі незгоди України виконувати необґрунтовані вимоги Росія відповість ескалацією на лінії фронту. Але без чіткого захисту власних інтересів, без дотримання тих "червоних ліній", серед яких зміна устрою держави на вимогу зовнішнього політичного центру є чи не найпершою – продовжити реалізацію українського національного проекту видається неможливим.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"